ОСТАННІ НОВИНИ

Іван Матковський: «Ми будемо захищати свої цінності»

Омелян ШЕВЧУК

|

За кілька тижнів матимемо змогу обрати на позачергових виборах парламент. ЦВК зареєструвала понад 2 300 кандидата у народні депутати України, в тому числі: які балотуються у порядку самовисування – понад 1 500, висунутих політичними партіями – понад 800. З одним з кандидатів, який балотується у 117 виборчому окрузі м. Львова (Галицький, Франківський та частина Шевченківського району), доктором філософії та популяризатором спадщини братів Шептицьким Іваном Матковський, розмовляємо про виклики, які стоять нині перед українським суспільством та чому свідома і патріотична молодь повинна брати активну участь у політичному житті.

– Іване, розкажіть, будь ласка, коротко про себе та чому вирішили балотуватися до парламенту.

– Працюю у Національному університеті «Львівська політехніка» на кафедрі політології та міжнародних відносин. Науковою діяльністю займаюся п’ятнадцять років. У Польщі закінчив докторантуру і у 2010 році здобув науковий ступінь доктора філософії. Також закінчив аспірантуру в Україні. За цей час опублікував близько тридцять науковий статей у галузі літературознавства та політології. Також є автором понад пів тисячі публіцистичних статей у закордонних виданнях на тему політичних і економічних процесів у Центрально-Східній Європі. У моєму науковому доробку є також праця над спадщиною Івана Франка, зокрема став співупорядником двох томів з польськомовної спадщини Каменяра, яких був також і видавцем. Окремою сторінкою наукових зацікавлень є спадщина братів Шептицьких – Митрополита Андрея та Праведника Народів Світу бл. свщмч. Климентія. Кілька років тому мною було опрацьовано листи братів Шептицьких, перекладено з польської мови та разом з о. Юстином Бойком впорядковано. Листи були видані коштом моєї родини та друзів. Минулого року мною було за презентовано першу наукову біографію Праведника Народів Світу бл. свщмч. Климентія Шептицького, якої також став видавцем. Понад пів року мною організовано в різних куточках України презентацію цієї праці. Слід відзначити, що належу також до наукової команди Постуляційного Центру Монастирів Студійського Уставу на чолі якого стоїть ієромонах о. Юстин (Юрій Бойко). Наша команда неабияк причинилася до реалізації ідеї вшанувати 150-річчя з моменту народження блаженного Климентія Шептицького.

Чому вирішив балотуватися до парламенту? Хочу сказати, що сьогодні українці у своїй більшості є народом без політичних переконань. Відомо, що люди у яких відсутні ідеологічні засади є найкращим матеріалом для політичних махінацій. З одного боку, маю певне бачення, яке прагну втілювати через прийняття певних законодавчих ініціатив, а з іншого – прагну наповнити українську політику цінностями та ідеями, які сповідували чи то політик Іван Франко, чи то брати Шептицькі. Першочергове завдання політичного класу полягає не у створені добробуту виборця, а виховання його національного характеру та формування його високоморального світогляду. Політичний клас також повинен бути прикладом для свого народу.

– Нині багато надії на нові політичні обличчя, які повинні б змінити політичний клас. Очікування різні – від подолання корупції до знищення олігархату. А які Ваші очікування від політичного класу і до чого маєте намір долучитися особисто?

– На це, ніби складне питання, дуже легко відповісти словами Митрополита Андрея Шептицького, які сказав у 1932 році у пастирському посланні «До Української молоді»:

«Народи не доходять до мужеського віку працею одного покоління. На це треба довгої, важкої праці многих поколінь, треба зв’язку тих поколінь не тільки в найближчих ідеалах, але бодай чи не в усіх засобах, якими бажають осягнути ці ідеали. Людина – бачите, дорогі, – це єство дуже дрібне і дуже немічне. І далекий від правди той, хто про себе думає, що є великий та могутній. У наших руках лише одна хвилина існування нашої нації. Якщо у тій хвилині не зв’яжемо нашої праці з тими, що були перед нами, і коли ті, що прийдуть після нас, знову свою працю у своїх хвилинах не зв’яжуть із нашою працею і з працею тих, що були перед нами, – тоді яку ж ціль осягне нація, хоч би і протягом століть?».

Якщо нинішній політичний клас не зв’яже праці тих поколінь, які опираючись на християнську традицію тяжко працювали для майбутнього своїх нащадків, із працею, яке ведеться у сьогоденні, сучасним українцям важко буде побудувати щасливу і заможну державу. Так сталося, що після 1991 року політичні еліти в’язали майбутню працю із здобутками та цінностями радянських українців. Де не де, різні групи намагалися оживити в суспільстві цінності, які вироблялися в українському світогляді до 1939 року і були знищені радянською репресивною тоталітарною системою. Проте, якогось особливого успіху не вдалося добитися. Оригінальні праці Івана Франка бачили лише науковці, натомість його образ сформований радянською пропагандою, а твори піддані були рецензії і під видання в них вносилися правки. Спадщина братів Шептицьких, натомість, невідома широкій українській громадськості. Про інших видатних представників справжньої української культури та науки мовчу. Їх органічна праця нині досить слабо пов’язана із діяльністю сучасного покоління. Завдання політичного класу полягає у наповненні українського простору здобутками та цінностями всіх тих видатних осіб та їхнім баченням майбутнього українського народу.

– Питання цінностей в українському суспільстві є надзвичайно важливе. Вони одні на Сході, а інші на Заході. Яким чином їх уніфікувати для всіх українців?

– Насправді це не так. Цінності є одними від Сяну і до Дону. Українці – спадкоємці та носії самобутньої культури, яка спирається на давню традицію, християнські цінності і є співтворцями великої європейської культури. Українці успадкували культуру і повинні продовжувати справу тих своїх попередників, які передовсім цінували християнські цінності, життя та гідність Людини, традиційні сімейні цінності та рідну землю.

Найбільшими цінностями для всіх нас є Бог, відповідальність перед яким записана у Конституцію України. Головними завданнями Української держави є забезпечення умов для вільного розвитку людини, її сім’ї, нації та безпеки держави.

 

На таких засадах і будую свою політичну риторику та формую політичні плани. Відповідальність, рівність, справедливість, чесна праця і  приватна власність, солідарність та субсидіарність, вільне підприємництво та конкурентна соціально-ринкова економіка – це ті цінності, принципи та механізми, які вибудували європейську культуру та цивілізацію. Вони повинні домінувати і у свідомості українців. Зокрема, пріоритетом у політичній діяльності повинна стати засада, яка говорить про необхідність спирається, власне, на цінності, а не на інтереси. За наші цінності ми боролися у віках, боремося і будемо і надалі боротися.

Кому ці наміри близькі та зрозумілі  – прошу проголосувати за мою кандидатуру на парламентських виборах.

Реклама партнерів
Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...