Вибори-2012: Досьє Лева Грицака

"Львівський портал"

|

«Львівський портал» та «Коментарі» в рамках проекту «Вибори-2012» презентують досьє потенційних кандидатів в народні депутати України по мажоритарних округах.

Біографія
Голова Трускавецької міської організації Партії регіонів, заслужений лікар України. Він зробив блискучу кар’єру у період свого мерства у Трускавці. Його двічі обирали головою цього міста. У своєму краї став популярним завдяки своїй безмежній любові до гелікоптерів, боротьбою з приватизацією мінеральних джерел у курортному місті.

Лев Ярославович Грицак народився він 25 січня 1952 року у місті Чортків на Тернопільщині у сім’ї лікарів.

У 1969 – 1975 рр. – навчався у Тернопільському державному медичному інституті, здобув спеціальність лікаря. Після річної інтернатури при Волинській обласній лікарні отримує кваліфікацію лікаря-рентгенолога.

У 1976-1986 рр. – працював лікарем та головним лікарем Волинського санаторію «Лісова пісня».

У жовтні 1986 р. переїжджає до Трускавця і стає головним лікарем Трускавецького міжгосподарського санаторію «Карпати». На посаді головного лікаря цього закладу Лев Грицак перебуває 13 років.

У 1993 р. – створює у Львові спортивний аероклуб «Сокіл».

З 1998 по 2002 рр. – депутат Львівської обласної ради.

У березні 2002 р. – його обирають міським головою Трускавця. За час його головування місто стає переможцем конкурсу, як «Кращий населений пункт з довкілля та місячника благоустрою». Обіймає посаду мера упродовж двох каденцій з 2002-2010 рр.

У 2006. стає членом партії «Батьківщина», а в травні 2008 р. його позбавили членства в цій партії, як він твердить  – без його відома.

У 2010 році Грицак втретє йде на вибори мера Трускавця від Партії регіонів, але ці вибори він програє нинішньому меру Трускавця Руслану Козиру.

8 жовтня 2011 р. – Лева Грицака обирають головою Трускавецької міської організації Партії регіонів.

У лютому 2012 році повертається у санаторій «Карпати» на посаду директора і почесного президента. Разом із ним працює його дружина Галина. Вона – головний бухгалтер закладу. Кабінети подружжя поруч.

Почесний президент Трускавецького футбольного клубу, генерал українського козацтва, засновник львівського аероспортклубу «Сокіл».

Має двох синів дорослих  — Ярослава та Юрія.

Політична діяльність

2002 року мало хто сумнівався, що саме Лев Грицак стане мером Трускавця. Стартова база була найкраща саме в нього, кредит довіри найвищий, на релігійних почуттях трускавчан він зіграв краще за інших. Якщо конкуренти робили ставку на корінне населення міста, то Грицак зіграв на почуттях так званих приїжджих, які й становили більшість населення міста. І виграв.

Новий мер запропонував велику перебудову міста, Трускавець став чи не найулюбленішим курортом президента Кучми, спікера Мороза та інших українських VIP-осіб. Це були зоряні  час Грицака, який налагодив тоді вигідні стосунки з багатьма потрібними людьми.

Недоброзичливці закидають, що мер використовував свої зв’язки виключно в меркантильних інтересах, для промоції як власного іміджу, так і  санаторію «Карпати», а от  для міста ці  знайомства буцім  принесли не так вже й багато.

Чималою ложкою дьогтю виявилися й стосунки з конкурентами – відносини з ЗАТ «Трускавецькурорт», кажуть, що цей конфлікт не вичерпано й досі.

Під час Помаранчевої революції 2004 року Грицак  зорієнтувався на місцевості і прикладається до того, щоби Трускавецька міська рада першою з міст області підтримала революційні події. 19 листопада на сесії міськради, коли спостерігалася спроба фальсифікувати вибори, депутати прийняли звернення до виборчих дільниць і правоохоронних органів не допускати цього.

22 листопада 2004 р. на позачерговій сесії прийнято рішення про признання Президентом України В.А.Ющенка. 26 листопада 2004 р. рішенням Трускавецького виконкому підтримано створення Всеукраїнського комітету Національного порятунку «Сила народу» та оголошено загальноміський страйк на робочих місцях. Проводилася агітація, організовувалися поїздки в Київ на Майдан Незалежності.

На виборах 2006 року Лев Грицак мало чим поступався своєму головному опоненту, лідеру місцевих нашоукраїнців Ігореві Пільку. Він встиг вступити в «Батьківщину» та  подарувати рушничок «від мами» для Юлії Тимошенко.  Таким чином Грицак зміг нейтралізувати загрози хоча б з одного боку.

Висунення технічного кандидата від «Батьківщини» дало змогу відкритим «антигрицакам» розпорошувати голоси. Натомість «свої» мобілізувалися в єдиний кулак під назвою «Відродження». Отак і вдалося виграти вибори.

Однак виконати вдалося лише частину обіцяного, бо їх нереальність була очевидною ще на старті.  Не вдалося прийняти Закони України «Про державний статус курорту Трускавець» та  «Про межі міста Трускавець», не було створено до кінця 2008 року рекреаційно-відпочинкову зону в районі Палацу культури «Мир» з містечком атракціонів та аквапарком, сучасний рекреаційно-відпочинковий мікрорайон не те що не розвинуто, а й не створено взагалі, стіни багатоквартирних будинків ніхто і не розпочинав утеплювати, подібно як і робити хімічну промивку систем опалення всіх багатоквартирних будинків, цілодобове водопостачання чи піднімати «ефективність» роботи КП «Наше місто».

Незважаючи на відсутність трускавчан не те що в Верховній, але і в Львівській обласній раді (порівняти хоча б з Дрогобичем), Грицаку вдалося здійснювати ряд важливих проектів. Попри опозиційність «Нашої України» до Грицака, мер Трускавця зміг знайти спільну мову і з тодішніми головами ЛОДА Петром Олійником та Миколою Кметем, і з головою облради Мирославом Сеником.

“Вигнання з “Батьківщини” лише зіграло Грицакові йому на руку,  бо вже за два роки він іде на вибори під зовсім іншими прапорами – від Партії регіонів, розуміючи при цьому , що це може знизити його рейтинги. Врешті, так і сталось. На цих виборах Л.Грицак посів третє місце, програючи нинішньому меру Руслану Козиру (відрив від переможця – менше двохсот голосів: 2 372 у Р. Козира, 2 249 у Є. Юника та 2 186 у Л. Грицака).

Невдача не стала завадою у політичній кар`єрі екс-мера. На початку жовтня 2011 р. Він очолив Трускавецьку міську організацію Партії регіонів. Більшість своєї політичної діяльності, як «регіонала», він зосереджує на критиці чинного міського голови – Руслана Козира.

Щоправда, залишаючись головою ТМО ПР, Лев Грицак останнім часом говорить про те, що втомився від політики і воліє займатися лікарською та громадською діяльністю. Чи відповідають дійсності такі висловлювання, стане відомо у період парламентських виборів, а наразі Грицак є потенційним кандидатом на виборах по мажоритарці.

Бізнес

Окрім того, що Лев Грицак є генеральним директором санаторію «Карпати»,  йому належить частка акцій цього підприємства. Його дружина, Галина Семенівна працює бухгалтером у тому ж санаторії та заодно очолює фірму «Лемар-Євросервіс». Родині Грицаків належать елітний спа-готель «П’ятий океан» і ресторан «Мисливський рай», розташовані за кілька метрів від санаторію «Карпати». Спектр діяльності «П’ятого океану» дуже широкий – від комфортабельних номерів (ціни 350-1400 гривень) до перукарських послуг. На фасаді закладу є справжній вертоліт – давнє захоплення Льва Грицака.

У квітні 2011 році неподалік від спа-готелю Лев Грицак відкриває ресторан-піцерію на дровах – «Дворик лева».

Також Грицак є власником місцевих газет «Відродження», «Трускавецький вісник» та «Франкова криниця Підгір’я».

Як повідомляють місцеві ЗМІ, у екс-мера Трускавця є два гелікоптери та два літаки. Стоять вони в ангарах львівського аероклубу «Сокіл», засновником якого він є. Хоча в одному з інтерв’ю Л.Грицак зізнався, що має насправді 10 гвинтокрилів, серед яких є військовий, спортивний, а також гелікоптер для особистих поїздок, здебільшого всі є подарунками

Його вертоліт використовувався на Всеукраїнському навчанні з цивільної оборони для «порятунку» умовно поранених. А свого часу, на прохання органів МВС, гелікоптер Л.Грицака був залучений для виявлення можливих посівів наркотичних культур в у карпатських горах. Часто цей гвинтокрил використовують для телевізійних зйомок міста. Періодично, у роки головування Л.Грицака Трускавці, разом з комунальними та санітарними службами робився обліт міста з метою виявлення джерел забруднення та неналежного утримання в санітарному стані території підприємств. Л.Грицак навіть подумував над тим, щоб його вертоліт якось пристосувати для користі трускавецької медицини.

У розпорядженні сім’ї Лева Грицака є земельна ділянка приблизно у 40 соток  у селі Станиля Дрогобицького району, на якому збудований сучасний трьохповерховий будинок, вартість якого оцінюють на сьогодні приблизно у 440 тис дол.

Колишній міський голова Трускавця володіє “Мерседесом” за 100 тис дол. та БМВ.

Скандали

У 2008 р., за головування Лева Грицака, трускавецьке КП «Наше місто» купує автомобіль «Тойота Авалон» за 250 тис грн. Автомобіль купили в той час, коли підприємство ледь зводило кінці з кінцями, а також мало суттєву заборгованість по виплаті зарплати. Одразу після придбання іномарки, її передали у користування мерії за символічну ціну – 1 грн. в рік. Станом на сьогодні, стоїть питання про ліквідацію цього комунального підприємства. На «Тойоті Авалон» сьогодні роз’їжджає мер Трускавця Р.Козир, хоча за його висловлюваннями, цей автомобіль не є надто комфортабельним.

Грицака називають ворогом журналістів. У жовтні 2009  міський голова Трускавця Лев Грицак своєю постановою заборонив журналістам газети «Джерела Трускавця» відвідувати наради в мерії, свою постанову в міськраді пояснили неправильним висвітленням, цією газетою, діяльності мера Грицака. Коли журналісти газети черговий раз прийшли на нараду у мерію черговий їх повідомив, що: “Вам просили передати, що ніхто вас на нараду не запрошував…”.

У той же час три видання – “Відродження”, “Трускавецький вісник”, “Франкова криниця Підгір’я” – фактично працюють на Л.Грицака.

У червні 2010 р. на подвір`я міського голови міста Трускавця Лева Грицака невідомі кинули вибухівку, яка пошкодила вікна в будинку. Також пошкодило два вікна у будинку на сусідньому подвір`ї, що належить заступнику начальника Бориславської податкової інспекції Петру Зворецькому. У цей час будинку перебувала дружина Лева Грицака, сам господар у цей відпочивав в Одеській області. Під час вибуху ніхто з людей не постраждав.

Сам Лев Грицак цю подію прокоментував так: «…Ще й дерев’яний дачний будинок спалили. Все це, переконаний, робиться з розрахунком – залякати. Одначе, знаходяться й такі, що перекручують події  так, наче б то я сам себе підпалив і сам собі гранату кинув. Намагаюсь не зважати на це. Хоча, образа іноді проймає. Це ж яку треба мати нездорову психіку, щоб до такого додуматися! Дивує мене й інфантильність наших органів внутрішніх справ. Розслідування триває місяці, а «віз і нині там». Таке враження, що в нас чи не щодня  гранатами жбурляються! Насправді ж це – надзвичайно серйозний сигнал, який подає злочинний світ ( не персонально Грицаку, а всьому суспільству). І безкарність в цьому питанні, «спускання на гальма» ні до чого хорошого не приведе».

У вересні 2011 р. Контрольно-ревізійне управління у Львівській області провело державний фінансовий аудит виконання місцевого бюджету Трускавця з червня 2007 року по завершений звітний період 2011 року і виявило мільйонні порушення. До прикладу, у зв’язку з відсутністю в законодавстві обмежень щодо розміру придбаної земельної ділянки відносно до площі розташованого на ній нерухомого майна, міською радою без проведення аукціону та за ціною, що в 4,9 раза менша від тодішньої ринкової підприємству продано земельну ділянку загальною площею 131,7 га, на 99% вільну від забудови. Внаслідок цього до бюджету не надійшло 257,0 млн.грн. Враховуючи, що крім того покупець не виконав своїх інвестиційних зобов’язань, територіальна громада не отримала ще близько 105,5 млн.грн., що мали бути спрямовані на розвиток водопостачання міста.

У місті говорять про те, що Лев Грицак уже майже 20 років має недружні стосунки з Богданом Матоличем. Обидва двічі були міськими головами Трускавця. Обидва претендували на цю ж посаду в 2010 році, та жоден з них не здобув перемоги. Обидва – «люди Януковича», бо перший – голова Трускавецької міської організації Партії регіонів (від Партії регіонів і балотувався на мера Трускавця в 2010), а другий – перший заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Михайла Костюка (Матолич балотувався на мера Трускавця в 2010 від Української народної партії).

Та цим їхня подібність і вичерпується, бо чорна кішка пробігла між Матоличем та Грицаком ще з далеких 1990-х, коли Лев Грицак, будучи депутатом Львівської облради, активно протидіяв приватизації курортного майна. Вибори-2010 ще більше загострили неприязнь між ними, особливо коли у підконтрольних Леву Грицаку газетах було порушено болючі для Матолича теми Богдана Преснера, а також передачі мінеральних вод та майна профспілок, головного багатства Трускавця, в руки ЗАТ «Трускавецькурорт».

У 2001 році, будучи депутатом Львівської обласної ради, Лев Грицак разом із головним архітектором Трускавця Олександром Грищенком не дозволив генеральному директорові ЗАТ «Трускавецькурорт» Богданові Аксентійчуку приватизувати надкаптажні та інші інженерні споруди, які є ключем до мінеральних джерел Трускавця. Відповідно було скасоване рішення міськвиконкому, підписане тодішнім міським головою Богданом Матоличем, внаслідок чого свердловини не були монополізовані.

Зі свого боку, Б. Аксентійчук у 2004 р. звинуватив Л.Грицака у незаконному продажу палацу культури «Мир», який, за його версією, міська влада сама продала після того, як «Трускавецькурорт» передав цей палац у комунальну власність.

Окрім того, Лев Грицак дорікає Богдану Матоличу тим, що той з 2001 по 2010 роки жодним чином не допоміг Трускавцю, хоча й займав досить солідні посади в області.

Цитати

Про любов до гелікоптерів:

«Ціла біда з цим гелікоптером! Ну люблю я небо! Люблю літати! Це моя мрія, моя «віддушина». Якщо перевести у матеріальну площину, нині багато іномарок автомобілів дорожчі за мого вертольота… А цей апарат є недорогою аматорською конструкцією. Але ж у декого в Трускавці мій гелікоптер асоціюється чи не з космічним апаратом!». 

Про стосунки з депутатами Трускавецької міської ради:

«По-перше, я не шланг, аби перед кимсь гнутися. По-друге,  інтересів у наших народних депутатів буває стільки «не народних» інтересів, що нерви не витримують! Усім хорошим не будеш, я знаю. Як у тому прислів’ї: солодкого – розлижуть, гіркого – заплюють… Намагаюсь у всьому шукати логіку, передовсім –  громадський інтерес…».

Про підготовку Трускавця до Євро-2012:

«Треба, щоб місто було, як лялечка! Який міський голова у конфронтації з владою здатен вирішити це завдання? Ніякий!  І хто б не сів у це крісло  – наступного дня вже повинен буде підпирати стінки по київських приймальнях…  Що, не так?!».

Про опонентів перед виборами:

«Ось тільки нині, перед виборами, деякі мої опоненти завбачливо, як ті папуаси, розфарбувалися у «вигідні» кольори, спекулюючи на святому – довірі людей. Деякі з них, зрадивши партії, у яких вони були іще вчора, наприклад «Нашої України» переметнулися в Європейську партію чи у «Фронт змін»… Я не перебуваючи в жодній партії,  поступив чесно, обравши шлях на конструктив з нинішньою владою і Президентом.  Та й люди, сподіваюсь, нарешті усвідомили, що міський голова це, передовсім – господарник. Кого-кого, а політиканів нам не бракує! «Шустеріади» на телеканалі «Інтер» уже сприймаються людьми, як захоплюючі телесеріали…».

Про балотування на третю каденцію:

«Рідко хто «замахується» на третю каденцію. Але я це роблю свідомо. Та й, в народі не дарма кажуть: Бог трійцю любить! То ж сподіваюсь на  Божою поміч  і підтримку людей. Ця, третя, каденція буде останньою для мене, і я, як ніхто інший, зацікавлений у тому, щоб Трускавець розвивався і був курортом не лише всеукраїнського, а й європейського та світового значення».

Фото – Трускавецький вісник

Загрузка...
Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...