Постійний житловий обман

Захистись від Садового за рецептом Вєренцова!

Нагадаємо, 11 грудня минулого року апеляційний господарський суд у Львівській області поставив крапку у вирішенні питання щодо законності тарифів на послуги по утриманню житла та прибудинкової території, прийнятих рішенням виконкому Львівської міської ради від 30.09.2005 р. № 1032. Суд визнав рішення незаконним, тож відтоді й донині чинним є базовий тариф за 1 м2 житлової площі, прийнятий ще у 2004 р., який, скажімо, дорівнює 30 копійкам для будинку третього класу.

Здавалось би, що мер, як гарант дотримання законності у межах своєї компетентності та наданої йому влади, відповідно до прийнятої присяги держслужбовця, мав в цій ситуації насамперед вжити всіх необхідних заходів для повернення громадянам переплачених ЖЕКам грошей або принаймні зарахування їх як внесок за майбутні платежі. І вже поза всяким сумнівом із моменту вступу судового рішення в силу, ЖЕКи не мали права надсилати львів’янам квитанції для сплати за їхні, до речі, як правило, неякісні або взагалі ненадані послуги, за незаконними тарифами! А тепер, шановні краяни, скажіть, кому з вас провели відповідний перерахунок? Звісно — нікому! Але не всі мешканці нашого міста вирішили покірно очікувати, що міський голова, керуючись своїми передвиборними гаслами про боротьбу з нечесними чиновниками, кинеться в бій за права своїх виборців і примусить ЖЕКи працювати за законом. Одним із таких нетерплячих виявився член Громадського Форуму Львова (ГФЛ) п. Олексій Вєренцов, який не погашав неправомірно проведені ЛКП „Дністер” за тарифами № 1032 нарахування. ЛКП подало на нього в суд і навіть спочатку домоглося рішення на свою користь, оскільки покликалось на те, що рішення апеляційного господарського суду про скасування рішення № 1032 оскаржують у касаційному порядку у Верховному Суді України. Однак це не відповідало дійсності, і п. Вєренцов подав заяву про перегляд рішення в зв’язку з виявленими обставинами, і нарешті суд поставив крапку й у цьому питанні! Нижче подаємо частину тексту із Ухвали Сихівського суду від 4.Х.2007 р.: „ЛКП „Дністер” не надало доказів, що постанова Львівського апеляційного суду у справі № 3/131-20/126А, якою визнано незаконним рішення виконкому Львівської міської ради від 30.09.2005 р. № 1032, оскаржується у касаційному порядку у Верховному Суді України. Листом

№ 25/85 директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради постанова Львівського апеляційного суду від 11.12.2006 р. у справі №3/131-20/126А направлена для ознайомлення та виконання головам райадміністрацій (у т.ч. Сихівської) і підпорядкованим їм підприємств. Використання цін і тарифів, встановлених рішенням виконкому Львівської міської ради від 30.09.2005 р. № 1032 при нарахуванні плати за житлово-комунальні послуги, є незаконним.

Розрахунок боргу, яким було визначено суму заборгованості Вєренцова О. О. перед ЛКП „Дністер” був складений з використанням незаконного рішення виконкому Львівської міської ради від 30.09.2005 р. № 1032 і порушує порядок, встановлений п. 1 ст. 59 ЦПК “України”.

На підставі цього та керуючись ст. 59, ст. 361, 365 ЦПК „України”, суд ухвалив: Скасувати рішення Сихівського районного суду м. Львова від 08 серпня 2006 р. за позовом ЛКП Дністер” до Вєренцова О. О. про стягнення боргу”.

А тепер, шановні споживачі послуг ЖЕКів, проведіть для себе простенький розрахунок: відніміть від тарифу за 1 м2 за рішенням № 1032 існуючий до цього тариф, різницю помножте на кількість метрів квадратних у вашій квартирі, а отриману цифру, відповідно, — на кількість місяців від 30 вересня 2005 р. (наступної п’ятниці їх буде 26). У такий спосіб ви довідаєтеся, на яку суму вас обрахував „рідний” ЖЕК!

А яку загальну суму грошей протиправно отримав кожний конкретний ЖЕК (ЛКП) у нашому місті, слід невдовзі поцікавитися у правоохоронних структур Львова.

Коментує Олексій Вєренцов: „У листопаді я отримав ще одне Рішення суду, яким я врегульовую свої стосунки з ЛКП „Дністер”. Ось витяг із нього: „Відповідач не укладав з позивачем договору про надання послуг із теплопостачання, з обслуговування будинку та прибудинкової території та відповідно не має жодних зобов’язань перед позивачем”. „…зобов’язання до укладення договору про надання комунальних послуг з централізованого опалення та послуг з утримання будинку та прибудинкової території не підлягає задоволенню, оскільки договір має бути укладений на загальних засадах законодавства, які передбачають свободу волевиявлення учасників правочину, відповідати їхній внутрішній волі, а недодержання сторонами вимог закону при вчиненні правочину є підставою його недійсності. Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони мають бути вільними при укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору”.