Аферистка-двійник

Білоруська злодійка, використовуючи свою приголомшливу схожість з однією популярною української співачкою, обкрадала фанів і брала у фірм авнси під концерти.

Незважаючи на доволі зрілий вік, тридцатип’ятирічний Тарас Миколич (ім`я та прізвище з етичних міркуваннях змінені – авт.) був палким шанувальником однієї відомої української естрадної співачки. Щоб навіть побічно не скривдити її, тому що вона особисто у цій історії не задіяна, назвемо її теж вигаданим ім`ям, скажімо, Оксана Білоник.

Захоплення Оксаною у Тараса було всепоглинним. Практично всі стіни його невеликої кімнати в батьківській квартирі були обклеєні її плакатами та фотографіями, мало хто міг похвалитися такою повною колекцією платівок, відеокасет із її піснями і кліпами, перипетії особистого і сценічного життя співачки краще за нього ніхто не знав. А коли вона приїжджала з Києва з гастролями в рідне місто, Тарас, незважаючи на дорожнечу квитків, незмінно сидів у перших рядах із величезним букетом червоних троянд і з захопленням слухав чарівний голос. Дійшло до того, що Тарас став ледь чи не почесним членом багатьох фан-клубів зірки, у які входили переважно підлітки та молодь. У відповідь батько, хоч і теж любив співачку, лише покручував пальцем біля скроні. Занадто вже далеко зайшло це захоплення у дорослого чоловіка, який так і не одружився. Незважаючи на роботу, а він був таксистом в одному з приватних підприємств-перевізників, раптово покидав усе і їхав разом із такими ж фанами в сусідні області або в столицю – залежно, де давала концерт Оксана Білоник. Бувало і чергував із фанами біля її будинку, щоб хоч одним оком глянути. Хто його знає, до чого б довела ця хвороблива одержимість, якщо б не випадок…

– Якось увечері повертався після роботи додому, – бентежачись, розповідає Тарас кореспондентові. – Проходячи проспектом Шевченка випадково подивився у величезне вікно елітного ресторану і сторопів, не вірячи власним очам – “моє” поп-диво самотньо сиділо за столиком з палаючою свічкою, попиваючи каву. Розумієте, з моєю скромною зарплатою я в подібні “круті” ресторани не ходжу, а тут – вона! До того ж у кишені лежало більше двох тисяч гривен – знайомі віддали батькам борг. Тоді я відчинив двері, зайшов у зал, сів за сусіднім столиком і щось там замовив. А сам з неї очей не звожу, не доводилося бачити її так близько у звичайному не концертному одязі, у “людській” обстановці – охорона завжди біля неї…

У цей час естрадна зірка звернула увагу на скерований на неї жагучий погляд чоловіка, який сидів за сусіднім столиком. Величезні вії спочатку здивовано і невдоволено зметнулися вгору, потім на вустах з’явилася добродушна усмішка, після чого жестом запросила до себе за столик. Тарас підійшов до неї на задерев’янілих ногах. Усе не вірилося, що у житті простого чоловіка сталося таке диво. Саме в цей момент ресторанний оркестр заграв одну з мелодій Оксани, і Тарас взагалі втратив контроль над реальністю. Вони розмовляли про сучасну естраду, музику, глузували з пригод відомих зірок. Для Тараса все, що відбувалося, було як уві сні, він не зводив закоханих і захоплених очей з дорогої для нього людини і замовляв страви та напої, не дивлячись на їхню вартість. Потім був ще один шикарний ресторан. Тут його супутниця не змогла зберегти своє інкогніто. До столика відразу підбігли послужливі офіціанти й, називаючи співачку ім`ям та по батькові, узялися навперебій рекомендувати найвишуканіші страви. На нетерплячі зауваження клієнтів із сусідніх столиків обслуга лише роздратовано відмахувалася:

– Зачекайте, будь ласка! Невже самі не бачите, кого ми обслуговуємо!

І Оксану впізнавали. Сам Тарас, який тільки на мить діткнувся до життя богеми, був на піку блаженства. Сусіди за столиками піднімали келихи за його даму, підходили до них і просили залишити автограф на серветках, оркестр присвячував їй пісні. Сама зірка, видно втомившись від цих постійних і докучливих знаків уваги, втомливо кивала головою, дякувала, тактовно відмовлялася від запрошень на танець, але прихильно приймала знаки шанування, навіть фотографувалася з кимось на пам`ять.

У цей день батьки Тараса поїхали на дачу з ночівлею і він, із завмиранням серця, запросив свого кумира додому. Жінка легко погодилася, лише попросивши прихопити із собою декілька пляшок дорогого шампанського. Напевно, немає потреби говорити, що все закінчилося інтимною близькістю. Зовсім отетерівши від щастя, Тарас шепотів Оксані присвячені їй вірші, благав заспівати на магнітофон щось новеньке з репертуару, але та лише похитувала головою: “Відстань! Набридло! Мало не щодня сцена, безкінечні репетиції, записи, а ти й у такі моменти змушуєш співати”.

Вранці Оксана зажадала грошей на таксі. Тарас зазирнув у гаманець і остовпів від розгубленості: після всіх гулянок від батьківських грошей залишилося всього сто гривень. Гостя, не соромлячись, підчепила тонкими пальчиками цю останню купюру.

– Сподіваюся, ти нікому не розповідатимеш, що я випадково виявилася без грошей? Не багато ти мені подякував за інтим. Ти ж знаєш, які люди лежали в мене в ногах, випрошуючи тільки один поцілунок!? Будь реалістом! Ми з тобою на різних полюсах, вважай, що ти був моєю забаганкою. Так будь її гідною!…

Думаючи, що співачка жартує, Тарас закивав головою: “Звичайно, звичайно!”. Його мрія махнула на прощання ручкою, сколихнула повітря дорогими французькими парфумами і граційно вийшла, пообіцявши зателефонувати рівно через тиждень, відразу після приїзду назад у Львів зі столиці, де вона знімається в черговому музичному кліпі.

До другої зустрічі Тарас готувався як ніколи в житті. Пам’ятаючи невдоволення своєї феї, потай від батьків заліз у сімейну “заначку”, де лежало шість тисяч доларів йому на нову машину – таксі. Це були всі їхні гроші, зібрані багаторічною загальною каторжною працею і отримані від продажу батьківської машини.

До ресторану, де вони познайомилися, з`явився у відпрасованому новому костюмі з букетом білих лілій за годину до зустрічі. Оксану привіз шикарний “Мерседес”. Вона вийшла з нього, відмахнулася від школярів, що підбігли за автографом, підхопила під руку Тараса і зайшли в ресторан, де вони знову гуляли до півночі, витративши чергову велику суму. Ночувати чоловік, який зовсім втратив голову, знову привів її до себе додому, незважаючи на те, що цього разу там були батьки. Батько і мати буквально остовпіли, коли їх захмелілий синок гордо ввів у квартиру поп-зірку. Батьки заметушилися, пропонуючи несподіваній гості каву і домашні солодощі, а потім узялися стелити “молодим” кращі пухові перини і подушки. Батько лише встиг шанобливо шепнути синові: “Ну, ти, даєш!”.

Коли любовні втіхи в ліжку закінчилися, Оксана попросила позичити їй 400 доларів. Сказала, що так квапилася до Тараса зі зйомок кліпу в Києві, що зовсім забула взяти з собою зарплату свого львівського менеджера, а в того родина, діти. Якось незручно виходить. І Тарас покірно поліз знову в сімейну “заначку”.

Наступного ранку прокинувся з похмілля із важкою головою. Його чарівної гості вже не було. Зненацька для себе виявив, що з кімнати зникло багато коштовних речей: магнітофон, стародавнє родинне срібло, кілька старовинних ікон, мобільний телефон, золотий ланцюжок і перстень, документи. Батьки мовчки спостерігали як їхній син метушиться кімнатою. А той, передчуваючи недобре, кинувся до схованки, звідки вночі діставав 400 доларів “зарплати менеджерові”. Грошей на місці не було. Батько зціпив зуби, а потім схопився за серце: “За що тепер жити будемо?!”…

Злодійку Асю Мочальник, яка активно використовувала свою приголомшливу подібність із знаменитою українською естрадною співачкою, співробітники карного розшуку затримали досить швидко. Щоправда, не українські, а білоруські правоохоронці. Як виявилося, вона вже мала одну судимість за крадіжку. Жила Ася під Мінськом разом із своєю маленькою донькою. Однак час від часу виїжджала в сусідню Західну Україну, пояснюючи родичам, на яких залишала дитину, що їде у “відповідальне відрядження”. Насправді ж вона тут “працювала” під зірку, обкрадаючи легковірних чоловіків, що втрачали голову від зустрічі з нею. Її впевненість в собі дійшла до того, що Ася іноді з`являлася в українських приватних фірмах, що займалися шоу-бізнесом і під ім`ям співачки Оксани Білоник пропонувала провести концерт, пояснюючи, що своїм помічникам та менеджерам не довіряє і тому діє напряму”. Зазвичай, керівництво цих фірм, улещене тим, що відома співачка особисто відвідала їхній офіс, даючи можливість заробити непогані гроші на її гастролях, не вагаючись виділяли на її прохання аванси. Подібність була такою ідеальною, що ніхто не міг і припустити – діє двійник.

Безсумнівно, що рано чи пізно, але ця велика акторка попалася б нашим правоохоронним органам. Але трапилося несподіване…

– Мені зателефонували з білоруської міліції і повідомили, що Асю затримали на крадіжці на батьківщині, – продовжує Тарас. – При обшуку в неї на квартирі виявили мої документи, викрадені з нашої оселі речі і гроші. Ася легко зізналася, що вкрала їх у мене і розповіла про свою “концертну діяльність”. Мені все повернули і розповіли про її пригоди. Хочете вірте, хочете ні, але про її злочин я майже не згадую, а от дві ці зустрічі з нею залишаться для мене найщасливішими в житті…

– Справді, наші співробітники затримали громадянку Мочальник, – підтвердив співробітник карного розшуку МВС Білорусії капітан міліції Сергій Штосин. – Попалася вона в одному з районів Мінська під час квартирної крадіжки. Її засуджено до чотирьох років позбавлення волі. Нам відомо, що Мочальник користувалася в Україні своєю схожістю з вашою естрадною співачкою, однак кримінальної відповідальності саме за це ні в Україні, ні в Білорусії не передбачено. Йдеться тільки про крадіжки, які вчинила громадянка Мочальник…