Під час оголошення результатів архітектурного конкурсі журі рекомендувало переможцям доповнити меморіал зображенням Євгена Коновальця. Команда переможців уже доопрацьовує проєкт. Про це повідомили в пресслужбі Львівської міської ради.
Також такої позиції дотримуються члени ініціативної групи щодо встановлення памʼятника Євгену Коновальцю.
Головний архітектор Львова Антон Коломєйцев пояснив ідею простору пам’яті Коновальця та розповів деталі проєкта, який вибрали переможцем конкурсу.
«Чи справді памʼятник Коновальцю, споруджений за проєктом переможців, обовʼязково не повинен містити буквального образу Євгена Коновальця? Ні, це не так! Вважаю, що важливо тут мати окрім памʼятника-метафори ще візуальний елемент, що передаватиме власне фізичний образ Коновальця. Проєктуючи памʼятник команда архітекторів мала також кілька варіантів цієї ж скульптури, але з делікатним зображенням Коновальця. При подачі проєкту зупинились на найбільш абстрактній версії. Далі розпочнеться етап розробки проєкту і на ньому, залучаючи фахові кола та представників ініціативної групи, архітектори напрацюють різні варіанти передачі візуального образу Коновальця. Разом оберемо найбільш коректний і виважений варіант», – розповів Антон Коломєйцев.
Рекомендації до меморіалу переможцям надало журі архітектурного конкурсу. В резолюційній частині протоколу журі дало п`ять основних рекомендацій для подальшого допрацювання проєкту.
- Доповнити композицію зображенням Коновальця.
- Зробити більше натяків на зброю всередині зброярні для того, аби метафора проглядалась максимально швидко.
- Покращити доступність.
- Максимально озеленити «врізану» кишеню – в`юнкі рослини, трава крізь мощення. Необхідно зберегти зелену оазу.
- Використати шрифти Роберта Лісовського – сучасника Є. Коновальця, автора візуальної ідентичності ОУН.
Головний архітектор міста навів приклади подібних сучасних мистецьких просторів в інших європейських містах.
«Ця скульптура є співзвучною за формами цілому ряду сучасних пам`ятників у містах Західної Європи. Можна згадати і монумент голокосту в Болоньї, і памʼятник солдатам Першої Світової у Баньській Бистриці в Словаччині. Ці два приклади також побудовані за принципом коридору поміж двох залізних матриць із чарунками. Схожа мова сучасної скульптури передає різні смисли в кожному окремому випадку», – пояснив Антон Коломєйцев.
Зазначимо, що цей громадський простір планують облаштувати біля головного корпусу «Львівської політехніки», на перетині вулиць Степана Бандери та Євгена Коновальця. Тут зможуть відпочивати студенти та самі львів’яни, а також проводити заходи із вшанування пам’яті Євгена Коновальця.
Сам архітектурний конкурс на визначення кращого проєкту у Львові оголосили на початку 2024 року. Головний архітектор міста Антон Коломєйцев наголошував, що громадський простір обов’язково має бути інклюзивним.
Переможцем конкурсу стала пропозиція творчого колективу під керівництвом Дмитра Суркевича. Митці розробили цілу композицію, частину якої виконають із переплавленого металобрухту російської військової техніки.
У центрі монументу написана ідея життя провідника національно-визвольного руху Євгена Коновальця: «У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю».
Нагадаємо, що про встановлення пам’ятника Коновальцю у Львові говорять ще з 2021 року. Саме тоді виповнювалось 130 років із дня народження легендарного ОУНівця.
Сам 2021-й на Львівщині проголосили роком Євгена Коновальця, а депутати закликали президента присвоїти цьому діячу звання Героя України.
Довідково: Євген Коновалець – видатний український військовий і політичний діяч, один з ідеологів українського націоналізму. Полковник Армії УНР, комендант УВО, голова Проводу українських націоналістів, перший голова ОУН.
Народився Євген Коновалець 14 червня 1891 року у селі Зашків, що на Жовківщині. 23 травня 1938 року провідника ОУН вбили у Роттердамі агенти радянських спецслужб. Спецоперацію з його вбивства розробляли у Москві під особистим наглядом Йосипа Сталіна.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Ольга Денисяка