Помагайків бізнес не потребує

Міська влада готова витратити 100 тисяч гривень на підтримку бізнесу, підприємці ж воліють, аби їм просто дали спокій.

Львівські підприємці можуть розраховувати на подвійну порцію підтримки з боку місцевої влади. На початку травня Львівська міська рада затвердила програму сприяння розвитку малого підприємництва на 2007-2008 рік. Двома місяцями раніше аналогічну програму затвердила Львівська облрада. Міська програма підтримки підприємництва коштуватиме міській скарбниці 100 тис. грн цьогоріч і 455 тис. грн наступного року, на обласну програму, розраховану теж на два роки, виділили 700 тис. грн.

Перешкоди для хабарників

Особливістю цьогорічної обласної програми підтримки розвитку підприємництва є те, що над нею чиновники працювали спільно з підприємцями. Тому і програма, вважає один із її авторів заступник голови Комітету підприємців Львівщини (КПЛ) Микола Ореньчук, вийшла більш-менш адекватною до потреб підприємництва, особливо, якщо зважити на те, що її розробці передувало соціологічне опитування підприємців, яке замовив КПЛ. У програмі передбачено низку заходів, спрямованих на підвищення поінформованості підприємців про правила роботи з державними структурами. Вже влітку, каже Микола Ореньчук, має запрацювати спеціалізований сайт для підприємців, де можна буде віднайти всю інформацію про нормотворчість місцевої влади, дозвільні процедури, ліцензування тощо. В найближчому часі мають відкрити громадську приймальню для підприємців, а також закінчують роботу над типовим положенням про висвітлення діяльності державними установами. «Зараз розроблятимуть методику, щоб кожна державна адміністрація на кожному рівні розробила аналогічне своє положення – як вона буде оголошувати про свою діяльність, як доноситиме до підприємців інформацію про свої нормативні акти, розпорядження тощо, розробляють уніфіковані форми, як фіксуватимуть кожне звернення підприємця до держави», – розповів «Погляду» пан Ореньчук.

Сподіватися, що за два роки, а саме на такий час розрахована програма, можна вирішити проблеми бізнесу, марно. Однак, вважає Микола Ореньчук, певні позитивні результати все ж будуть. «В обласній програмі є низка заходів, які утруднять чиновнику вимагання хабара, – каже він. – Позбавлять його можливості впливати на безпосередню діяльність підприємця і висвітлять методику його роботи, його права та обов’язки. Тобто будь-який підприємець, якщо програма буде втілена в життя, зможе легко дізнатися – які довідки йому потрібно принести, коли, кому, в який термін йому зобов’язані їх надати. Тому що дуже багато випадків перешкоджання діяльності підприємця стосується того, що підприємець просто не знає всіх тих нормативних і регулюючих актів. І він зрештою не повинен цього знати. А чиновник зі свого боку робить все, щоб не допустити підприємця до інформації і на його незнанні зіграти. Тобто вже навіть саме по собі висвітлення діяльності і процедури прийняття рішень чиновника вже багато що дасть в полегшенні життя підприємця. Це лише один із кроків».

Програма для чиновників

До роботи над міською програмою підприємці майже не доклалися. Тому і виглядає вона програмою скоріше для чиновництва, ніж для малого бізнесу. Однак міську владу це не надто турбує. «Програма (сприяння розвитку підприємництва – Авт.) існує для того, щоб влада могла системно бачити розвиток підприємництва в місті», – зазначив у коментарі «Погляду» голова депутатської комісії економічної політики Львівської міської ради Тарас Когут. «Програма є індикатором контролю за діями влади, тому що в будь-який момент можна чітко підняти і подивитися, що було прописано, що було зроблено і не зроблено», – додає директор департаменту економічної політики ЛМР Олег Синютка. Щоправда, сама програма написана так, що в деяких випадках важко зрозуміти, за якими критеріями оцінюватимуть виконання тих чи інших заходів.

Що ж планують зробити чиновники за вділені їм з бюджету 100 тисяч гривень, щоб підприємцям міста дихалося легше. 20 тисяч гривень з міської скарбниці цьогоріч отримає Регіональний фонд підтримки підприємництва на Львівщині. За словами Олега Синютки, ця структура займається наданням на поворотній основі позик для підприємців. 15 тисяч гривень міська влада планує витратити на «активне розширення популяризації малого підприємництва м. Львова через інформаційно-презентаційні відеоролики та друковану продукцію». Кого і що рекламуватимуть у такий спосіб, у програмі не сказано. Ще в 5 тисяч обійдеться місту створення веб-порталу «Інноваційне підприємництво Львова». А на моніторинг інвестиційної активності підприємств і сприяння їх роботі міська влада розщедрилася аж на 15 тисяч гривень. Ще по 15 тисяч гривень витратять на проведення конкурсів на кшталт «Кращий підприємець міста» та сприяння організації та проведенню фестивалів ремесел. І, нарешті, 15 тисяч гривень, що залишилися, міська влада планує стратити на «участь у вітчизняних та міжнародних семінарах з метою підвищення рівня кваліфікації працівників місцевих органів влади стосовно питань впровадження регуляторної політики, реагування на звернення підприємців та покращення бізнес-середовища у місті». Причому роблять це, не повірите, для «підвищення кваліфікації підприємців». Як саме чиновницькі знання і вміння, яких вони набудуть на міжнародних семінарах, передаватимуться підприємцям, залишається загадкою. Наступного ж року, сподіваються в Ратуші, грошей на підтримку підприємництва буде більше, тому в планах чиновників запровадження програми відшкодування відсотків за кредитами для малого бізнесу.

Що менше чиновників – то краще для бізнесу

У програмі передбачено ще й низку заходів, які не коштуватимуть бюджету нічого. Зокрема, міські чиновники обіцяють вже цього року розмістити «інформаційні стенди щодо порядку проходження процедур в адмінбудинку міської ради». Аналогічна інформація має з’явитися цьогоріч і на сайті міської ради. З-поміж передбачених заходів, це, напевно, один із небагатьох, який відповідає запитам підприємців. Бізнесмени, яких опитував «Погляд», заявили, що найкраще, що може зробити влада для бізнесу, це дати йому спокій. «Найкраща програма розвитку підприємництва – це скорочення кількості чиновників і паперів», – зазначив у коментарі «Погляду» львівський підприємець Андрій Федоренко.

Бізнес вважає, що зусилля влади мають бути спрямовані на врегулювання своїх із ним стосунків. «Що залежить від міської влади – це сконцентрувати максимум зусиль на спрощенні реєстрації і одержання всіх дозвільних документів, – каже керівник компанії «Кармен» Юрій Сендецький. – Плюс стабільні та прозорі правила гри. Для людей, які „зав’язані” на малесенький конкретний бізнес, будь-яка зміна правил гри означає закриття бізнесу. Як, скажімо, заборона продажу пива в кіосках». Ще одна проблема, на якій наголошує президент Асоціації роботодавців Львівщини Зеновій Бермес, це труднощі, з якими стикаються невеликі підприємства, намагаючись отримати приміщення від міської влади. «Розмір орендної плати, який встановлює міська влада, непідйомний для підприємців, які тільки розпочинають свій бізнес», – каже він.

Натомість фінансової підтримки від місцевої влади підприємці не чекають. Програми здешевлення кредитів є привабливими для бізнесу, однак усі розуміють, що державні ресурси теж є обмеженими, тому навряд чи вдасться уникнути корупції при розподілі цих коштів.

Коментар

Володимир Дубровський, старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE-Україна

Значну частину таких програм створюють або просто формально, або під конкретних замовників, які їх пролобіювали. І це претензії до будь-яких державних програм підтримки розвитку чи то малого бізнесу, чи то різних галузей. У нашій державі дуже важко уникнути того, щоб ці програми працювали під конкретних замовників і на якихось корупційних засадах. Було б ефективніше, якщо б їх розробляли в діалозі з представниками бізнесу. На жаль, Раду підприємців при Кабміні, яка мала брати участь в таких розробках, свого часу розпустили. З чого має виходити уряд при розробці програм – незрозуміло.

Але на місцевих рівнях такі ради все ж існують. Було б корисно, якщо б радилися саме з такими радами, але вони мають включати не окремих підприємців, а представників асоціацій. Це буде стимулювати підприємців якимось чином самоорганізовуватися. Замість того, щоб корумпованими методами з допомогою неформальних звязків відстоювати свої конкретні інтереси, вони можуть, обєднавшись в асоціації, відстоювати свої спільні інтереси. І якщо думка таких асоціацій враховується при розробці таких програм, то звичайно це створює певний стимул підприємцю до такого обєднання. А це вже громадянське суспільство, це цивілізований спосіб роботи уряду чи місцевої влади і підприємців.

Довідка:

Малий бізнес Львова: портрет з натури

У Львові зареєстровано 9618 підприємств, з них реально працює 7280.

На 10 тис населення у Львові припадає 125 підприємств. У середньому в Україні цей показник становить 68 малих підприємств, а в країнах Європейського Союзу не менше 300 малих підприємств на 10 тис.населення.

На малих підприємствах у минулому році працювало 67,3 тис працівників, які в середньому отримували 537 гривень 65 копійок офіційної місячної платні. Скільки працівники малих підприємств отримували неофіційно, Держкомстат замовчує.

Більшість малих підприємств Львова працює в галузі торгівлі та послуг. У минулому році всі малі підприємства міста реалізували продукції та послуг на 2,6 млрд грн., а прибутки (до оподаткування) склали 36,7 млн грн (в середньому кожне мале підприємство заробило для своїх власників по 5 тисяч гривень річного прибутку).