Андрій Єрмолаєв, директор Центру соціальних досліджень „Софія”: „Спокійного виходу з цієї ситуації вже не буде”

“Перед робочою групою сьогодні стоїть завдання у максимально стислі терміни не лише сформулювати якісь рішення, а й забезпечити умови їх виконання. Якщо ж цього рішення не буде, ймовірно, що у найближчі дні будуть застосовані радикальніші дії стосовно виконання указу президента.

Я на сьогодні виключаю можливість застосування якогось відвертого перерозподілу виконавчої влади, тому що це рішення може спричинити надзвичайно серйозні наслідки для політичних сил і держави в цілому.

Якщо ж припустити радикальні методи?

Це буде відбуватися точковим, адресним впливанням на різних посадових осіб щодо виконання рішень та звинувачення у їх невиконанні, враховуючи готовність Генеральної прокуратури сприяти виконанню указу, на цьому не раз наголошував прокурор Святослав Піскун. Зокрема, на підставі рекомендацій РНБО та ГПУ президент може приймати відповідні рішення та вимагати від центральної виконавчої влади виконання цих рішень у жорстких умовах, можливо, із застосуванням таких елементів, як звинувачення і тиск. Це дозволить розраховувати на те, що хтось із виконавців, наприклад, заступників міністрів йтиме проти урядової позиції. Це можуть бути рішення стосовно фінансування виборчої кампанії, знову ж таки, в обхід виконавчої влади. Є багато версій – від кредитування ЦВК до прямого фінансування через казначейство без рішень КМУ.

Можуть бути гірші варіанти подальшого розвитку подій?

Я поки що таких не розглядаю, бо і президент, і виконавча влада наразі розуміють межу між перевищенням повноважень та узурпацією влади. Має бути рішення, яке на межі чужих повноважень таки знайде розв’язку протистояння. Тобто, якщо не буде компромісу, президент буде робити те, що він може зробити для реалізації виборчої кампанії.

Чи можлива виборча кампанія без сил коаліції?

Кампанія можлива, але вибори неможливі, тому що підсумки таких виборів створять принципово нову ситуацію переходу кризи влади у кризу конституційного ладу. Спокійного виходу з цієї ситуації вже не буде. Звичайно, кожна політична сила може самостійно вирішувати, брати їй участь у виборах чи ні. Але ми маємо врахувати ще один принциповий момент: якщо ми говоримо про дострокові вибори, а їх необхідність визнали і парламент, і президент, то вони можливі лише за політичної волі сторін. До того ж у багатьох країнах Європи, з яких ми беремо приклад, ця ініціатива пов’язана з розумінням і підтримкою цієї ідеї або коаліції, що розпадається, або лідерів коаліції, які визнають неможливість далі так працювати.