Ще задовго до дійства, присвяченого 751-й річниці з дня заснування Львова, більшість мешканців нашого міста очікували певного “реваншу”. Адже святкова тиснява 750-річчя, що відбулася не так давно, мало кого із львів’ян справді потішила.
Згодом і влада, і організатори визнали: це був день для гостей міста, а не для львів’ян. Розрекламоване світлове шоу Гофа донині залишається об’єктом кепкувань, а батьки і діти досі не можуть забути, як шукали туалет у найближчих під’їздах. Не варто забувати і меценатів-інвесторів, більшість із яких хотіли б почути, як витрачали їхні гроші. Оскільки після святкування 750-річчя організацією таких подій опікуються ті самі люди, багато хто сподівався, що вони зроблять певні висновки. Так, здавалось, і було: Ксенія Курилишин, яка цьогоріч була диригентом свята вже без організацій-посередників і таємної дирекції під час прес-конференції запевнила, свято має на меті втішити саме львів’ян. І, слід визнати, цьогоріч усе було зовсім по-іншому…
…З небом не домовишся — День народження Львова відзначали під сірими хмарами та дощем. Як зазвичай буває у такі дні, панував галицький дух. Площа Валова стала центром Галицького ремесла і промислу. Біля веселих пасічників, які тішили восковими виробами, — виробники скляних іграшок. Ті кому забракло місця на Вернісажі, знайшли його тут. Потішилися й музичні гурмани. Окрім відеофільмів про подорожі Львовом, тішили око і альбом Океану Ельзи “Міра” і аж десять випусків хітів міжміських маршруток “Секс у нашому селі”. Черговий раз глянути на львівські “Запорожці” запрошували на площі Міцкевича. Уже вкотре… З-поміж скромних патріотичних автівок вирізнялася більш приваблива, але менш патріотична тюнінгована “Волга”.
Поки приваблива галичаночка роздавала безкоштовні квитки на, мабуть, чарівну і добру казочку для дітей “Пригоди робокопа”, гості міста у кінній кареті спостерігали за фізіологічними перевагами наших дівчат… Найбільше запам’ятався бойовий гопак, під час якого дві представниці чарівної статі із шаленою пристрастю гамселили одна одну руками і ногами. Звичайний показовий виступ… Запам’яталися й змагання з бодібілдингу — крупним планом уся львівська чоловіча краса вище і нижче пояса. Аншлагу в залі не було, але присутнім сподобалося.
Головним героєм свята завжди залишається спонсор. Його ім’я чимало згадують і саме з ним пов’язують більшість переваг самого свята. В суботу і неділю Львів зібрав два величезні концерти: перший — біля монумента Слави, другий — на площі Ринок. Обидва дійства майже перетворилися на атракцію алкогольних напоїв. В суботу величали “Хортицю”. Наприкінці дійства ані дощ, ані прохолодний вітерець не завадили молоді без футболок зустрічати двох флагманів концерту — гурти “Скрябін” і “ВВ”. Перші, як на диво, впевнено завели публіку і ще раз переконали, що їхня популярність не згасає, а от гурт Олега Скрипки став дещо “далеким” від львівського життя.
Монумент Слави на мить перетворився на монумент “Хортиці”, і конкуренцію цьому напою ніхто не міг створити. Чого не скажеш про площу Ринок. З трьох сторін Ратуші панувало “Львівське” пиво. Звичайне холодне пляшкове, гарячий “Портер” і новинка — баночне “1715”, яке дарували у різних конкурсах. Любов Ратуші до “Львівського” пояснюється не тільки потужністю виробництва місцевого заводу та якістю цього пива, а й особливим ставленням міського голови. Він неодноразово хвалив себе як одного з тих людей, які повернули Львову потужну марку якісного пива. Напій був культовим у цей день: його пили малі діти без батьків, пенсіонери і, як виявилося, цілі покоління. Скромний пан Мар’ян, який охоче і без особливих коментарів примовляв келих за келихом, дійшов до фіналу, але не зміг перевершити свій рекорд у 6,5 секунди. Ще до старту інший учасник — пан Андрій — почав надпивати піну, але впорався з келихом лише за 15 секунд. Найсмішнішим розпиванням пива визнали номер від барабанника Олега, який намагався випити келих „без рук”. Запах пива тепер надовго залишиться на його вбранні. Переможцем став Сергій, який впорався із завданням за 4,5 секунди й отримав подарунок — ящик „Львівського”.
Давно варто запровадити статистику щодо співвідношення пива, яке продають у місті, та кількості туалетів на його території. Всього 10 біотуалетів на такий величезний концерт. За словами начальника управління культури ЛМР Андрія Сидора, за розпорядженням міського голови Львова, біотуалети на концерті мали б встановити організатори шоу. Як тоді „Львівське” любить львів’ян і себе, щоб вірити у те, що 10 біотуалетів врятують багатотисячну аудиторію? Це практикують уже не вперше, і після того, як журналісти вкотре обговорюють тему кількості біотуалетів, міські чиновники вказують на власників кафе і ресторанів. А ті, в свою чергу, після безмежних черг уже давно відмовилися від цієї практики допускати зайд…
Володимир САМУСЕНКО, “Ратуша”