Від мегаблоку - до зірок?

“Наша Україна”, вкотре отримавши гарбуза від пані Тимошенко, яка тривалий час імітувала консолідовану позицію опозиції, почала квапливо формувати передвиборчу збірну, або так званий мегаблок.

На слух цей термін сприймається солідно, адже грецького походження префікс “мега” відповідає поняттю “мільйон”, “велетенський”.

Що ж насправді відбувається за лаштунками переговорного процесу, у якому беруть участь близько десятка репрезентантів політичних партій, як правило, націонал-демократичної орієнтації? Почнемо з паровоза, а саме з “Нашої України”, яка повинна витягнути партійні вагончики союзників із політичного забуття і довести їхніх лідерів до омріяної оази — Верховної Ради. З прийняттям до лав “НУ” заліщицької “Жанни д`Арк” — баби Параски — партія мала б отримати весняний драйв, що так потрібний для публічної агітації.

Єдине, що дивує, — це якесь маніакальне бажання провести парламентські вибори саме у розпал літа, коли народ, надивившись тих “цирків” упродовж року, хоче хоч трохи відпочити від політики і політиків. Але “юний орел” “Нашої України” В`ячеслав Кириленко за прикладом титулованішої і досвідченішої Юлії Тимошенко в усіх інтерв`ю безапеляційно заявляє: якщо вибори відбудуться у червні-липні, то перемога нинішній опозиції гарантована. Звідки така впевненість у пана Кириленка — ніхто не знає. Навіть його тезко В`ячеслав Максимович Чорновіл, який теж любив політичну публіцистику і мав беззаперечний авторитет серед мільйонів виборців, ніколи не дозволяв собі такої бравади.

Так само оптимістично пан Кириленко налаштований щодо створення блоку між “Нашою Україною”, “Народною самообороною” та “Рухом — Українською правицею”. Каже, що переговори на етапі третього раунду відбуваються “конструктивно та плідно”.

Водночас керівник партійного виборчого штабу УНП Ярослав Джоджик не задоволений тим, яку систему управління у блоці хоче нав`язати “старший брат”, себто “Наша Україна”. Він так висловився з приводу цієї ситуації: “Ми шукаємо оптимальний механізм управління блоком. Одна партія не може бути монополістом. Як відомо, в ЄЕП 81 відсоток голосів повинен належати Росії, і рішення мала приймати проста більшість голосів. В ЄС діє принцип: одна країна — один голос. УНП обстоює європейське бачення демократії і застосування саме таких принципів управління блоком”.

Юрій Луценко зі своєю “Народною самообороною”, здається, заблукав на роздоріжжі. Ще місяць тому він заявляв, що приєднається до спільного списку тільки за умови, що аналогічний крок зроблять БЮТ і “Наша Україна”. З цим прожектом, як відомо, не склалося, тож перед Юрієм Віталійовичем постала дилема — рушати у похід за депутатським мандатом самостійно чи проситися у прийми до “нашоукраїнців”.

Ще недавно ймовірний блок “Рух — Українська правиця” декларував, що піде на вибори самостійно і що до нього також може приєднатися ВО “Свобода”. Виявляється, це було неправдою. Про це свідчать висловлювання лідера ВО “Свобода” Олега Тягнибока як реакція на слова Юрія Костенка (УНП) і Степана Курпіля (БЮТ). Головний “свободівець” заявив, що від 11 квітня з ним ніхто не вів жодних переговорів “щодо нашої потрібності їм…” На його думку, такі заяви з`являються після того, “як їх укотре відфутболює “Наша Україна”. Олег Тягнибок робить висновок, що ця історія дуже показова і “свідчить про реальне прагнення деяких політичних сил до об`єднання правого політичного флангу”. У цьому контексті пан Тягнибок зазначив, що ВО “Свобода” готується йти на вибори самостійно.

Ще складніші проблеми з Конгресом українських націоналістів. Точніше, з його лідером Олексієм Івченком, екс-керівником “Нафтогазу України”. Його прізвища у списках блоку почали боятися політики. Сподіваюсь, пояснення тут зайві. Як кажуть, маємо те, що маємо. І таку “правицю” зокрема.