Хоч би хто що казав, а у вітчизняному політичному вулику усі мають роботу. Хтось просто гуде, щоб інші не дрімали, хтось пробує збирати нектар з перших весняних квітів. Повилазили на світ божий і трутні, які імітують активність.
У країні розпочався дуже активний політичний стриптиз. Народ споглядає на нього і міркує собі над дилемою — споглядати це безкоштовне дійство чи йти на город закопувати у землю бульбу? Бо ж настане осінь, і діти запитають: “Чому ж ви, тату (мамо), всю весну мітингували й не думали про те, що треба буде щось жувати цілу зиму?” Адже навіть від найсолодших слів наших політиків у роті не стане солодше.
Без сумніву, нинішня політична криза, як на мене, вирішиться конструктивно. Бо ніхто з ключових гравців не заріже курку, яка несе золоті яйця. Саме їм, на відміну від простолюду, є що втрачати. Передусім свої чималі статки і реноме демократичних політиків, яким аж занадто дехто з них хизується.
Великий плюс цієї кризи полягає ще й у тому, що вона, як рентген, просвічує усі болячки нашого суспільства. Звісно, їх можна було б лікувати якимись таблетками чи порошками. Але, як з`ясувалося, хвороба настільки задавнена, що лише радикальне і, головне, розумне хірургічне втручання може дати шанс на одужання.
Без сумніву, Віктор Ющенко, як глава держави, намагається “вирулити” з доволі непростої ситуації, адже політична реформа і зміни до Конституції настільки заплутали й до того не зовсім чіткі взаємостосунки між гілками влади, що навіть Конституційний Суд як останній форпост права у країні може “заблукати у цих юридичних джунглях”.
Відчуваючи, що Ющенко готовий йти на компроміс з коаліцією національної єдності і перенести вибори з 27 травня на більш пізню дату, в опозиції почали здавати нерви. До того ж у неї нема впевненості у кінцевому вердикті КС на свою користь. Так, у вівторок Тимошенко, Кириленко і Луценко звернулися до Президента з листом, у якому вимагали від нього відкликати усіх суддів КС, що призначені за його квотою, й “не покривати цей ганебний фарс”. Після прес-конференції, на якій Тимошенко заявила, що “головна небезпека для української держави виходить саме від КС”, колишній її соратник Михайло Бродський звинуватив лідера БЮТ у свідомому розколюванні держави.
Ще красномовнішим був теж її колишній соратник Олександр Волков, який заявив, що “Юля — молодець, розводить усіх, як лохів, на розпуску парламенту”.
І ще один висновок. Судячи з того, які пристрасті зараз киплять не тільки у приміщенні КС, а й під його мурами, що нагадують картини штурму Зимового палацу під час Жовтневого перевороту у Петербурзі, хтось таки знову штовхає Президента запровадити пряме президентське правління. А це означає: пряма дорога “під танки”. Хто у цьому найбільше зацікавлений, розуміють навіть школярі молодших класів.
А поки що колишня львів`янка, а нині член КС Сюзанна Станік дає ляпаси депутату від БЮТ Михайлові Волинцю, хтось заліз на дах КС, “Беркут” розганяє мітингувальників, що перешкоджають суддям зайти у приміщення КС. Український карнавал, так виглядає, ще не досяг апогею. Але картоплю все-таки садити треба.
Мирослав ГРЕДІЛЬ, “Україна і час”