Уже п’ять років у місті Кам’янка-Бузька працює завод з виробництва будівельних матеріалів компанії “Кроно-Україна”.
Ще на початку робота підприємства викликала стурбованість місцевих жителів. Удень і вночі з труб, не захищених ніякими фільтрами, йшов дим прямо на будинки й городи. Люди відчували їдкий запах у повітрі, згодом викиди зіпсували питну воду.
І коли цього року керівництво підприємства вирішило розширити виробництво, громада виступила категорично проти, а крім того, висунула низку вимог щодо дотримання екологічних норм підприємством. Якщо ж їх волання не почують, люди готові перекривати дороги чи лягати на залізничні рейки.
Відкриття нового виробництва у районному містечку завжди дає надію – це інвестиції, робота, податки для соціальної сфери. Тому відкриття заводу з виробництва шліфованих і ламінованих плит відбувалося урочисто, з високими посадовцями й оптимістичними промовами. Уже згодом люди побачили, що паркан заводу виріс за якусь сотню метрів від їхніх городів, за дві сотні від житлових будинків. І коли під кінець минулого року “Кроно-Україна” вирішило впровадити нову лінію з виробництва постформінгових плит, громадськість не дозволила цього зробити. Згідно із законодавством, дирекція заводу організувала громадські слухання щодо розширення виробництва, очевидно, сподівалися, що це буде формальністю, але на збори прийшла маса народу. Люди висловлювали обурення щодо шкоди, якої завдає підприємство екології, вимагали закриття виробництва. Тоді ж створили ініціативну групу, якій доручили відстоювати позицію громадськості.
Через місяць у Кам’янці-Бузькій відбулася відкрита сесія міської ради, на якій міська громада вирішила провести незалежну експертизу впливу викидів виробництва на довкілля та здоров’я людей. Від керівництва заводу вимагали надати документацію, яка б дала можливість експертам зробити висновки. Офіційним експертизам люди вже давно не довіряють…
– Ми вважаємо, що офіційна статистика не відображає дійсності, – говорить голова ініціативної групи Володимир Дудар. – За нашими підрахунками, щороку в місті зростає кількість хворих на онкологічні та легеневі хвороби. Багато дітей хворіє на алергію та хвороби дихальних шляхів, почастішали викидні у вагітних жінок. Лише за січень цього року померло 23 особи (народилося лише 14). Якщо у 2001 році померло 138 осіб, то у 2006 – вже 183.
Викиди заводу містять деревний пил, формальдегід, аміак. Нічого корисного в цих речовинах для людини немає, аміак впливає на слизову оболонку, викликає захворювання горла і носоглотки, формальдегід – це канцероген, який спричиняє виникнення ракових клітин…
…Мешканці вулиці Залізничної не приховують своїх емоцій. Саме їм від виробництва “дісталося” найбільше.
– Ви чуєте, який тут запах? – говорить тамтешня мешканка Галина Мазурок. – Вони труять нас тою хімією. У мене чоловік, ще й року не минуло, помер від раку легенів. А воду з криниць просто неможливо пити – гірка на смак, а коли ніч постоїть у відрі, то дно стає бурим, а зверху – масляні плями.
До пані Галини приєднується сусід Михайло Білецький. Ще у 2005 році він віддав воду з власної криниці на аналіз у місцеву санепідемстанцію. Тоді в ній виявили значне перевищення вмісту нітратів і рекомендували провести відкачування води, чистку та дезінфекцію. Пан Михайло цього не зробив, бо каже, що з його криниці відкачати воду дуже важко. Але через кілька місяців при повторному аналізі державний санітарний лікар району зробив висновок, що вода “в межах норми”…
– Мене постійно болить голова, – каже пан Михайло, – внучка з лікарень не виходить, а мені кажуть, що все добре.
– В інших містах, де є шкідливе виробництво, мешканцям виплачують компенсацію, – говорить пані Галина, – а нам хай би воду хоч провели.
– Я не хочу їхньої компенсації, – додає пан Михайло. – Здоров’я за гроші не купиш…
Володимир Дудар каже, що громадськість має претензії до встановлення меж санітарно-захисної зони, і розповідає, що недалеко від підприємства гуртожиток, городи, будинки. Але це видно й неозброєним оком. Ми заїжджаємо на територію млина, за парканом якого, вже за кілька десятків метрів, кипить виробництво заводу “Кроно”. Зовсім поряд ще один харчовий цех – із переробки гречки. Якщо подумати, що борошно з кам’янецького млина та гречку з місцевого цеху споживають не лише жителі містечка, то загроза набуває значно ширших масштабів.
– Ще одна проблема, пов’язана із виробництвом, – масове вирубування лісів, – говорить представник ініціативної групи, вчитель хімії Надія Ткачишин. – Якщо поглянути на околиці нашого міста – самі пеньки. Болить, що ця зелена лабораторія чистого повітря нищиться і не відновлюється. Щоб відновити природну екосистему лісу, потрібно 100 років. З боку “Кроно” нічого не робиться для збереження довкілля, на місці вирубаних лісів нічого не насаджують. Скоро у нас буде степ.
Як повідомили “ВЗ” у Державному управлінні екології та природних ресурсів у Львівській області, управління щоквартально перевіряє це підприємство, і суттєвих порушень щодо дотримання природоохоронного законодавства на заводі не виявлено.
Тим часом у Кам’янці-Бузькій шукають кошти на незалежну експертизу, мешканці готові навіть зібрати необхідну суму самотужки. А також чекають зустрічних кроків з боку керівництва підприємства.
– Якщо вже підприємство працює в нашому місті, дає роботу 362 працівникам, то не варто домагатися його закриття, – говорить міський голова Кам’янки-Бузької Михайло Владика. – При належній співпраці громади з керівництвом заводу підприємство має право на життя, але за умови, що буде дотримано всіх вимог щодо збереження довкілля. Як мешканець міста я відчуваю, що є шкода від викидів, але компетентно стверджувати, що вони шкідливі, не можу.
А поки що мешканці живуть у страху й невідомості.
– Я взявся за цю справу, бо маю сім’ю, дітей, внуків, – каже Володимир Дудар. – Я хочу сам ще пожити і переживаю за їхнє здоров’я, за їхнє майбутнє. Громада налаштована дуже рішуче, якщо нам не підуть назустріч, ми проведемо референдум щодо закриття підприємства, врешті, люди готові перекривати дороги, лягати на колію…
У головному управлінні промисловості Львівської облдержадміністрації не мають претензій до діяльності підприємства “Кроно-Україна”.
– Діяльність цього підприємства будується за принципами бізнесу відомої європейської компанії, – сказав у коментарі “ВЗ” начальник управління Ростислав Сорока. – Ви знаєте, що європейське законодавство жорсткіше, ніж українське. Ця фірма є відомою в Європі, вона дотримується правил гри на ринку, не думаю, що вони готові ризикувати своїм іміджем та бізнесом через свої філії на Львівщині. Звичайно, що в кожній справі знайдуться незадоволені, але ми однозначно мусимо підтримати цього виробника. Як відомо, “Кроно-Україна” об’єднує два підприємства – на Львівщині й Івано-Франківщині. Якщо ми будемо діяти таким чином, як дехто пропонує, то вони перереєструють компанію в іншому регіоні, який і отримуватиме податки. Звичайно, бізнес треба контролювати і перевіряти, для цього є спеціальні органи і процедури.
Леся ФЕДІВ, «Високий замок»