Юрій Сагач: “У галузі охорони здоров’я назріли зміни на найвищому законодавчому рівні”

Цієї неділі – День медичного працівника. “Ратуша” долучається до ґратуляцій з нагоди професійного свята чи не найважливішої галузі забезпечення життя та здоров’я наших співгромадян. А про здобутки, проблеми та перспективи розвитку медичної галузі нашої держави та Львова зокрема розповідає начальник управління охорони здоров’я Львівської міської ради Юрій Сагач.

— У нашій галузі дуже багато проблем. Перша – ми існуємо в обмеженому бюджетному фінансуванні. Від цього й залежить діяльність наших закладів. Проте є так звані контрольні цифри, що приходять із Міністерства фінансів і визначають нарахування на одну людину на рік. Від тієї цифри, яку ми отримали, ми збільшили фінансування на 15 мільйонів гривень. Якщо в попередні роки ми мали збільшення на 700 — 800 тисяч, то минулого року – на 15 мільйонів! Якщо у 2002 році фінансування на одного мешканця було 57 гривень, і ми бовталися в останній “двадцятці” міст України, то минулого року ця цифра становила уже 90 гривень. А середньоукраїнський показник – 82 гривні. Ми вже в першій “п’ятірці”. Це стало можливим завдяки розумінню міського голови Любомира Буняка, заступника мера Ірини Романів та депутатського корпусу Львівської міськради, який із розумінням ставиться до проблем галузі.

Торік у 2,5 раза ми збільшили фінансування матеріально-технічної бази, у 5 разів збільшили фінансування на придбання медичного обладнання. До речі, це обладнання не закуповували й не оновлювали впродовж десяти років! Серед них – чотири флюрографи, два рентген-діагностичні комплекси, десять ультразвукових апаратів. За два роки на 70% оновлено парк машин швидкої допомоги – придбано 34 автомобілі. Нині на лінію виходять 46 — 48 машин, а 2002 року цей показник становив 25 — 28 авто. Лише цього року ми придбали 12 нових санітарних автомобілів, які обладнані електрокардіографами, дефібриляторами, апаратами штучного дихання.

— Що ще можна вважати здобутками міської влади в галузі охорони здоров’я?

— Минулого року відкрито шість нових центрів, серед яких — центр репродуктивного здоров’я, центр невиношування вагітності та центр здоров’я, відкрито дванадцять нових кабінетів, обладнаних ультразвуковими апаратами, цифровими флюрографами та іншою технікою. Медична галузь дуже швидко розвивається в технічному плані, й ми також не маємо права зупинятися.

До Дня медичного працівника ми плануємо провести капітальний ремонт та придбати нове обладнання для ургентних операційних лікарні швидкої медичної допомоги, де ремонт не проводився 22 роки! На це міська влада виділила 1 мільйон гривень. Також потрібно подякувати виконавчій владі та депутатам за те, що вперше додатково виділили 500 тисяч гривень на придбання імпортних інсулінів, які вкрай необхідні для хворих на цукровий діабет. Адже держава забезпечує лише вітчизняним інсуліном, а є багато хворих, котрі потребують саме імпортного.

До слова, ми кажемо, що фінансування на медикаменти збільшилося на 54%, що становить орієнтовно 6 мільйонів гривень. А мінімальна потреба Львова — 14 мільйонів… На харчування ми витрачаємо три мільйони, а потрібно 6 — 8 мільйонів. Маємо проблеми з обладнанням для пологових, дитячих, фізіотерапевтичних відділень лікарень…

— Верховна Рада України вже двічі “провалила” закон про обов’язкове державне медичне страхування..?

— Цей закон на часі дуже давно. Законодавчу базу галузі охорони здоров’я вкрай потрібно міняти. Взагалі, потрібно взяти відповідальність на себе та змінити 49-ту статтю Конституції України, яка передбачає “безкоштовне лікування”. Але це – лише декларація. Реалії говорять самі за себе, а ми самі себе обманюємо. Ми повинні чітко визначити категорії на нині, які мали би бути безкоштовними: пенсіонери, інваліди, багатодітні сім’ї, діти-інваліди. Всі вони мають отримувати повне медичне забезпечення без жодних капіталовкладень з їх боку.

А коли ми це все “розтягуємо” на всіх, то і медикаментами не можемо всіх забезпечити, і обстежити всіх безкоштовно. Ми не повинні цього робити, але у нас нема іншого виходу, і надіємося лише на наших пацієнтів.

Тому зміни на найвищому законодавчому рівні — на часі, як ніколи. Цього чекають і медики, і пацієнти. Але маємо те, що маємо. І щось змінити, на шось вплинути ми не можемо, оскільки є ряд політичних моментів, через які нічого неможливо зробити.

— Що б Ви, пане Юрію, хотіли побажати своїм працівникам та їх пацієнтам у День медичного працівника?

— Хотілося би привітати всіх колег із чудовим професійним святом, побажати успіхів, творчих звершень у їх нелегкій праці. Аби ця робота приносила їм задоволення, а нашим пацієнтам – оздоровлення. Хочу побажати, аби поруч із ними були колеги, на розуміння та підтримку котрих вони завше могли би сподіватися. Нехай у їх родинах панує мир, спокій, злагода, на життєвому шляху супроводжує удача. І всім – міцного здоров’я.

Розмовляв Тарас КУХАР