ОСТАННІ НОВИНИ

Мистецький батл і «своя» людина: що не так із конкурсом на очільника Львівського палацу мистецтв

Наталя ДУЛЯБА

|

Після скандалу з керівництвом Львівського палацу мистецтв управління майном спільної власності Львівської обласної ради таки оголосило конкурс на посаду директора установи. На неї претендують четверо кандидатів, хоча один із них не до кінця відповідає критеріям конкурсного відбору.

Львівський портал розповідає, хто хоче очолити Львівський палац мистецтв, які стратегії розвитку закладу пропонують кандидати та чому сам конкурс уже став каменем спотикання для обласної влади.

Львівська облрада саботувала оголошення конкурсу

Майже п’ять останніх років Львівський палац мистецтв, який є комунальним закладом Львівської обласної ради, очолював Юрій Візняк. Цьогоріч наприкінці січня він звільнився за власним бажанням і достроково припинив свої повноваження.

Оскільки установа залишилась без керівника, в облраді мали б оголосити конкурс на цю посаду. Але допоки всі ці процедури мали б тривати, колектив Палацу мистецтв 29 січня влаштував збори, на яких провів таємне голосування, аби визначити, кого зі свого боку бачить тимчасовим виконувачем обов’язків директора. Ним обрали заступника директора Палацу мистецтв Олександра Лабецького.

Проте Львівська обласна рада знехтувала думкою колективу і поставила свою людину на посаду в.о. керівника Львівського палацу мистецтв – Левка Ваньковича. Все це неабияк збурило і сам колектив, і депутатів. У комісії культури облради нарікали не лише на відсутність конкурсної процедури, а й на те, що таке кадрове призначення провели фактично потайки і без погоджень профільних комісій.

Всі звинувачення в керівництві обласної ради відкидали, бо, по-перше, під час воєнного стану керівників комунальних закладів можна признати без конкурсу. А по-друге, попри законодавчі норми у Львівській облраді є «своя повсякденна практика».

«Є норми закону, а є повсякденна практика. Можливо, це неправильно, але в принципі ми завжди маємо на це якесь обґрунтування. То Covid-19, то військовий стан, то ще якісь речі. Правильно було б виконувати кожну букву закону, але життя багатогранніше… Не забувайте, що у військовий час керівників можна призначати без конкурсу», – так висловився щодо проведення конкурсів в.о. начальника управління майном спільної власності Львівської облради Андрій Білоус наприкінці лютого на комісії з питань культури.

Зрештою конкурс оголосили, але з порушенням і тільки після скандалу

Закон України «Про культуру» передбачає, що конкурс на посаду директора державного/комунального закладу культури оголошують протягом 7 днів із дня дострокового припинення повноважень керівника.

В управлінні майном спільної власності Львівської облради цього не зробили. Однак після резонансу, який викликало «ручне» призначення в.о. директора Палацу мистецтв Левка Ваньковича, зрештою, були змушені оголосити конкурс, але і то зі суттєвим запізненням – аж на початку травня.

Кандидати на посаду мають відповідати таким вимогам:

  • повна вища освіта (магістр, спеціаліст);
  • стаж роботи у сфері культури не менше 3 років;
  • володіння державною мовою;
  • здатність за своїми діловими та моральними рисами, освітнім і професійним рівнем виконувати посадові обов’язки генерального директора закладу культури;
  • відсутність судимості;
  • відсутність родичів серед управління майном спільної власності Львівської облради.

Відомо, що на конкурс із визначення керівника Львівського палацу мистецтв подались чотири кандидати: чинний зараз виконувач обов’язків Левко Ванькович, заступник директора Олександр Лабецький, художник Львівської опери Ярослав Бринь та колишня комерційна директорка обласного театру ляльок Катерина Кеньо.

Кандидат без стажу роботи?

Левко Ванькович, 48 років. Призначений облрадою в.о. керівника Львівського палацу мистецтв. Донедавна працював начальником відділу соціально-економічного розвитку, торгівлі та інвестицій Зимноводівської сільської ради. За даними руху «Чесно», є членом партії «Голос», у 2020 році балотувався від неї і до цієї сільради, і до Львівської облради, але не пройшов.

Як вказано в біографічній довідці, Левко Ванькович здобув вищу освіту за кваліфікацією менеджер-економіст у «Львівській політехніці». Має досвід управлінської діяльності, роботи з міжнародними організаціям, зокрема у Зимноводівській сільраді працював над налагодженням співпраці з містами Німеччини, Польщі. Із початку повномасштабного вторгнення був волонтером Гуманітарного штабу, який діяв у Львівському палаці мистецтв.

Про офіційний стаж роботи Ваньковича у сфері культури теж мало що відомо. Видання Варіанти зазначає, що він, очолюючи відділ соціально-економічного розвитку, торгівлі та інвестицій Зимноводівської сільської ради, також вів діяльність у сфері культури, але на громадських засадах.

Сам Левко Ванькович вважає, що має необхідний досвід і стаж роботи, бо на своїй попередній роботі втілював у тому числі й культурні проєкти.

«З 2019 року я працював начальником відділу соціально-економічного розвитку, торгівлі та інвестицій Зимноводівської сільської ради. Згідно з посадовою інструкцією, безпосередньо займався напрацюванням і втіленням соціальних, економічних та культурних проєктів. Наголошую: і культурних. Крім цього, активно займався промоцією української культури на волонтерських засадах, беручи активну участь у різних культурних ініціативах. Тому ці чутки, про які ви говорите, [відсутність стажу роботи у сфері культури] – просто неправда, яку поширюють конкуренти», – сказав він.

Оскільки Левко Ванькович посилається на свою посадову інструкцію, Львівський портал вирішив дослідити це питання детальніше. Ми звернулися у Зимноводівську сільську раду й у відповідь на інформаційний запит отримали копію положення про відділ соціально-економічного розвитку, торгівлі та інвестицій, затвердженого у січні 2024 року й підписаного також самим Левком Ваньковичем. У документі чітко визначені функції, завдання, повноваження і права відділу, його керівника та працівників.

Згідно з положенням цей відділ на чолі з керівником займається суто економічно-соціальними питаннями громади, пошуком інвестицій, міжнародною економічною співпрацею тощо, але аж ніяк не веде діяльність у сфері культури. Попередня редакція цього положення за 2019 рік також не містить згадок про роботу у галузі культури. За цей напрям у Зимноводівській сільській раді відповідає лише один структурний підрозділ – відділ культури, який має статус юридичної особи, на відміну від відділу соціально-економічного розвитку, торгівлі та інвестицій.

Документ повністю, як і посадова інструкція, доступні до перегляду за цим посиланням

Водночас слід зазначити, що на основі положення про відділ соціально-економічного розвитку, торгівлі та інвестицій Левко Ванькович як керівник розробив для себе та своїх підлеглих посадову інструкцію. Однак з’ясувалось, що у ній прописані невластиві для підрозділу функції. Так, посадовець Зимноводівської сільради, який має займатися економічними й інвестиційними питаннями, прописує для себе ще й роботу у галузі культури.

Таким чином виходить, що відділ, очолюваний Ваньковичем, частково дублював функції іншого підрозділу сільради, який безпосередньо займається сферою культури. Більше того, обидва документи, які визначають завдання й функції самого відділу та його керівника, є відверто різними, що виглядає дивно і нераціонально.

Серед конкретики в біографії, поширеній у виданні «Варіанти», вказано, що Левко Ванькович долучався до організації фестивалю «Гомін Лемківщини» та екскурсій замками за маршрутом «Золота підкова Львівщини», допомагав писати ґранти для деяких громадських організацій.

Тим часом у мистецьких колах, безпосередньо причетних до організації й проведення фестивалю «Гомін Лемківщини», кажуть, що не знають, яку ж то саме організаційну функцію брав на себе Левко Ванькович.

«Мене обурило те, що пан Ванькович вказує у своїй біографії про те, що був співорганізатором фестивалю «Гомін Лемківщини». Я неодноразово була на цьому фестивалі і жодного разу там не бачила пана Ваньковича. Зі слів організаторів, представників товариства Лемківщини, його теж ніхто не знає і не бачив. Можливо, Левко Ванькович як працівник Зимноводівської сільради десь фігурував суто у роботі з документами чи брав участь у якійсь нараді, але він точно не був співорганізатором цього фестивалю. Тому виникає питання, чи коректно і правильно присвоювати собі чужу працю?», – так прокоментувала цю ситуацію голова Львівського регіонального суспільно-культурного товариства «Надсяння» Соломія Риботицька.

Зі свого боку Левко Ванькович запевняє, що поширена в ЗМІ інформація відповідає дійсності, і що він справді брав участь в організації фестивалю «Гомін Лемківщини».

Говорячи про перспективи розвитку Палац мистецтв, призначений посадовець бачить його як мультифункціональний заклад, який «продукуватиме культурний продукт найвищого рівня». У програмі розвитку також – створення Наглядової ради, енергоаудит, облаштування ліфта й пандусів для маломобільних груп населення.

Загалом до Левка Ваньковича як до кандидатури на посаду директора Львівського палацу мистецтв існує чимало запитань. Його попередню діяльність складно назвати досвідом у сфері культури, як цього вимагає конкурс, адже у Зимноводівській сільраді експосадовець курував саме економічний та інвестиційний напрямки. А чи можуть бути певні культурні ініціативи, здійснені Ваньковичем на громадських засадах, визнані саме стажем роботи, – питання до конкурсної комісії.

Але світло на кандидатуру Левка Ваньковича проливає директорка департаменту культури та релігій ЛОВА Ірина Гаврилюк. Вона ще взимку публічно говорила, що його спеціально призначили на посаду в.о. керівника Палацу мистецтв, адже той «за кваліфікаційними вимогами не зможе претендувати на участь у майбутньому конкурсі».

Чинний посадовець Палацу мистецтв і волонтер

Олександр Лабецький, 38 років. Із 2020 року і дотепер працює заступником директора Львівського палацу мистецтв.

Колишній депутат Турківської районної ради від «Нашої України» та ексголова Турківської РДА. Учасник Революції Гідності, був поранений на вул. Інститутській. Керівник ГО «Нескорені», яка об’єднує поранених майданівців, учасників АТО та воїнів російсько-української війни. З початку повномасштабного вторгнення РФ був одним із організаторів роботи Гуманітарного штабу у Львівському палаці мистецтв.

Палац мистецтв Олександр Лабецький бачить як масштабний культурно-мистецький центр всієї Львівщини, який не буде залежний суто від бюджетних коштів, а залучатиме для свого розвитку міжнародне фінансування й ґранти. При цьому посадовець добре знається на внутрішніх господарських проблемах установи, тому каже, що першочергово треба братись саме за них.

«Палац мистецтв – це велика споруда площею в кілька тисяч м кв, тут є немало господарських проблем, наприклад, опалення. Обігріти таку велику будівлю просто неможливо, адже тут немає поділу менші площі, тому обовязково слід зробити зонування, щоб раціонально використовувати ресурси. Загалом великі простори не завжди є ефективні й у комерційному сенсі. Гарний приклад – невеликі галереї площею по 150-250 м кв, яких зараз є чимало у Львові. Коректно розроблена концепція дозволяє їм отримувати прибуток, а в нас експозиційних площ є кілька тисяч м кв. Такі великі простори треба розділяти на менші і працювати над кожним із них окремо. Потрібно залучати не лише живопис, а й скульптуру, кераміку, ужиткове мистецтво, фольклор, дитячу творчість. Тобто Палац мистецтв має стати центром культурно-мистецького кластеру на Львівщині», – ділиться Олександр Лабецький своєю візією.

Своєрідними «фішками» Палацу мистецтв він вважає Народний музей Тараса Шевченка та аварійний кінотеатр «Львів», що у Стрийському парку. Для них обох Олександр Лабецький має власний план відновлення та розвитку.

Художник і декоратор Львівської опери

Ярослав Бринь, 44 роки. Із 2004-го – художник Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької. Живописець і театральний декоратор, автор сценографій у низці закордонних проєктів (Каліфорнія, Сіетл, Париж, Німеччина, Китай). Останні роботи митця – «Сойчине крило» у Київській опері, «Білосніжка і семеро гномів» у Львівській опері.

Волонтер, із початку повномасштабного вторгнення РФ долучався до роботи Гуманітарного штабу у Львівському палаці мистецтв, співпрацював із міжнародними благодійними фондами та закордонними недержавними організаціями, зокрема як менеджер. Член ГО «Ротарі клубу «Львів княжий». Має власну художню студію.

Освіту здобув у Львівському коледжі імені Івана Труша та у Львівській академії мистецтв.

Ярослав Бринь хоче, аби Львівський палац мистецтв сприймали не суто як виставкові зали, він ставить за мету створити тут справжній осередок культурно-мистецького життя: майстер-класів, тренінгів, лекцій, дискусій, фестивалів та інших заходів.

«Львівський палац мистецтв – це великий мистецько-культурний простір із потужним потенціалом, але він, на мою думку, зупинився у своєму розвитку. Мені було б цікаво виправити це і зробити з нього своєрідний інституційний хаб. Залучити молодих митців і студентів, зробити тут відкриті коворкінги й майстерні для художників, скульпторів, музикантів, аби було видно, як твориться мистецтво. Дати людям відчуття залученості до творчості, адже всі звикли бачити вже кінцевий результат, а не сам процес зсередини.

Зараз виставки у Львівському палаці мистецтв має обмежене коло художників, я вважаю, що це потрібно змінити. Загалом весь цей виставковий простір потрібно переосмислити, дати йому нову додану вартість та емоційність. Так, в тому числі потрібно провести технічне обладнання, зробити опалення, з яким є великі проблеми. Гадаю, що Палац мистецтв також може стати гарним місцем для гуртування тих митців, які втекли з російської окупації, аби показати все різноманіття й строкатість українського мистецтва», – розповідає Ярослав Бринь.

Колишня комерційна директорка лялькового театру і депутатка

Катерина Кеньо, 46 років. Колишня комерційна директорка Львівського обласного академічного театру ляльок. Чинна депутатка Львівської обласної ради від «Європейської солідарності», заступниця голови депутатської комісії з питань молоді та спорту. Також була депутаткою облради попередньої каденції від цієї з політсили (тоді – БПП).

Освіту здобула у Львівському коледжі культури та мистецтв, а також у Львівському регіональному інституті державного управління. Працювала також художньою керівницею у Народному домі м. Комарно. Волонтерка.

Львівський портал не мав змоги дізнатись бачення Катерини Кеньо подальшого розвитку Львівського палацу мистецтв, оскільки вона зіслалась на зайнятість у закордонному відрядженні.

P.S. перше засідання конкурсної комісії має відбутися у Львівській облраді вже 17 червня. На ньому члени комісії мають визначити, чи відповідають усі кандидати на посаду директора Львівського палацу мистецтв умовам конкурсу, і допустити їх до наступного етапу – співбесід та презентацій програм розвитку закладу на один та п’ять років.

Зауважимо, що Львівський палац мистецтв переживає точно не найкращі свої часи. Нещодавно з’ясувалось, що він опинився у борговій ямі, в установі взялись проводити ревізію та заговорили про критичну необхідність перезавантаження.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *