Дерев’яну церкву святого Архистратига Михаїла у селі Ісаї, яка є однією з найстаріших у Карпатах та пам’яткою архітектури національного значення, нарешті вдалося вивести з аварійного стану. Реставраційні роботи тут ще тривають, попереду – відновлення пошкодженого дощами стінопису. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі Львівської ОВА.
Храм спорудили у 1663 році у традиційному бойківському стилі. У 2018 році йому надали статус аварійного об’єкта, тож і почали порятунок. До 2021 року тут провели протиаварійні роботи, відреставрували дах і куполи церкви.
Торік жодних робіт тут не проводили через початок повномасштабного вторгнення РФ.
Втім вже цьогоріч реставрацію старовинної церкви відновили. На це в обласному бюджеті-2023 передбачили 3,6 млн грн, 1,9 млн грн із них пішли на оплату роботи підрядника, який вже провів стабілізаційні роботи.
«Йдеться про закріплення фундаментів, заміну піддашшя, гонтового покриття, заміну дерев’яних елементів конструкції самої будівлі, укріплення стін, влаштування дощаних покриттів підлоги церкви, а також галерей першого та другого ярусів. Михайлівська церква більше не в аварійному стані», – розповіла директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОВА Олена Василько.
Реставрацією церкви в Ісаях зараз займається новий підрядник, ТОВ «Креативна фабрика «Вікторія», цьогоріч у квітні був укладений відповідний договір. Як розповідають представники підрядника, найбільшою проблемою були напівзруйновані фундаменти, тому аби відновити їх, храм потрібно було фактично підняти у повітря.
«До нас об’єктом займалися інші підрядники. Частина фундаментів не була відновлена, у напівзруйнованому стані, тому зберігалася загроза подальшої руйнації пам’ятки. Специфіка дерев’яної архітектури в тому, що найбільше пошкоджується дах та низ. Щоб замінити фундамент і першу балку, підвалини, нам потрібно було в прямому розумінні припідняти храм у повітря. Зараз ці роботи вже виконані. Церкву реставруємо як ззовні, так і всередині. До кінця року плануємо реконструкцію завершити», – поділився деталями провідний інженер підрядної організації Тарас Бурий.
Після того, як реставрацію у церкві Архістратига Михаїла завершать, потрібно братись за відновлення стінопису XIX століття, який пошкоджений дощами.
«Розпис храму починається ззовні з розпису порталу: на дверях церкви з західної сторони бачимо зображення Архистратига Михаїла і два зображення апостолів Петра і Павла. Вся площа церкви всередині також є розписана. Оскільки пам’ятка дуже довго замокала, балки були вологі, а зараз все висихає, відповідно, дерево зменшується в об’ємі. Тому почалося лущення фарбового шару. Тож хоч церква виведена з аварійного стану, її стінопис перебуває в гострому аварійному стані і вимагає якщо не повної реставрації, то принаймні консерваційних заходів», – наголосив художник-реставратор Олег Рішняк.
На першочергову консервацію унікальних стінописів цьогоріч передбачили 1 млн грн, хоча на повну реставрацію потрібно близько 7,6 млн грн.
Додамо, що в Михайлівській церкві також збереглися донині автентичні замки, кенотаф та іконостас із творами відомих художників кінця XIX століття Івана та Василя Чайок.
Крім того, тут знайшли хоругви XVII століття, які вдалося відновити у 2015 році силами студентів Академії мистецтв. Зараз їх передали на зберігання у Національний музей ім. Андрея Шептицького у Львові.
Нагадаємо, що на реставрацію і відновлення храму Архистратига Михаїла в Ісаях у 2018-2021 роках вже витратили більше 3 млн грн.
Довідково: церква святого Архистратига Михаїла у селі Ісаї Самбірського району збудували у 1663 році за проєктом архітектора Іллі Пантелеймона. Один із найстаріших дерев’яних храмів Карпат. У 1722 році поруч звели дзвіницю, разом із якою церква має статус пам’ятки архітектури національного значення.
Напередодні Другої світової війни селяни перестали використовувати цю церкву, оскільки поруч збудували нову, муровану. У радянські часи унікальний дерев’яний храм використовували як колгоспний склад.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Наталя Дуляба