За час повномасштабної війни в Україні, у Львові надрукували 20 нових видань шрифтом Брайля. Про це Львівському порталу у пресслужбі Львівської міськради.
Деякі із надрукованих книг у 2-х, 3-х, 4-х та навіть 8-х томах. Тираж кожного – від 30 до 50 примірників. Книг, надрукованих шрифтом Брайля, достатньо для незрячих дітей зі всієї Україні і навіть для тих, хто виїхав за кордон. Крім того, видання зробили доступними і зрячим читачам.
«Чи достатньо цього тиражу? Так, і більш ніж достатньо. Свої книги львів’яни сьогодні пересилають не лише у різні міста України, але й за кордон – до Польщі, Австрії, Німеччини, Італії, Литви, Чехії та ін. Тобто туди, де зараз перебувають евакуйовані з регіонів бойових дій незрячі діти. Львів’яни, на противагу трьом іншим видавництвам України і навіть Європи, у кожній надрукованій шрифтом Брайля книзі розміщують тактильний QR-код з озвученим текстом книги. Це робить книгу доступною навіть для тих дітей, які, окрім сліпоти, мають інші фізичні ураження і через них неспроможні читати друкований брайлем текст, зате можуть слухати аудіокнигу!», – розповідає керівниця Ресурсного центру Львівської політехніки, ініціаторка і координаторка проектів для незрячих, Оксана Потимко.
Так, у Львові опублікували шрифтом Брайля та озвучили такі книги:
- Г. Вдовиченко – «Казки на листівках – 22»;
- Марк Твен – «Пригоди Тома Соєра» (у 4 книгах);
- Ліндгрен Астрід. «Расмус-волоцюга» (у 4 книгах);
- М. Павленко – «Русалонька із 7-В, або прокляття роду Кулаківських» (у 3 книгах);
- М. Павленко – «Русалонька із 7-В, або загублений у часі» (у 3 книгах);
- М. Павленко – «Русалонька із 7-В проти Русалоньки із Білокрилівського лісу» (у 4 книгах);
- М. Павленко – «Русалонька із 7-В в тенетах лабіринту» (у 5 книгах);
- М. Павленко – «Русалонька із 7-В плюс дуже морська історія» (у 4 книгах);
- О. Росіцький – «Королівство рафінованого сміху» (у 4 книгах);
- О. Сайко – «Кав’ярня на розі» (у 3 книгах);
- Т. Щербаченко – «Як не загубитися в павутині» (у 2 книгах);
- О. Русіна – «34 сонячні дні та один похмурий» (у 3 книгах);
- О. Федіна – «З денця до серця»;
- Г. Вдовиченко – «Містельфи» (у 2 книгах);
- Ігне Зарамбайте – «Лист Еміля»;
- Кміта Рімантас – «Хроніки Південного» (у 8 книгах);
- Б. Берантас, В. Квескайте – «Бабайка»;
- Б. Берантас, В. Квескайте – «Горістечко»;
- Е. Дачуте – «Щастя – це лисичка»;
- Р. Онишкевич – «Країна країн» і «Кацапське».
Як повідомили у мерії, до кінця року планують надрукувати та озвучити книги Н. Гурницької «Мелодія кави в тональності кардамону», К. Міхаліциної «Про драконів», трилогію Л. Ворониної «Таємне товариство боягузів», «Таємне товариство брехунів» та «Таємне товариство ботанів», серію Різдвяних історій у 4-х книгах та поетичні збірки відомих львів’ян. Крім того, благодійники мають намір надрукувати збірку однієї патріотичної пісні.
До запису аудіокниг залучають незрячих дітей з різних областей України. Так, у квітні 2022 року, над записом аудіокниги Р. Росіцького «Королівство рафінованого сміху» разом з артистом Ярославом Нудиком працював незрячий хлопчик з Херсона Сашко Майчук, який зараз в Австрії. У липні – Ліза Москаленко з Миколаївщини.
Відтак з лютого 2022 року, понад 20 незрячих дітей працювали в студії звукозапису. Робота на друком та записом книжок триває й зараз. Останнє видання, над яким працювали – це дві поетичні збірки Р. Онишкевича «Країна країн» і «Кацапське». До створення її аудіоверсії долучились львівські актори.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Ірина Марчук