На внесення застави за ув’язненого напередодні пам’яткоохоронця та очільника управління охорони культурної спадщини ЛОДА Василя Петрика зібрали необхідні 567 тисяч гривень і в четвер, 17 червня, він виходить зі СІЗО. Про це повідомляє Львівський портал.
«Оплатили заставу. Всім неймовірне дякую. Важливо було зібрати та оплатити цю суму наступного дня після рішення, адже немає гарантії про безпеку Василя в СІЗО. Проходимо всі процедури щодо звільнення з-під варти, чекайте новин», – написали родичі Василя Петрика у Facebook.
Оновлено:
Станом на 17:40 год. Василя Петрика досі не випустили з СІЗО. Про це повідомив його син Ілько Петрик, зазначивши, що заставу внесли ще шість годин тому.
«Шість годин тому застава вже була. З того часу їздили по місту, збираючи підписи і заяви, які потрібні щоб довести державі що в цієї ж держави є наша застава. Більше трьох годин ми чекаємо під СІЗО! Всі необхідні документи давно подані. При цьому очікувалося, що відпустити – це справа на 30 хвилин», – написав у Facebook Ілько Петрик.
Зазначимо, що 16 червня рішенням Галицького райсуду Львова пам’яткоохоронця та очільника управління охорони культурної спадщини ЛОДА Василя Петрика взяли під варту з можливістю внесення застави розміром 567 тисяч гривень.
Відразу після рішення суду у Львові ініціювали збір коштів на заставу. Необхідну суму, зокрема й завдяки небайдужим, вдалося зібрати менш ніж за добу.
Як розповіла Львівському порталу адвокат Василя Петрика Тетяна Кочірко, сплативши заставу і вийшовши з СІЗО, йому заборонено покидати межі Львівської області і виїжджати за кордон. Також пам’яткоохоронець зобов’язаний з’являтися за кожним викликом до слідчих та уникати спілкування з іншими фігурантами справи.
Нагадаємо, відомого на Львівщині пам’яткоохоронця, архітектора, новоспеченого керівника управління охорони культурної спадщини ЛОДА Василя Петрика та трьох підприємців обвинувачують у заволодінні 1 млн грн бюджетних коштів під час робіт у нацзаповіднику «Древній Звенигород».
Сам Василь Петрик всі звинувачення відкидає і вважає кримінальну справу розправою за його боротьбу за Миколаївську фортецю – невизнану дотепер пам’ятку, яку хочуть знищити задля видобутку піску. Про деталі справи – за цим посиланням.
16 червня суд помістив Василя Петрика під варту, іншим трьом підозрюваним у цій справі такі ж запобіжні заходи обрали 15 червня. За неофіційними даними, вони свої застави внесли практично відразу, натомість пам’яткоохоронець заявляв, що не має такої суми для сплати своєї застави.
Перед засіданням під судом зібрались активісти й колеги Василя Петрика на протест, адже вони теж переконані, що відкрита кримінальна справа є сфабрикованою.
Зауважимо, що Миколаївська фортеця – комплекс історичних споруд XIX-XX ст., який складається з 21 об’єкта. Дотепер цей об’єкт не має пам’яткоохоронного статусу. Нещодавно пам’яткоохоронці й активісти забили на сполох через те, що її хочуть знищити заради облаштування на цьому місці піщаного кар’єру.
У ЛОДА підтримують ідею присвоєння Миколаївській фортеці такого статусу, відтак почали виготовляти необхідну документацію. Проте нещодавно лобісти піщаного кар’єру подали в суд на облдержадміністрацію, аби зупинити процес визнання цього об’єкта пам’яткою культури.
Запаси піску на території Миколаївської фортеці експерти оцінюють в 1,4 млрд грн.
За неофіційною інформацією, добувати пісок на місці Миколаївської фортеці хоче приватна фірма «Західінвест-партнери». Аби реалізувати цю бізнес-ідею, нібито залучили директора комунального підприємства облради «Реставрація та управління замками та палацами Львівщини», що розробив і надіслав у Мінкульт документацію, якою стверджує, що цей об’єкт не є пам’яткою. При цьому пам’яткоохоронці обвинувачують посадовця у підробці підпису доктора наук Андрія Гречила.
У департаменті архітектури і містобудування ЛОДА кажуть, що дізнавшись про цей факт, вищезгаданий Андрій Гречило звернувся у поліцію, а вона своєю чергою відкрила кримінальне провадження.
Довідково: Миколаївська фортеця є єдиним в Україні зразком австрійських фортифікацій XIX-XX століття і дотепер збереглась на 95%.
У часи І Світової війни фортеця була складовою розгалуженої мережі фортифікацій Австро-Угорської імперії на території Галичини. Пізніше її використовували бійці УПА. Споруда налічувала щонайменше 23 польові укріплення, вісім батарей та близько 40 км підземних переходів і могла розмістити близько 10 тисяч людей.
Споруди Миколаївської фортеці розташовані на території площею 24 га. Земельні ділянки вже перейшли у приватну власність. Активісти й пам’яткоохоронці переконані, що це вдалося зробити завдяки фальсифікації документів, тому домагаються вилучення ділянок із приватних рук.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Ольга Денисяка