Сьогодні, 16 червня, Галицький районний суд Львова обрав запобіжний захід у вигляді утримування під вартою відомого на Львівщині пам’яткоохоронця і новоспеченого керівника управління охорони об’єктів культурної спадщини ЛОДА Василя Петрика. Про це повідомляє кореспондент Львівського порталу із зали суду.
Суд задовольнив клопотання прокуратури і взяв на 60 днів під варту пам’яткоохоронця Василя Петрика з можливістю застави у розмірі 567 тисяч гривень.
Зауважимо, що багато людей зголосилося взяти Василя Петрика на поруки, однак суддя Радченко не брав цього до уваги. Склалося враження, що аргументи захисту взагалі були неважливі.
Адвокат Василя Петрика Тетяна Кочірко заявила у коментарі Львівському порталу, що рішення суду будуть оскаржувати, оскільки ввжають його необґрунтованим.
«Ми будемо оскаржувати ухвалу в апеляційному суді, оскільки вона є безпідставною і необґрунтованою», – розповіла Львівському порталу Тетяна Кочірко.
Зазначимо, що трьом іншим фігурантам справи запобіжний захід обрали ще 15 червня. Їх також взяли під варту із різною сумою застави.
Нагадаємо, проти нього відкрили кримінал нібито через розкрадання бюджетних коштів під час робіт у нацзаповіднику «Древній Звенигород».
Сам посадовець всі звинувачення відкидає і вважає кримінальну справу «притягненою за вуха» через його боротьбу за Миколаївську фортецю – невизнану дотепер пам’ятку, яку хочуть знищити задля видобутку піску. Про деталі справи – за цим посиланням.
Зазначимо, що йдеться про Миколаївську фортецю – комплекс історичних споруд фортеці XIX-XX ст., який складається з 21 об’єкта. Пам’яткоохоронці забили на сполох через те, що її хочуть знищити заради облаштування піщаного кар’єру. Після розголосу справи у ЛОДА ініціювали надання цьому об’єкту пам’яткоохоронного статусу, для чого розпочалось виготовлення необхідної документації.
За неофіційною інформацією, добувати пісок на місці Миколаївської фортеці хоче приватна фірма «Західінвест-партнери». Аби реалізувати цю бізнес-ідею, нібито залучили директора комунального підприємства облради «Реставрація та управління замками та палацами Львівщини», що розробив і надіслав у Мінкульт документацію, якою стверджує, що цей об’єкт не є пам’яткою. При цьому пам’яткоохоронці обвинувачують посадовця у підробці підпису доктора наук Андрія Гречила.
У департаменті архітектури і містобудування ЛОДА кажуть, що дізнавшись про цей факт, вищезгаданий Андрій Гречило звернувся у поліцію, а вона своєю чергою відкрила кримінальне провадження.
Також через намір присвоїти Миколаївській фортеці статус пам’ятки культурної спадщини на обласний департамент архітектури та містобудування подали в суд. У ЛОДА кажуть, що зробили це особи, «причетні до розробки піщаних кар’єрів на території пам’ятки». Таким чином через суд прагнуть зупинити процес віднесення згаданого комплексу до переліку пам’яток.
Довідково: Миколаївська фортеця є єдиним в Україні зразком австрійських фортифікацій XIX-XX століття і дотепер збереглась на 95%.
У часи І Світової війни фортеця була складовою розгалуженої мережі фортифікацій Австро-Угорської імперії на території Галичини. Пізніше її використовували бійці УПА. Споруда налічувала щонайменше 23 польові укріплення, вісім батарей та близько 40 км підземних переходів і могла розмістити близько 10 тисяч людей.
Споруди Миколаївської фортеці розташовані на території площею 24 га. Земельні ділянки вже перейшли у приватну власність. Активісти й пам’яткоохоронці переконані, що це вдалося зробити завдяки фальсифікації документів, тому домагаються вилучення ділянок із приватних рук.
Запаси піску на території Миколаївської фортеці експерти оцінюють в 1,4 млрд грн.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Ольга Денисяка