16 червня під стінами Галицького районного суду Львова активісти влаштували пікет на підтримку пам’яткоохоронця та керівника управління охорони об’єктів культурної спадщини ЛОДА Василя Петрика. Сьогодні у цьому суді йому обиратимуть запобіжний захід у справі за підозрою у заволодінні бюджетними коштами під час робіт у нацзаповіднику «Древній Звенигород», передає кореспондент Львівського порталу.
Кілька десятків учасників пікету тримають у руках плакати з надписами: «Ні замовним справам», «Ні свавіллю поліції і прокуратури» та «Геть руки від захисника Миколаївської фортеці», «Захистимо Миколаївську фортецю», «Шукайте собі іншу пісочницю».
Мітингувальники переконують, що справу сфабрикували, а причина цьому – активна пам’яткоохоронна діяльність Василя Петрика.
Адвокат Василя Петрика Тетяна Кочірко заявляє, що наразі немає жодних належних підстав для застосування запобіжного заходу у вигляду тримання під вартою.
«Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необґрунтоване та не підтверджене жодними матеріалами справи. Тобто немає жодних належних підстав, щоб застосовувати такий запобіжний захід», – зазначає Тетяна Кочірко.
Додамо, засідання суду по обранню запобіжного заходу Василю Петрику відбудеться сьогодні, 16 червня, о 15.30 год.
Нагадаємо, що проти Василя Петрика відкрили кримінал нібито через розкрадання бюджетних коштів під час робіт у нацзаповіднику «Древній Звенигород».
Сам посадовець всі звинувачення відкидає і вважає кримінальну справу «притягненою за вуха» через його боротьбу за Миколаївську фортецю – невизнану дотепер пам’ятку, яку хочуть знищити задля видобутку піску. Про деталі справи – за цим посиланням.
Зазначимо, що йдеться про Миколаївську фортецю – комплекс історичних споруд XIX-XX ст., який складається з 21 об’єкта. Пам’яткоохоронці забили на сполох через те, що її хочуть знищити заради облаштування піщаного кар’єру.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook
Фото: Львівський портал, Ілько Петрик
Ольга Денисяка