З 1 квітня в Україні стартує другий етап медичної реформи, який охопить спеціалізовані і високоспеціалізовані медзаклади: лікарні всіх рівнів та медичні центри. Пацієнт отримає гарантований перелік послуг, які для нього будуть безкоштовними. При цьому він більше не буде прив’язаний до конкретної лікарні, а зможе сам обирати ту, у якій захоче зробити операцію чи пройти консультацію у вузькопрофільного спеціаліста. Гроші за надану послугу Нацслужба здоров’я заплатить саме тій лікарні, яку обере пацієнт.
Львівський портал розповідає, які зміни чекатимуть українців навесні у медицині, лікування яких хворіб і станів буде безоплатним, що потрібно для того, щоб гарантовано отримати безкоштовну медпослугу, а кому все-таки доведеться платити.
Що зміниться з 1 квітня? Раніше обсяги фінансування системи охорони здоров’я вираховували, зважаючи на кількість ліжкомісць, ставок, приміщень та низки інших чинників. Тепер гроші скеровують на лікування кожного українця.
Так, із 1 квітня Нацслужба здоров’я (НСЗУ) почне платити конкретній лікарні за визначені послуги, надані пацієнтам. Такий механізм запустили ще у 2018 році у поліклініках та амбулаторіях, а тепер перенесли його на медзаклади вищого рівня.
Це означає, що якщо вам потрібно проконсультуватись у вузькопрофільного спеціаліста (кардіолога, уролога чи іншого) або ж зробити планову операцію, все це оплачуватиме НСЗУ.
Важливий нюанс: для того, щоб отримати безкоштовну медпослугу, пацієнту потрібно мати скерування від свого сімейного лікаря. Тому всім, хто ще не уклав декларацію зі своїм лікарем, рекомендують зробити це до 1 квітня.
Без скерування сімейного лікаря безоплатно можна буде потрапити лише до акушера-гінеколога, стоматолога, педіатра, психіатра і нарколога.
Якщо ж знадобиться допомога інших вузькоспеціалізованих фахівців, але ви не матимете скерування, тоді за медпослугу доведеться платити із власної кишені.
Самі скерування тепер будуть в електронній формі. Більше того, вони не матимуть прив’язки до конкретного медзакладу – кожен сам обиратиме, куди йому звертатись за допомогою. Це може бути навіть інше місто.
«Чому важливо мати підписану декларацію зі своїм лікарем? Тому що лише так ми вас бачимо як пацієнта в електронній системі охорони здоров’я. І коли ви звертаєтеся за допомогою, ми бачимо, якому саме лікарю чи лікарні за вас треба перерахувати гроші. Щодо електронного скерування, то за ним пацієнт може звертатись за допомогою як, наприклад, у Львові, так і в Києві чи в будь-якому іншому місті. Куди би ви не поїхали, ми бачимо вас в електронній системі і все одно за вас заплатимо», – пояснює директорка департаменту комунікації Національної служби здоров’я України Тетяна Бойко.
Той пацієнт, який не має направлення, може розраховувати лише на безоплатну екстрену медичну допомогу. Її надаватимуть у будь-якому медзакладі.
«Звісно, лікарні прийматимуть тих пацієнтів, які не будуть мати скерування на планову допомогу. Медзакладам доведеться формалізувати такі стосунки, тож варто зважати на те, що вони встановлюватимуть власну вартість спеціалізованої медичної допомоги», – зауважує директорка департаменту Національної служби здоров’я України Західного регіону Мар’яна Возниця.
Які саме медпослуги будуть безкоштовними? Із квітня НСЗУ почне укладати із лікарнями контракти, в яких будуть прописані ті послуги, надання яких оплачуватиме служба. Кожна медпослуга матиме свій тариф.
Наприклад, за лікування інсульту медзаклад отримуватиме 19 332 грн, інфаркту – 16 001 грн, за пологи – 8 136 грн, за неонатальну допомогу новонародженим – від 26 087 грн і вище. Всі ці напрямки медичної допомоги, а також ендоскопічні дослідження для раннього виявлення онкологічних захворювань у 2020 році будуть пріоритетними. Це означає, що за них НСЗУ платитиме лікарням підвищений тариф.
«Ми хочемо стимулювати надання саме цих послуг населенню. Адже першою причиною смертності в Україні є серцево-судинні захворювання, другою – онкозахворювання. Також в Україні щороку народжують майже 335 000 жінок. Із цих новонароджених діток майже 20 000 потребують складної неонатальної допомоги, а це – кожна 15 дитинка. Неонатальна допомога справді є дороговартісною, а за кожну надану таку послугу НСЗУ буде сплачувати від 26 000 до 98 000 грн», – наголошує Тетяна Бойко.
Остаточні тарифи на інші види медпослуг найближчим часом має затвердити Кабмін. Із переліком попередньо напрацьованих цін можна ознайомитись за цим посиланням.
До тарифів на медичні послуги не включена вартість лікарських препаратів, медичних виробів та витратних матеріалів. Втім усім цим медустанови забезпечуватимуть коштом інших програм держбюджету.
«Із 1 квітня ми почнемо укладати контракти із лікарнями. Цих контрактів є 27 видів, кожен із яких передбачає різні пакети медичних послуг і вимоги до їхнього надання. Якийсь заклад матиме від нас більше пакетів, відповідно, надаватиме більше безкоштовних послуг, якийсь – менше. Ідентифікувати лікарню, яка має контракт із НСЗУ, дізнатись які саме безкоштовні послуги вона надає, можна буде безпосередньо у цій лікарні. Ця інформація має бути загальнодоступною у таких медзакладах, також дані по кожній лікарні ми розмістимо на сайті НСЗУ», – додає Тетяна Бойко.
Важливо. Якщо вже навесні ви потрапите у лікарню, яка уклала контракт із НСЗУ, або прийдете до лікаря і вам скажуть платити за лікування, обстеження чи певну процедуру, то відразу телефонуйте на гарячу лінію Нацслужби здоров’я за номером 17-66 (дзвінки безкоштовні).
Варто зазначити, що для того, аби отримувати кошти від НСЗУ за лікування пацієнтів, лікарні потрібно: перереєструватись у комунальне некомерційне підприємство, мати чинну ліцензію, комп’ютеризуватись, під’єднатися до електронної системи охорони здоров’я і, звісно, підписати контракт із НСЗУ.
На Львівщині функціонує 96 закладів, які надають спеціалізовану медичну допомогу. Станом на 5 лютого 83% із них уже готові до підписання контрактів із НСЗУ.
«Кошти підуть за пацієнтом і між нашими лікарнями, у доброму розумінні цього слова, розпочнеться конкуренція: хто якісніше, краще надаватиме медичну послугу, хто матиме більше сучасного обладнання, хто буде успішніший. Тож пацієнт матиме право вибору. Я переконаний, що така реформа буде успішною», – коментує перший заступник голови Львівської ОДА Василь Лозинський.
Наталя ДУЛЯБА