На території Львівщини щороку навесні та восени фіксують сотні пожеж сухої трави, кущів, дерев через підпали або недбале поводження мешканцями з вогнем. Управління екології та природних ресурсів міста спільно з Львівською екологічною радою розвінчують основні міфи, через які мешканці випалюють сухостій та траву. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі Львівської міськради.
Зазвичай мешканці, які щороку підпалюють суху траву, мають свої переконання чим це може бути корисно. Тож в управлінні екології та природних ресурсів ЛМР розвінчують головні міфи, через які мешканці випалюють сухостій та траву.
Міф №1: випалювання трави покращує родючість ґрунту, знищує насіння бур’янів, тому необхідно буде вносити менше добрив та витратити менше часу за зусиль на боротьбу з бур’янами.
Зола дійсно збагачує ґрунт мікроелементами, а вогонь може знищити насіння бур’янів, яке лежить на поверхні. Проте випалювання ніяк не знищує насіння бур’янів, яке перебуває на глибині 3-5 см та проростає навесні, а мікроелементи, які залишаються після пожежі не компенсують втрат органіки, яка забезпечує родючість ґрунту. Саме рештки трав з часом стають складовою органічної речовини – гумусу. Під час пожежі також знищується велика кількість корисних комах, мурах та жужелиць, які є союзником людини, а не шкідниками сільськогосподарських культур.
Міф №2: випалюючи траву, можна позбутись кліщів та отруйних змій, луки стануть безпечними для людини.
Позбутися кліщів повністю випалюванням неможливо, адже вогонь не знищує повністю кладки яєць та личинки кліщів. Крім того, кліщі можуть переносити на собі птахи, собаки, миші, коти, домашня худоба, тощо. За дослідженнями науковців, єдині місця на луках, де майже немає кліщів, це ділянки, які не випалювалися декілька років поспіль та на яких є колонії лучних мурах – природних ворогів кліщів.
Міф №3: шкода для здоров’я людей від диму перебільшена.
Дим від випалювання сухої трави, особливо коли є багато вологи та побутових відходів є дуже токсичним, бо у продуктах низькотемпературного горіння трави є чадний газ, сполуки азоту, важких металів, зокрема свинцю та кадмію, бензопірен, діоксин та інші канцерогенні сполуки.
Міф №4: вогонь буде контрольованим та не становитиме загрози для лісу, господарських будівель і людей.
Особливо небезпечними є зумисні підпали сухої трави, адже вони спричиняють масштабні лісові пожежі. Через них в лісах страждають беркути, сови, орлани-білохвості. Багатьом тваринам доводиться тікати, рятуючись від вогню, вони потрапляють на територію населених пунктів і можуть бути агресивними і дуже небезпечними.
Під час пожеж знищується вся екосистема зі складними харчовими зв’язками, на відновлення якої потрібно багато років. Втрати від знищення флори і фауни непоправні, бо зникає природний генофонд і невідомо, скільки може бути втрачено рослин і тварин.
Нагадаємо, що нещодавно у селі Підбірці Львівського району вогонь охопив площу 300 метрів квадратних. У результаті пожежі опіки обличчя отримав 61-річний чоловік, його госпіталізували. Також через пожежу сухостою у Золочівському районі постраждало двоє людей.
Зазначимо, що на початку березня у області оштрафували 51 людину за спалювання сухостою.
Як відомо, законодавство України забороняє спалювання сухої трави, чагарників і карає за такі дії штрафами:
- для громадян – від 3060 грн до 6120 грн;
- для посадових осіб – від 15300 грн до 21420 грн.
Водночас у воєнний час спалювання сухостою можуть прирівняти до диверсії, що передбачає кримінальну відповідальність.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Наталія Жолинська