ТОВ «Кліар Енерджі», яке виграло у конкурсі із проведення дегазації Грибовицького сміттєзвалища, виплатить двом місцевим сільським радам по 1 мільйону гривень інвестиційного внеску. Про це Львівському порталу повідомили у прес-службі Львівської міськради.
ТОВ «Кліар Енерджі» планує розпочати дегазацію Грибовицького сміттєзвалища наприкінці травня 2019 року. До цього часу на території полігону проводитимуть підготовчі будівельні роботи.
«На полігоні у Грибовичах буде чимало масштабних робіт, які в комплексі із іншими запланованими заходами допоможуть зробити цей об’єкт безпечним для довкілля. Зокрема, утилізація біогазу зменшить ризики займання сміття та виникнення пожеж, як бувало раніше. Добуваючи газ, ми також зменшимо висоту сміттєзвалища – воно осяде під власною вагою. Це є тривалий та безпечний процес, який потребує додаткової підготовки як документальної так і інженерної», – розповів заступник директора з комерційних питань ТОВ «Кліар Енерджі» Андрій Мензюк.
До початку видобутку біогазу із Грибовицького сміттєзвалищ компанія має ще виконати інвестиційні зобов’язання, зокрема:
- під’єднати на полігоні додаткові електричні потужності для потреб ЛКП «Збиранка» та ЛКП «Зелене місто» (250 кВт/год),
- збудувати та під’єднати трансформаторну підстанцію,
- сплатити інвестиційні внески у розвиток соціально-економічної інфраструктури Грибовицької та Малеховської селищних рад по 1 мільйону гривень.
Нагадаємо, конкурс на визначення компанії, яка встановлюватиме систему дегазації на Грибовицькому сміттєзвалищі оголосили на початку листопада цього року. Жодних коштів на облаштування такої системи із бюджету Львова виділяти не будуть, відтак всі витрати на її встановлення та експлуатацію має покрити компанія-переможець.
Відтак інвестор встановить на Грибовицькому сміттєзвалищі когенераційну установку, за допомогою якого й добуватиме з тіла полігону біогаз, а в подальшому зможе використовувати його як паливо для енергетичних установок. Для облаштування цієї установки міськрада виділить у межах Грибовицького сміттєзвалища земельну ділянку площею 0,6-0,8 га.
Водночас у мерії встановили, що від такої комерційної діяльності інвестора до бюджету Львова має надходити не менше 10% річного доходу інвестора із продажу газу. Дізнатися більше про вимоги до інвестора, який зайде у Грибовичі, можна тут.
Згідно з даними аналітичної системи YouControl, ТОВ «Кліар Енерджі» створили у 2015 році, зареєстроване воно у Чернігівській області.
Засновниками компанії є Андрій Гріненко (40%), Петро Багрій (25%), Михайло Кучірка (25%) та Компанія з управління активами «ОВАМО КЕПІТАЛ» (10%), власником якої є Анатолій Дубинський.
Як пишуть ЗМІ, Андрій Гріненко упродовж 2013-2014 років очолював Бориспільську райдержадміністрацію за призначенням Віктора Януковича. Із 2010 року він був депутатом Києво-Святошинської районної ради від партії Сергія Тігіпка «Сильна Україна», а паралельно займав керівні посади в Києво-Святошинській, Макарівскій та Бориспільській райдержадміністраціях Київської області.
На позачергових виборах до Верховної Ради у 2014 році Андрій Гріненко балотувався також від «Сильної України».
Інших співзасновників ТОВ «Кліар Енерджі», Петра Багрія та Михайла Кучірка, знають як бізнес-дует, фармацевтичні компанії якого є постійними переможцями тендерів Міністерства охорони здоров’я при будь-яких президентах: від Кучми до Порошенка.
У ЗМІ Петра Багрія часто називають однією з головних фігур «аптечної» мафії України. А Михайло Кучірка у 2010 році отримав звання «Заслужений працівник фармації України» від Віктора Ющенка. Також він був помічником у депутата від Партії регіонів Івана Вернидубова (2007-2012 роки).
Основний вид діяльності ТОВ «Кліар Енеджі» вказаний як виробництво електроенергії, розмір його статуного капіталу становить 16 млн грн.
Додамо також, що у 2017 році ТОВ «Кліар Енерджі» виграло в конкурсі із видобутку біогазу з Брищенського сміттєзвалища, що за 15 кілометрів від Луцька.
Детальніше про ситуацію із Грибовицьким сміттєзвалищем, а також про те, що там відбувається протягом останніх двох років, читайте у матеріалі «Два роки безкарності».
Олена Карп'юк