Літні майданчики при ресторанах Львова пропонують зробити всесезонними, щоб відвідувачі могли відпочивати на закритих майданчиках навіть взимку, а в бюджет міста надходили б більші кошти за оренду землі. Львівський портал взявся з’ясувати всі «за» та «проти» втілення такої ідеї.
Ідею всесезонності літніх майданчиків у Львові запропонував Львівський регуляторний хаб під час громадських слухань, які відбулися наприкінці березня. Як пояснив керівник Львівського регуляторного хабу Тарас Хавунка, мова йде не про всі літні майданчики при закладах громадського харчування міста, а про ті, які розташовані на пішохідних вулицях.
«У нас була така смілива думка щодо запровадження режиму всесезонності літніх майданчиків на окремих вулицях міста. До прикладу, на кількох пішохідних вулицях можна було б спробувати таке зробити або хоча б громадою обговорити таку можливість. Всесезонні майданчики теж збільшать надходження до бюджету Львова, а пішохідні вулиці частково це дозволяють. Проте наголошу, що це все має відбуватися виключно з залученням громадської думки», – зазначив Тарас Хавунка.
Як водночас зауважив голова депутатської комісії архітектури, містобудування та охорони історичного середовища Львівської міської ради Ігор Телішевський, за ідеєю все сезонності може ховатись небезпека, адже ресторани, які на зиму перероблять власні літні майданчики, навесні ці елементи з них уже можуть і не демонтувати. Таким чином у Львові може різко збільшитися кількість прибудов біля закладів громадського харчування.
Водночас Ігор Телішевський наголосив, що у Львові сьогодні і без запровадження режиму всесезонності бізнесмени знайшли спосіб зробити свої літні майданчики круглорічними: підприємець отримує дозвіл на встановлення літнього майданчика, а потім повністю склить його. Тому він перетворюється у повноцінну скляну прибудову-споруду до ресторану, яка може функціонувати вже не лише з 1 квітня по 1 листопада, а протягом цілого року.
«Багато хто у міській раді та райадміністрації закриває на таке очі. Те, що така споруда є повністю засклена, тільки ускладнює її демонтаж. Бо яким чином Адміністративно-технічне управління буде різати те все скло? Воно каже, що не може демонтувати її, бо це вже є капітальна споруда, хоча вважається літнім майданчиком. Виходить, вона незаконна. Це так само, як і з МАФом: його можна виключити із комплексної схеми, але забрати – майже нереально», – пояснив Ігор Телішевський.
Водночас у Львові вже навіть діє напрацьована схема узаконення таких самочинних скляних споруд-прибудов: підприємець звертається до суду по забезпечення позову, що жодних дій щодо неї вчиняти не можна. І навіть коли на перевірку приходить районна адміністрація чи навіть те ж Адміністративно-технічне управління, вони нічого вже не можуть вдіяти, бо бізнесмен має відповідне рішення суду.
Прикладом таких самочинних скляних споруд є так звані «літні майданчики» «Кумпеля» на площі Митній; «Панської чарки» на вулиці Винниченка, власниками якої є нардепи зі Львівщини Ярослав та Богдан Дубневичі; сюди входить також споруда закладу «Art Hall» у провулку Крива Липа, одну із яких минулоріч демонтували.
Детальніше дізнатись про незаконні літні майданчики Львова, а також як підприємці Львова навчились їх легалізувати, читайте у матеріалі «У полоні ресторанів: як Львів обростає незаконними літніми майданчиками».
Наталя Дуляба