«Шашлики, коньяки, кури-гриль». Військовий журналіст розповів, як проходять перевірки у бойових частинах

Лейтенант, екс-начальник прес-служби 14-ї окремої механізованої бригади ОК «Захід» Влад Якушев проект з реформування Української армії. Про це він повідомив у своєму блозі на ZIK, передає кореспондент Львівського порталу.

«Повернувшись з останньої поїздки у АТО, я вирішив, що розпочинаю свій власний проект з реформування Української армії. Мене аж підкидає від злості, коли дізнаюсь про армійський ідіотизм, піднесений до правила. Чекати, що комусь у міністерстві або у генеральному штабі проясниться в голові, сенсу немає. Я почну, у міру своїх скромних можливостей, а там, можливо, інші журналісти та активісти підхоплять цей прапор боротьби з кретинізмом», – повідомив він.

Мова іде про штабні перевірки бойових частин на полігонах та на передовій.

«Керівний штат ЗСУ роздутий до неможливості. В тилу у кабінетах сидить натовп начальників у великих погонах. Їм потрібен статус УБД, а ще потрібно періодично показувати вищому начальству, що вони для чогось потрібні. Зробити це можна, виїхавши з якоюсь перевіркою у бойову частину – перевірити, чи інформаційні дошки на полігонах зроблені на однаковій висоті, чи інструмент на пожежному щиті висить у правильній послідовності, чи сніг з техніки прибрали. Буває, що на таку перевірку приїжджає від 10 до 20 штабних полковників та підполковників. Всю цю шоблу командир підрозділу має годувати і «танцювати». Шашлики, коньяки, кури-гриль. І хай тільки спробує не вгодити», – обурюється В. Якушев.

Але навіть не це, на думку журналіста,  головна проблема.

«Як би хлібосольно не зустріла частина перевіряльників, вони однаково знайдуть якісь недоліки. А як інакше? Навіщо ж вони їздили, якщо нічого не знайшли? В армії так, якщо ти нічого не знайшов, значить погано шукав, відповідно погано працюєш. А якщо роздовбав бойову частину у пух та прах – молодець! Цінний працівник. Під час перевірок починає безвідмовно працювати ще одне правило. Винним виявиться той, в кого найменше звання та посада. Запитає перевіряльник в комбрига: «Що це за х…ня?». Комбриг відразу викличе замполіта і задасть те ж саме запитання. Замполіт – комбата. Комбат – ротного. Ротний – рядового. Як результат усі злі, а рядовому вліпили догану і зняли зарплату. У підсумку, коли в цього рядового закінчується контракт, він каже: «А пішли ви всі…» і звільняється. Якщо ж у цій ланці з’являється порядний офіцер, то він бере вигадану провину на себе і, відповідно, теж бажає якнайшвидше звільнитись з вищеозначеними словами», – веде далі Влад Якушев.

Під час останньої поїздки два тижні журналіст побував на передовій і побував у багатьох бригадах та підрозділах. Відтак, наводить кілька прикладів, за що військові за останні кілька місяців отримали на горіхи:

Болото у лісі, на передовій лежить не рівно. Техніка їздить – збиває бруд у горби. Чому не розрівняли?

Солдат у бліндажі сидить без броніка.

Каструля, в якій, у польових умовах, готують на вогні, – закопчена. Чому не відтерли піском до блиску?

На передовій немає стенда, де зазначено меню на місяць.

Не створений взводний пункт видачі боєприпасів. Тут більш докладно. Коли я воював, боєприпаси завжди були на позиції, під рукою. А виявляється, це неправильно. Боєць має отримати на пункті видачі 4 ріжки, розписатись і побігти воювати. Відстрілявся, каже сєпарам: «Стоп, почекайте, бо в мене патрони закінчились. Я зараз». Сєпари кажуть: «Лади, ми почекаємо». Солдат біжить на пункт, отримує ще 4 ріжки, розписується…

«Як я збираюсь з цим боротись? А от як. Даю військовому начальству час до вересня, щоб отямилися. За цей час збираю подібні випадки. Беру їх «на олівець». А з вересня починаю розслідування по кожному такому «пильному» інспектору. Дізнаюсь про нього все: де і як він служив; як отримав УБД; завдяки яким зв’язкам просувався по службі; що і коли пропало в частині, де він служив і чи не причетний він до розкрадання. Все – включаючи гріхи юності та колір штанчат, у яких він у дитячий садок пішов. Пишу таку собі біографію і виставляю на широкий загал. Не подобається – хай викликає мене на дуель, якщо духу вистачить. Залишаю за ним право обрати зброю. Шановні бойові солдати та офіцери, волонтери, моя електронна пошта [email protected] Прошу повідомляти про всі подібні випадки. Зробимо відомими штабників, які заважають вам воювати», – закликає В. Якушев.