9 травня у Львові чекали. Одні з острахом перед можливими
сутичками, інші – не могли дочекатися, коли ж нарешті можна буде когось погамселити та дістати по хребті кийком. І з сумом доводиться констатувати, що
цей день виправдав сподівання усіх – кілька людей в лікарні, «Свобода» побилася
з міліцією, а «гастролери» таки розгорнули привезений червоний прапор.
Рішення окружного адміністративного суду про заборону всіх
можливих акцій трішки згасило запал всіх протиборчих сторін, однак збити
святковий настрій таки не змогло.
Незважаючи на майже дві тисячі правоохоронців в трьох
гарячих точках міста та поблизу них, покласти квіти не дали хіба що простим
ветеранам та їх рідним і близьким. Принаймні це трапилося на Марсовому полі, яке
зранку 9 травня таки було подібне на поле, назване за іменем римського бога
війни – могили радянських вояків оточили металевими щитами, а всередині стояли
щонайменше півтисячі правоохоронців.
Саме вони прийняли перший удар на себе – літні люди, що
прийшли покласти квіти, лаяли на всі заставки міліцію та дорогу владу, які саме
в такий драконівський спосіб вирішили
виконати рішення суду. Так само сталося і з народним депутатом Петром
Писарчуком, який так і не зміг пробратися через міліцейський кордон, щоби
покласти квіти.
Тим часом на горі – біля Пагорба слави – ставало все
гарячіше – в сутичці двох груп
прозвучали постріли – активіст «Свободи» зазнав поранення з
травматичного пістолета. Його доправили до лікарні. Кривднику та ще одному
молодику з цієї ж групи побратими потерпілого «віддячили» на повну котушку –
обидва чоловіки тепер лікуються в тій же лікарні, що й свободівець.
Крім того, під час цього інциденту дісталося й двом
журналістам – одному кинули в голову каменем, а другому – пшикнули
сльозоточивим газом, але, на щастя, серйозних ушкоджень газетярі не отримали.
Проте на самому пагорбі вже летіли димові шашки під автобуси офіційної влади,
мерові та голові ЛОДА розігрітий натовп скандував «Ганьба!», а крім того, квіти
покладати пропускали тільки тих, хто не мав на собі так званих георгіївських
стрічок, а тих, що такі відзнаки мали, тут же силоміць їх позбавляли.
І вже коли здавалося, що полуденне сонце помирить всіх, під
Пагорб слави під’їхали шість автобусів, в яких перебували активісти «Руського
єдінства», «Родіни», КПУ та прості ветерани зі Львова та інших областей.
Проте заїхати до місця події виявилося не так просто, бо
перед автобусами став живий щит з активістів ВО «Свобода». У бік пасажирів
автобусів полетіли прокльони та скандування на кшталт «Комуняку на гілляку!». А
коли двом автобусам таки вдалося проскочити, то решту взяли в облогу. Два з них
методично розкачували і щастя, що сил у пікетників не вистачило чи, може,
вистачило здорового глузду не доводити свою справу до кінця, інакше жертв було
би не уникнути.
На це зреагувала міліція – дебелі хлопці у касках і з
дубцями взялися за роботу. Спочатку вони намагалися відтіснити супротивників з
дороги, а коли це не допомогло – в хід пішли дубці. У відповідь – каміння,
пластикові та скляні пляшки, пакети зі сміттям і навіть вазони з прилеглої
крамнички.
Міліції вдалося відтіснити протестантів і на якийсь час все
затихло. На місце прибув голова Львівської облради Олег Панькевич, однак саме в
цей момент гастролери зі сходу та півдня зайшли в середину Пагорба слави і
розгорнули червоні знамена та 30-метровий прапор перемоги, який вони спеціально
привезли до Львова, щоби передати львівським ветеранам.
Це викликало саме ту реакцію, на яку ініціатори й
сподівалися – ВО «Свобода» напружилася і кілька людей таки прорвали кордон.
Однак вони про це тут же пошкодували, тому що міліція їх затримувала
жорстко і без жодних «прошу-перепрошую».
Кількох людей затримали, один із них зазнав струсу мозку та рваної рани голови.
Голові Тернопільської облради Олексію Кайді розірвали куртку, а кавова маринарка керівника
фракції «Свободи» у Львівській міській раді Руслана Кошулинського набула на
плечах бурого відтінку через сліди міліцейських черевиків.
Паралельно в міліцейських автобусах били скло, молодь 16-17
років із кайфом ревла «Революція!» і тікала щодуху від беркутівців в
обладунках, не забуваючи кидати в бік міліції фаєри, каміння та пляшки. Міліція
не забувала користуватися дубцями.
Голова облради Олег Панькевич та його сестра, керівник
фракції ВО «Свобода» у Львівській облраді Ірина Сех шуліками літали над
заступником начальника головного управління МВС у Львівській області Михайлом
Курочкою і звинувачували його у потаканнях лівим та проросійським гостям, яким
дозволили піднести червоні знамена, а свободівцям не дали до них дорватися.
Голова облради запевнив, що реакція буде і то незабаром, а
пані Сех звинуватила у провокації очільника ЛОДА Михайла Цимбалюка і пригрозила
не пустити його завтра зранку на роботу.
Також вона розповіла, що кількох свободівців затримали, а ще
кільком довелося звернутися по медичну допомогу. Потім виявилося, що ще з
десяток молодих людей були затримані на Марсовому полі. Відтак почалася гра на
витримку – «свободівці» заявили, що не випустять автобуси з приїжджими, поки
затриманих не відпустять на волю.
Облога тривала майже годину і внаслідок складних перегорів
сторони такий дійшли згоди.
Коли ваш кореспондент повертався до центру міста, то побачив
«ідилічну картину» – по Личаківській йшла групка прихильників «Свободи» і вони тягнули
три копії прапора перемоги. Часом піднімали трофеї, щоби їх побачили в
маршрутках, а часом кидали під колеса автівок, щоби прапори таки перетворилися
на червоні шмати, якими їх вважають у «Свободі» . На запитання, куди вони це
тягнуть, окрилені перемогою чоловіки сказали, що несуть до центру і там
спалять. Як то кажуть, стомлені та задоволені, вони поверталися додому.
Львівський портал