Маркіян Лопачак: «Потрібно акцентувати на дитячому спорті»

Про підготовку до чемпіонату Європи з футболу та про загальний стан спорту у Львові – розмова з депутатом Львівської міськради Маркіяном Лопачаком.

Приймати матчі футбольного чемпіонату Європи не лише почесно, але й відповідально. Чи існує концепція підготовки Львова до проведення у місті «Євро-2012»?

Почнемо з того, що не лише Львів, але й жодне інше з міст-учасників, до проведення «Євро-2012» ще не готове. Дуже багато потрібно зробити у місті з інфраструктури. Однак за цей термін, який маємо – п’ять років, можна встигнути зробити все.

У Львові найбільша проблема – це дороги і брак місць у готелях. Також потрібно реконструювати центральну частину міста у зв’язку з тим, що під час проведення чемпіонату у Львові буде дуже багато туристів. Наприклад, Португалія під час проведення попереднього чемпіонату прийняла півмільйона туристів.

У міській раді має бути створений окремий департамент з підготовки до чемпіонату Європи 2012 року. Місто-учасник є залежним від загальнодержавної програми, і наразі розробляється загальнодержавна програма прийому «Євро-2012». Львів буде створювати свою концепцію в залежності від коштів, які зможе надати нам держава.

Наразі мені невідомо, чи вже існує якась певна концепція безпосередньої поетапної роботи в рамках підготовки до чемпіонату. Наразі презентували програму повної реконструкції аеропорту. Проводять підрахунки ремонту доріг, які потребують цього першочергово. Підраховують скільки потрібно коштів для створення необхідної кількості готелів. Концептуально все буде вирішуватися найближчим часом.

Окрім чотирьох основних, визначено також два резервних міста для проведення матчів «Євро-2012». Це Харків і Одеса, в яких, на перший погляд, краще, ніж у Львові, розвинута інфраструктура і є хороші умови для проведення чемпіонату. Чи не бачите ви загрози, що Львів виявиться неготовим до проведення «Євро-2012», і замість нього матчі чемпіонату прийматиме одне з резервних міст?

Харків і Одеса з одного боку, звичайно, мають кращу інфраструктуру, але з іншого – це є запасні міста. Міська влада повинна зважити на цей момент, що якщо вона, не дай Боже, не впорається із завданням з підготовки міста до проведення «Євро-2012», ці потужні міста зможуть якісніше зробити це. Але, з іншого боку, наше місто серед усіх українських міст, які приймають чемпіонат, є своєрідною родзинкою. Львів – дійсно європейське місто з гарною архітектурою, і є привабливим для туристів. Наше місто є надзвичайно позитивним для проведення в ньому «Євро-2012», а тому все залежить від міської влади.

Розслаблятися, звичайно, не можна. Зараз ми можемо вважати, що є ще п’ять років, що є ще досить багато часу. Але з іншого боку, якщо порахувати, що за ці п’ять років потрібно ще зробити, то немає жодного дня для того, щоб розслаблятися. Потрібно працювати кожного дня, щоб бути спокійними, що до «Євро-2012» ми встигнемо зробити все необхідне. Роботи, як на п’ять років, аж забагато.

У Львові час від часу виникають скандали, пов’язані з нецільовим витрачанням коштів, спрямованих на різноманітні програми. Зокрема, ще свіжі у пам’яті звинувачення міської влади у фінансових махінаціях під час святкування 750-річчя Львова. Чи є механізми, які перешкодять розкраданню коштів, виділених на проведення у місті «Євро-2012»?

Говорити про загрозу розкрадання в Україні державних коштів, які виділяються на розвиток інфраструктури, звичайно ж, є підстави. Фракція ВО «Свобода» виступає за те, щоб був контроль за використанням державних коштів. Зокрема, повинен бути звіт перед депутатським корпусом. Навіть, якщо буде створений окремий департамент, який працюватиме над підготовкою проведення у Львові «Євро-2012», він повинен регулярно звітуватися. А інформація про використання коштів має бути доступною для всіх: і для журналістів, і для депутатів, і для мешканців міста.

У нас завжди свято закінчується гарно, а потім через кілька тижнів починаються перевірки прокуратури, Міністерства внутрішніх справ та інших інстанцій щодо можливості розкрадання грошей під час підготовки до цього свята. На мою думку, ці перевірки необхідно проводити під час підготовки до певного свята, а не після того, як воно закінчилося, а кошти використали.

Поки механізму, який би захистив державні кошти від розкрадання, немає. Наразі є лише плани і проект створення департаменту, який працюватиме над підготовкою до чемпіонату. Треба буде ще подивитися, хто ввійде в цей департамент, які функції в ньому виконуватиме, яким чином будуть перераховуватись кошти і як їх виділятимуть. Можливо, буде якийсь запроектований контроль від депутатського корпусу, можливо, міський голова запропонує свою схему захисту коштів, яка дасть доступ і депутатам, і журналістам відслідковувати використання коштів.

Зазирнемо у майбутнє. «Євро-2012» успішно завершилося. Львів належно підготувався до нього, збудувавши всю необхідну інфраструктуру, у тім числі й спортивну. Після завершення чемпіонату місто отримує у спадок кілька ультрасучасних спортивних споруд. Чи є бачення того, як вони використовуватимуться надалі? Чи не виявляться вони непотрібними місту?

Відповідно до вимог УЄФА, місто-приймач повинен мати один повноцінний стадіон і два поля для розминки. Якщо повноцінний стадіон таки збудують, то після чемпіонату на ньому зможуть грати команди вищої Ліги, ті ж самі «Карпати», можливо ФК «Львів», якщо вийде у вищу Лігу. Тобто стадіон без роботи не залишиться.

Щодо власне розминочних полів, то в них також необхідно буде вкласти великі кошти. Оскільки на такому полі повинна бути і хороша трава, і підігрів поля, і ті ж душові. Є багато варіантів як їх використовувати після 2012 року. Питання в тому, хто ці поля для розминки обслуговуватиме і доглядатиме після чемпіонату.

Одним таким полем, умовно, може бути стадіон «Україна». Інше – можна зробити на одному із багатьох комунальних стадіонів. Можливо, в ньому буде зацікавлена команда ФК «Львів», можливо, – якась дитячо-юнацька спортивна школа. Але ці варіанти треба прораховувати вже, тому що обслуговування хорошого газону в місяць потребує дуже великих коштів.

Що ж стосується готелів, ресторанів, закладів відпочинку, то тут усе залежатиме від міської влади і львів’ян. Від того, наскільки вони гарно приймуть вболівальників і туристів з інших держав. Настільки їх зацікавлять і надалі приїжджати в наше місто.

Перейдемо до загального стану спорту у Львові. Ви як член профільної депутатської комісії міської ради, можете визначити, які проблеми є найболючішими для львівського спорту?

Порівняно з минулим роком ситуація змінюється до кращого, тому що нарешті було створене окреме управління молоді і спорту. Раніше був лише окремий відділ спорту, який підпорядковувався управлінню культури, а воно ставило проблеми спорту далеко не на перше місце.

Основна проблема новоствореного управління – те, що воно не є юридичною особою, і питання, які виникають в управлінні, треба погоджувати з відповідним департаментом, що затягує їх вирішення.

Загалом у сфері спорту у Львові є дуже багато проблем. Закриваються спортивні секції, на місці великих спортивних комплексів бізнесові структури створюють платні секції з фітнесу та тренажерні зали. А достойних залів, де могли б займатися діти, практично немає. У минулі роки і каденції ці питання чомусь не вирішувалися, а навпаки, ще більше загострювалися. Сьогодні ми можемо констатувати факт знищення кількох видів спорту у Львові. Сюди можна віднести фактично всі зимові види спорту, водні види спорту, гостра проблема є і зі спортивною та художньою гімнастикою.

Фактично кожен вид спорту у Львові потерпає від браку фінансування, хороших тренерів та обладнання. Єдине що тішить – спорт втримується на ентузіастах, які намагаються в цих умовах працювати. Для прикладу можна поставити хокейний клуб «Львів», який, незважаючи на те, що не було жодної підтримки, власними силами орендував ковзанку і поїхав на чемпіонат України з хокею.

Що є прерогативою для міської ради: дитячий спорт чи спорт високих досягнень?

Є дуже велика суперечка, і в міській владі зокрема, у тому, що повинно бути прерогативою: дитячий спорт чи спорт високих досягнень. Ті кошти, які ми закладаємо в бюджеті є недостатніми. Ми не маємо фізичної змоги задовольнити і десятої частини із потреб спорту. Але якщо у Львові не буде дитячого спорту, то й не буде спорту вищих досягнень. Команди братимуть легіонерів з інших міст та областей, а то й держав. Це те ж саме, що ми бачимо в «Карпатах» та інших клубах, які, маючи хорошу базу у Львові, не використовують її і змушені залучати до команд гравців з інших регіонів.

Позиція Всеукраїнського об’єднання «Свобода» і моя особисто – ставити акцент на дитячому спорті. Ми повинні його підтримувати, збільшувати його фінансування, заохочувати тренерів працювати з дітьми. Говорити про спорт вищих досягнень і масовий спорт без дітей – неможливо. Потрібно максимально збільшувати дитячі стипендії, фінансування для клубів, залучати до цього спонсорів, сприяти проведенню різного плану міжнародних змагань.

Які ще кроки робить міська влада для розвитку дитячого спорту?

Щоб підтримати дитячий спорт у Львові безпосередньо за моєю ініціативою була виділена стипендія міського голови на підтримку дітей, які мають хороші досягнення у спорті і живуть у незаможних сім’ях або є сиротами. У міському бюджеті передбачено 100 тисяч гривень на ці стипендії. Також частина з цих коштів буде в кінці року надаватися тренерам цих дітей. Не кожен тренер хоче працювати з дітьми, оскільки зарплати є низькі, а для досягнення результатів треба дуже довго тренувати вихованців. Тобто зацікавленості у них немає, завжди легше тренувати професіоналів.

Нещодавно було визначено перших стипендіатів. Стипендії будуть видаватися дітям поквартально – щомісяця їм нараховуватимуть по 250 гривень. Періодично засідатиме комісія, яка розглядатиме кандидатури претендентів на ці стипендії. Ми вважаємо, що якщо таким чином заохочувати дітей, то вони матимуть, принаймні, якийсь стимул займатися цим спортом і в подальшому представляти Львів на різних змаганнях. Що стосується тренерів, то їм стипендію видаватимуть на основі річних підсумків, а її розмір становитиме кілька тисяч гривень. Цього, звичайно ж, – недостатньо, але цього року ми зробили перші кроки, щоб хоч якось вирішити проблему.

Федерація боксу неодноразово зверталася з проханнями про фінансову допомогу. Якщо минулого року клуби «Шкіряна рукавичка» і «Гетьман» отримали по 5 тисяч гривень, то цього року вони отримали по 20 тисяч гривень. Але цих коштів все одно недостатньо. Тому що індивідуальними видами спорту переважно займаються діти з бідних сімей, батьки яких фактично не мають можливості їх забезпечувати. На початках клуб ще має змогу так-сяк забезпечити спортсмена, але коли його спортивний рівень росте і потрібно виїжджати на всеукраїнські чи європейські змагання, то ці діти без підтримки не мають змоги туди поїхати.

Львів здавна славився своєю шаховою школою. Однак останнім часом ми щось не чуємо нових львівських імен серед шахової еліти. Шаховий спорт у Львові занепадає?

Я б не відділяв шаховий спорт від інших видів спорту. Сьогодні потерпають усі види. З шаховим спортом є проблема, яка вже триває близько півроку, це питання довкола шахового клубу по вул. Фредра. Ходять чутки, що бізнесові структури хочуть забрати це приміщення під казино чи готель. Звичайно ж, таке приміщення у центрі міста цікавить дуже багатьох бізнесменів. До честі депутатів обласної ради, вони відстоюють, щоб приміщення залишилось шаховому клубу. А в крайньому разі – у ньому розмістили офіси всіх спортивних федерацій області. Втримати приміщення для спорту завжди легше, ніж збудувати нове.

Яка ситуація у Львові із дитячими спортивними майданчиками ?

Проблема дитячих спортивних майданчиків у Львові дуже гостра у зв’язку із тим, що за ними не доглядають, і вони в незадовільному стані. Управління молоді і спорту Львівської міської ради шукає шляхи вирішення цієї проблеми, але коли визначається, що балансоутримувачем майданчиків є районні адміністрації, то вони ставляться до цього із засторогою, тому що не мають ні коштів, ні людських ресурсів, аби повноцінно доглядати за ними. Можливо, вирішенням проблеми буде закріпити догляд за майданчиками за ЛКП «Спортресурс».

Міська рада цього року на дитячі спортивні майданчики виділила 2 мільйони 400 тисяч гривень з бюджету розвитку і 600 тисяч гривень із спецфонду. Відтак певну кількість майданчиків можна буде довести до ладу. Але якщо за ними не доглядати, то вони будуть знищені, і не відповідатимуть нормам техніки безпеки. За кожним об’єктом треба постійно наглядати. Загалом хороших спортивних майданчиків у Львові практично одиниці. У місті є багато спортивних майданчиків, розміщених на асфальті, але займатися на них доволі небезпечно. Якщо ж на них зробити хороший настил, то потрібно, щоб хтось за цими майданчиками дивився, аби на них не вигулювали собак.

У Львові брак паркінгів, і спортивні майданчики, які залишились у центральній частині міста, є першими цікавими об’єктами для забудівельників, адже вільних земельних ділянок немає. Наприклад по вулиці Вороного, де є спортивний майданчик, мають будувати п’ятиповерховий паркінг. Усі згідні з тим, що бракує паркінгів, але якщо забрати спортивний майданчик, де будуть займатися діти? Всеукраїнське об’єднання «Свобода» подало пропозицію, що якщо запускається будівництво на території спортивного майданчику, то перейнявши закордонний досвід, необхідно створювати майданчик в цокольному приміщенні паркінгу або на його верхньому поверсі. Цю позицію ми відстоюватимемо.

У Львові завжди гострою була проблема спорткомплексів. Чи є якісь перспективи її вирішення?

Проблему спортивних комплексів у Львові можна, з одного боку, вважати проблемою споруд, але вона має тісний стосунок до спорту. Ще за радянського Союзу Львів, як і інші обласні центри, використовувався як тренувальна база. Тому у нас фактично немає жодного палацу водних видів спорту, які б вміщували достатню кількість глядацьких трибун. Якщо у місті проводяться змагання чи з плавання, чи з водного поло, з стрибків у воду, то немає жодного палацу, куди можна запросити глядачів, щоб вони могли спостерігати за ходом змагань. З інших видів спорту та ж проблема.

Крім цього, спортивні комплекси мають бути розраховані не тільки під змагальну діяльність, кожен з них має містити хоча б невеликі зали, спеціалізовані до тих чи інших видів спорту. У кожному районі Львова бракує повноцінних сучасних залів боротьби, фехтування, боксу, залів для ігрових видів спорту, для гімнастики. Тут можна перерахувати фактично всі види спорту.

У пресі неодноразово звучали пропозиції від гандбольного клубу «Галичанка» та компанії «Росана» про те, що вони на Сихові хочуть будувати новий сучасний, дуже гарний комплекс ігрових видів спорту. Цей комплекс мав би складатися з двох великих залів з глядацькими трибунами, в яких би можна було проводити хороші європейські міжнародні змагання. З іншого боку все, що просила наша комісія – щоб на цій величезній земельній ділянці, якщо їм нададуть дозвіл на будівництво, врахували потребу сихівчан і зробили кілька залів для спеціалізованих видів спорту.

Ви згадували про спорт високих досягнень. Власне у яких видах спорту львівські спортсмени мають високі досягнення?

Потенціал Львова є загалом надзвичайно високим, львів’яни можуть представляти Україну на міжнародних змаганнях у багатьох видах спорту. Ми маємо призерів чемпіонатів Європи з ігрових видів спорту: гандболу, водного поло. Маємо призерів Європи з боротьби, боксу, фехтування, плавання. Перелік дуже великий.

Але поки у Львові не буде належного, максимально сприятливого ставлення власне до дитячого спорту, спорт високих досягнень повноцінно не існуватиме, і ми не матимемо перспектив, які мали до останнього часу. Скільки в нас буде талановитих дітей і наскільки добре ми їх підготуємо – від цього залежить те, як вони представлятимуть Україну і Львів.

До слова, які міжнародні змагання мають найближчим часом пройти у Львові?

Цього року ми прийматимемо Чемпіонат Європи зі стрільби з лука, відбіркові тури Чемпіонату Європи з спідвею. Наступного року у Львові пройде Чемпіонат Європи юніорів з боксу. Такі міжнародні змагання треба стимулювати і таким чином допомагати спортсменам.

І насамкінець, чи займаєтесь ви спортом? Якщо так, то яким?

Колись я займався боксом, а перед цим бойовим гопаком. Щочетверга я граю за команду Львівської міської ради «Магістрат» в міні-футбол. А крім того, щосуботи граю у футбол з однопартійцями. Але це радше хобі, ніж спорт, тому що серйозно займатися спортом наразі не вистачає часу.