ОСТАННІ НОВИНИ

Гроші, які йдуть за пацієнтом, – не панацея. Що робити лікарням, яким бракує коштів

Наталя ДУЛЯБА

|

З 1 квітня в Україні стартував другий етап медичної реформи, який передбачає зміну системи фінансування лікарень і медцентрів. Лише за один місяць сотня медзакладів Львівщини отримала від Нацслужби здоров’я більше 300 млн грн. Із таким показником область стала третьою за обсягом коштів, які «влила» держава в оплату медичних послуг. Втім на Львівщині вже знайшлися лікарні, які нарікають на фінансування по-новому, і кажуть, що їм бракує коштів на свою діяльність.

Львівський портал розповідає, яким чином тепер відбувається фінансування медзакладів «вторинки» і що робити, якщо грошей таки не вистачає.

Що змінилось у медицині з 1 квітня

Донедавна обсяг фінансування кожної лікарні вираховували, зважаючи на кількість ліжкомісць, ставок, приміщень та низки інших чинників. Тому медзаклади по Україні отримували різні суми, які здебільшого не залежали від рівня наданих послуг. Тепер ж гроші скеровують безпосередньо на лікування кожного пацієнта.

Так, із 1 квітня Нацслужба здоров’я (НСЗУ) почала платити конкретній лікарні за визначені послуги, надані пацієнтам. Такий механізм запустили ще у 2018 році у поліклініках та амбулаторіях, а тепер перенесли його на медзаклади вищого рівня.

Кожна послуга має свій тариф. Наприклад, за лікування інсульту медустанова отримує 19 332 грн, інфаркту – 16 001 грн, за пологи – 8 136 грн, за неонатальну допомогу новонародженим – від 26 087 грн і вище. Всі ці напрямки медичної допомоги, а також дослідження для раннього виявлення онкозахворювань у 2020 році є пріоритетними. Це означає, що за них НСЗУ платитиме лікарням підвищений тариф.

До тарифів на медичні послуги не включена вартість лікарських препаратів, медичних виробів та витратних матеріалів. Втім усім цим медустанови забезпечуватимуть коштом інших програм держбюджету.

Всі вищеперелічені медичні послуги для всіх українців гарантовано є безкоштовними. Тому якщо ви потрапите у лікарню, але вам скажуть платити за лікування, обстеження чи певну процедуру, яку оплачує НСЗУ, відразу телефонуйте на гарячу лінію Нацслужби здоров’я за номером 17-66 (дзвінки безкоштовні).

Що з фінансуванням лікарень

НСЗУ уклала договори з 1645 спеціалізованими медзакладами в Україні, 65 із них – це приватні і ФОПи. За цими договорами протягом квітня виплачено вже понад 5,6 млрд грн.

Львівщина стала третьою областю в Україні, яка протягом першого місяця, відколи стартував другий етап медреформи, отримала найбільше коштів на лікування хворих. Так, на території області функціонують 104 комунальні заклади, які надають спеціалізовану медичну допомогу, і 2 приватні. Всі вони вже підписали контракти із НСЗУ і в квітні їм перерахували трохи більше 301 млн грн.

Найбільше коштів на лікування пацієнтів отримав Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф («швидка») – 29,5 млн грн. Друге місце зайняла обласна клінічна лікарня – 23,7 млн грн, третє місце – лікарня швидкої допомоги у Львові (17,4 млн грн), а четверте – онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр (11,1 млн грн).

Решта лікарень і медцентрів протягом квітня мали від 9 млн грн до декількох тисяч грн.  Майже чотирьом десяткам медзакладів на Львівщині дісталося менш ніж по 1 млн грн. А лікарня у селі Магерів Жовківського району отримала від НСЗУ 4 640 грн, лікарня у селі Заболотці Бродівського району – лише 1 340 грн.

Для збільшення натисніть на зображення. Повний розподіл 300 млн грн між лікарнями Львівщини – за цим посиланням.

Як розповіла Львівському порталу директорка департаменту Національної служби здоров’я України Західного регіону Мар’яна Возниця, до кінця 2020 року на медзаклади «вторинки» на Львівщині передбачили 3,17 млрд грн. При цьому вона зауважує, що завдяки медреформі деякі лікарні вже зуміли збільшити своє фінансування майже вдвічі.

«Є Турківська центральна районна лікарня, яка розташована у далекому гірському районі області. І якщо порівнювати з медичною субвенцією, яку медзаклади отримували ще торік, тепер ця лікарня отримала на 49% більше коштів.Також Новояворівська районна лікарня ім. Юрія Липи порівняно з минулим роком вийшла у +35%. Тобто є заклади, які тепер отримали значно більше фінансування, адже перейшли на формат оплати за надані пацієнту послуги. Ми віримо, що така тенденція з часом буде лише збільшуватися», – підкреслила Мар’яна Возниця.

Хто вже на Львівщині поскаржився на брак грошей

Ввечері 6 травня на Facebook Центру легеневого здоров’я (колишній фтизіо-пульмонологічний лікувально-діагностичний центр на вул. Зеленій у Львові) з’явилась заява гендиректора Любомира Рака щодо браку фінансування.

Посадовець стверджує, що медзакладі щороку лікується більше 5500 пацієнтів із найскладнішими хворобами, серед них 1500 – із туберкульозом. А тепер, відколи розпочався другий етап медичної реформи, установа недоотримує 70% коштів, які їй раніше надходили субвенцією.

«Упродовж 2016-2019 років було скорочено 935 фтизіатричних ліжок (з 1485 до 550) та біля 600 посад. 1 березня 2020 року завершено процес реформування шляхом об’єднання та приєднання ряду протитуберкульозних установ до нашого закладу і створення однієї протитуберкульозної установи – Центр легеневого здоров’я з амбулаторними підрозділами на місці протитуберкульозних диспансерів. Однак незважаючи на прийняті заходи з оптимізації мережі, ліжок та посад, маємо серйозні проблеми з фінансуванням на сьогодні. Зі штатом у понад 1000 посад установа порівняно з 2019 роком недофінансована на 123 млн грн (-70%)», – йдеться у заяві.

Центр легеневого здоров’я підписав угоду з Нацслужбою здоров’я, у якій є 8 пакетів медпослуг, надання яких оплачує НСЗУ. Протягом квітня медзаклад отримав 5,32 млн грн. Однак за словами Любомира Рака, цих коштів не вистачає, бо лише на заробітні плати персоналу потрібно 8,5 млн грн на місяць.

Тому гендиректор Центру легеневого здоров’я наголошує, що новий принцип фінансування фтизіатричної служби «нівелює саму суть медичної реформи» і може призвести до масових скорочень фахівців й суспільного спротиву.

Що кажуть у Нацслужбі здоров’я України

Із приводу браку коштів в окремих медзакладах Львівський портал звернувся до Нацслужби здоров’я України. Її очільниця Оксана Мовчан підтвердила, що справді кожна лікарня чи медичний центр отримують різне фінансування.

Так було й за часів медичної субвенції, але тепер обсяг фінансової підтримки не залежить від кількості ліжкомісць і низки інших «паперово-облікових» чинників.

Те, скільки тепер надійде грошей лікарні, залежить не лише від обсягу послуг, наданих пацієнтам, а й від кількості пакетів, які оплачує НСЗУ. Загалом таких пакетів є 27. І чим більше їх медзаклад отримує, тим більше грошей йому перерахує Нацслужба здоров’я. Але для того, щоб отримати конкретний пакет, лікарня має відповідати низці вимог МОЗ України.

«Програма медичних гарантій побудована навколо 5 пріоритетів: лікування інфарктів, інсультів, дитяча неонатологія, допомога при пологах, а також проведення 6 пріоритетних діагностик. За цими діагностиками є підвищений тариф. По кожному з 27 пакетів медпослуг були конкретні вимоги: необхідне обладнання, наявність фахових спеціалістів, організовне відповідним чином надання допомоги, наприклад 24/7. Адже якщо лікарня стверджує, що надає певні послуги, то вона повинна мати змогу це робити», – відзначила очільниця НСЗУ.

За її словами, далеко не всі лікарні відповідали встановленим вимогам, тому вони й не змогли набрати ту кількість пакетів медпослуг, на які претендували.

«Внаслідок реформи ми маємо таку картину: більше 1000 медзакладів в Україні отримали більше коштів за Програмою медичних гарантій, ніж це було в межах медичної субвенції. Близько 500 закладів зараз отримали менше коштів. Основна причина, чому це відбулось, – брак обладнання чи брак спеціалістів», – сказала Оксана Мовчан.

Варто зазначити, що кошти від НСЗУ за надані медпослуги – не панацея. Відповідальність за необхідне фінансування лікарні лежить в тому числі й на її власнику. У випадку із Центром легеневого здоров’я йдеться про Львівську обласну раду.

«Медичні заклади отримують кошти із декількох джерел. Одне із важливих джерел – це кошти місцевих бюджетів. По всій країні пропорція фінансування в середньому становить 30% на 70%. 70% – кошти із центрального бюджету (їх і перераховує НСЗУ, – ред), 30% – із місцевого. На деякі медустанови із місцевого бюджету йде до 50-60% коштів… Ми законтрактували всю мережу туберкульозної служби: і диспансери, які є в країні, і медустанови, що надають послуги такого профілю. НСЗУ закупила весь обсяг послуг, який необхідний таким пацієнтам, що зараз зареєстровані в Україні», – підкреслила Оксана Мовчан.

Зауважимо, нещодавно Львівська міська рада заявила про брак фінансування паліативної допомоги з боку Нацслужби здоров’я. Так, лікарні «Госпіс» і паліативному відділенню 4-ої міської лікарні наприкінці квітня забракло 6,6 млн грн. Однак мерія вирішила цю проблему, виділивши на це кошти із бюджету Львова.

Водночас глава Нацслужби здоров’я натякнула, що медзаклади туберкульозного профілю намагалися завищити свої показники, аби отримати більше грошей.

«Коли заклади подавали свої заявки, то вказували в декілька разів більшу кількість пацієнтів, ніж є насправді. Пацієнтів такого профілю є близько 30 000, а подано було більше ніж 100 000», – додала вона.

Вочевидь, гроші з держбюджету – не панацея для українських лікарень. Державна скарбниця, на жаль, не гумова, її на всі потреби не вистачить. Саме тому у скрутний час простягнути руку допомоги медзакладам мали б їхні власники – місцеві ради.

Та чи будуть вони готові «підкидати» грошей не просто на виплату зарплат, а й на дооснащення лікарень? Адже наявність необхідного обладнання і фахового персоналу – важливий елемент, на який зважає НСЗУ при затвердженні пакетів послуг. Мовляв, якщо не маєш техніки і медиків, то за що тобі платити? Мабуть, це логічно.

Але в усій цій проблемній ситуації виникає головне запитання: хто в першу чергу постраждає від недофінансування лікарень і якими, зрештою, будуть наслідки?…

Всі деталі про другий етап медичної реформи читайте у матеріалі Львівського порталу «Безкоштовні пологи, лікування інфаркту та інсульту: все, що треба знати пацієнтам».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...