У Центрі легеневого здоров’я, що на вул. Зеленій у Львові, заявляють: коштів, які виділяє Нацслужба здоров’я України на оплату медпослуг, навіть не вистачає на зарплату працівникам. Порівняно з минулим роком медичний заклад недоотримав 123 млн грн. Про це йдеться в офіційній заяві гендиректора Центру легеневого здоров’я Любомира Рака, розміщеній на Facebook.
В Центрі легеневого здоров’я щороку лікується більше 5500 пацієнтів із найскладнішими хворобами, серед них 1500 – із туберкульозом.
Водночас Любомир Рак заявляє, що реорганізація фтизіатричної служби на Львівщині призвела до «серйозних проблем із фінансуванням».
«Упродовж 2016-2019 років було скорочено 935 фтизіатричних ліжок (з 1485 до 550) та біля 600 посад. 1 березня 2020 року завершено процес реформування шляхом об’єднання та приєднання ряду протитуберкульозних установ до нашого закладу і створення однієї протитуберкульозної установи – Центр легеневого здоров’я з амбулаторними підрозділами на місці протитуберкульозних диспансерів. Однак незважаючи на прийняті заходи з оптимізації мережі, ліжок та посад, маємо серйозні проблеми з фінансуванням на сьогодні. Зі штатом у понад 1000 посад установа недофінансована в порівнянні з 2019 роком на 123 млн грн (-70%)», – йдеться у заяві.
Центр легеневого здоров’я підписав угоду з Нацслужбою здоров’я, у якій є 8 пакетів медпослуг, за надання яких медзаклад отримує кошти від НСЗУ.
Нацслужба здоров’я почала фінансувати всі українські лікарні та медичні центри, тобто медзаклади вторинного рівня, з 1 квітня. Любомир Рак каже, що протягом квітня Центр легеневого здоров’я отримав близько 5,5 млн грн. Однак лише на заробітні плати персоналу потрібно 8,5 млн грн на місяць.
«Вважаємо медичну реформу вкрай потрібною, адже так, як було раніше, – далі бути не може. Повинна сформуватися міцна і надійна система охорони здоров’я, орієнтована на пацієнта. Необхідно змінювати стандарти та підходи до надання медичних послуг. Якість тих послуг повинна покращитись, а разом з тим – і умови праці та достойна її оплата для медиків. У цьому зацікавлені всі: і медична спільнота, і суспільство. Однак і влада усіх рівнів має бути в цьому теж зацікавленою. Але фінансування пакетів за угодами з НСЗУ, особливо це стосується фтизіатричної служби, нівелює саму суть реформи і може призвести до масових скорочень кваліфікованих фахівців та великого суспільного спротиву», – вказано у заяві гендиректора Центру легеневого здоров’я.
Зазначимо, що згідно з даними, оприлюдненими на сайті Нацслужби здоров’я України, Центр легеневого здоров’я у Львові за квітень отримав 5,32 млн грн. Із таким показником він є на 16 позиції зі ста медзакладів Львівщини за рівнем фінансування НСЗУ у квітні.
Водночас у Нацслужбі заявляють, що більше ніж половина всіх лікарень і медичних центрів України тепер почали отримувати суттєво більше коштів, аніж це було, коли фінансування здійснювалось у межах медичної субвенції. На Львівщині, наприклад, такими установами є Турківська центральна райлікарня, яка збільшила свій фінансовий ресурс на 49%, та Новояворівська райлікарня ім. Юрія Липи – +35%.
За перший місяць фінансування по-новому, за квітень, сотня лікарень і закладів, що надають на Львівщині спеціалізовану медичну допомогу, отримали від НСЗУ трохи більше ніж 300 млн грн. Із таким показником область – третя в Україні за обсягом коштів, які «влила» держава в оплату медичних послуг.
Нагадаємо, донедавна обсяг фінансування кожної лікарні вираховували, зважаючи на кількість ліжкомісць, ставок, приміщень та низки інших чинників. Тому медзаклади по Україні отримували різні суми, які здебільшого не залежали від рівня наданих послуг. Тепер ж гроші скеровують безпосередньо на лікування кожного пацієнта.
Так, із 1 квітня Нацслужба здоров’я (НСЗУ) почала платити конкретній лікарні за визначені послуги, надані пацієнтам. Такий механізм запустили ще у 2018 році у поліклініках та амбулаторіях, а тепер перенесли його на медзаклади вищого рівня. Всі деталі про другий етап медичної реформи читайте у матеріалі Львівського порталу «Безкоштовні пологи, лікування інфаркту та інсульту: все, що треба знати пацієнтам».
Наталя Дуляба