Жертви коронавірусу
Як у світі ховають померлих і чи готова до цього Україна
В боротьбі з коронавірусною інфекцією жодна країна світу та їхні системи охорони здоров'я виявилися не готовими. Спершу найбільшим викликом урядів було забезпечити громадян та лікарів засобами захисту, лікарні – апаратами ШВЛ та оксегинаторами, а також тестами на вірус. Сьогодні ж із зростанням кількості жертв вірусу – постало нагальне питання їх поховання.
І це не менш важлива проблема, враховуючи, що кількість хворих та жертв на коронавірусну інфекцію у світі продовжує зростати. Станом на 29 березня зафіксовано 718 000 людей, які захворіли на COVID-19. Понад 33 000 – померли від ускладнень, викликаних вірусом.
У багатьох країнах, де лютує вірус, переповнені морги, а тіла померлих «у чергах» чекають на кремацію. До прикладу, у столиці Іспанії – Мадриді величезний льодовий палац «Palacio de Hielo» вже переобладнали під морг.
У Великій Британії летовище міста Бірмінгем також переобладнали під тимчасові морги. В цих та інших європейських країнах вже розробили вимоги до видачі тіл родичам, прощання та поховання жертв.
Влада повинна думати на кілька кроків вперед: передбачати наслідки та шукати рішення проблем. Львівський портал розбирався, чи готова Україна та Львів зокрема до ще одного можливого виклику.
І це не менш важлива проблема, враховуючи, що кількість хворих та жертв на коронавірусну інфекцію у світі продовжує зростати. Станом на 29 березня зафіксовано 718 000 людей, які захворіли на COVID-19. Понад 33 000 – померли від ускладнень, викликаних вірусом.
У багатьох країнах, де лютує вірус, переповнені морги, а тіла померлих «у чергах» чекають на кремацію. До прикладу, у столиці Іспанії – Мадриді величезний льодовий палац «Palacio de Hielo» вже переобладнали під морг.
У Великій Британії летовище міста Бірмінгем також переобладнали під тимчасові морги. В цих та інших європейських країнах вже розробили вимоги до видачі тіл родичам, прощання та поховання жертв.
Влада повинна думати на кілька кроків вперед: передбачати наслідки та шукати рішення проблем. Львівський портал розбирався, чи готова Україна та Львів зокрема до ще одного можливого виклику.
Переповнені морги, черги на кремацію та поховання без рідних
У зв'язку зі спалахом COVID-19 кардинально змінилася процедура поховання у багатьох країнах світу. Зокрема, були створені чіткі інструкції щодо ритуалів прощань, аби зменшити поширення коронавірусу серед людей, які прийшли віддати останню шану померлому.
ІТАЛІЯ
Нині від коронавірусу чи не найбільше потерпає Італія. Там число заражених від COVID-19 вже сягає понад 97 000, а кількість померлих становить понад 10 779 людей. Багато жертв від вірусу вмирають в ізольованих лікарняних боксах, куди не пускають ні рідних, ні друзів. Відвідування хворих у лікарнях там теж заборонили через високу ймовірність зараження, пише BBC Україна.
На думку медиків, вірус не передається після смерті хворого, але він ще кілька годин може залишатися на його одязі. Переодягнути покійного у його улюблений або найошатніший одяг, як це прийнято, теж не дозволяють. Усіх ховають в однакових лікарняних робах. Тіла жертв вірусу відразу герметично пакують та передають до поховання чи кремації вже в закритих трунах.
У зв'язку зі спалахом COVID-19 кардинально змінилася процедура поховання у багатьох країнах світу. Зокрема, були створені чіткі інструкції щодо ритуалів прощань, аби зменшити поширення коронавірусу серед людей, які прийшли віддати останню шану померлому.
ІТАЛІЯ
Нині від коронавірусу чи не найбільше потерпає Італія. Там число заражених від COVID-19 вже сягає понад 97 000, а кількість померлих становить понад 10 779 людей. Багато жертв від вірусу вмирають в ізольованих лікарняних боксах, куди не пускають ні рідних, ні друзів. Відвідування хворих у лікарнях там теж заборонили через високу ймовірність зараження, пише BBC Україна.
На думку медиків, вірус не передається після смерті хворого, але він ще кілька годин може залишатися на його одязі. Переодягнути покійного у його улюблений або найошатніший одяг, як це прийнято, теж не дозволяють. Усіх ховають в однакових лікарняних робах. Тіла жертв вірусу відразу герметично пакують та передають до поховання чи кремації вже в закритих трунах.
«Ситуація дуже складна, багато хворих. Лікарні переповнені. Якщо людина помирає, то родич немає права з ним попрощатися. Часто бували такі випадки, що хвору людину забирали у лікарню і це був останній раз, коли рідні бачили її. Крематорії працюють у цілодобовому режимі і не встигають всіх кремувати. На жаль, померлих дуже багато», – розповіла Львівському порталу українка Юлія Кузь, яка проживає в італійському місті Ріміні, що посідає друге місце серед регіонів за кількістю хворих на корона вірус.
Юлія Кузь
Морги в лікарнях на півночі Італії, де – найбільший спалах вірусу, переповнені. Десятки трун стоять в церквах, чекаючи своєї черги на поховання.
У італійському місті Бергамо, де найбільше смертей викликаних коронавірусом, цвинтарі вже є переповненими. Постала проблема облаштування додаткових моргів, бо крематорії італійських міст також не справляються. Число жертв від коронавірусу в Італії досягає понад 800, а деколи і понад 1000 осіб за добу. В той час як крематорії при цілодобовій роботі можуть провести кремацію не більше 25 тіл.
Через коронавірус в Італії заборонили проводити також заупокійні служби. Фактично, найближчі родичі не мають можливості попрощатися з інфікованим Covid-19 ні в реанімації, ні під час поховання. Все заради безпеки і аби уникнути зараження. Проте в Італії похоронні компанії використовують відеотрансляцію, щоб родичі, які перебувають на карантині, спостерігали за заупокійною службою.
«Священникам дозволено прочитати коротку молитву безпосередньо на цвинтарі. Крім цього, якщо тіло не кремують, а ховають в спеціальні камери, чи закопують, то віко труни має бути закритим», – зазначає видання «Bergamo News».
У італійському місті Бергамо, де найбільше смертей викликаних коронавірусом, цвинтарі вже є переповненими. Постала проблема облаштування додаткових моргів, бо крематорії італійських міст також не справляються. Число жертв від коронавірусу в Італії досягає понад 800, а деколи і понад 1000 осіб за добу. В той час як крематорії при цілодобовій роботі можуть провести кремацію не більше 25 тіл.
Через коронавірус в Італії заборонили проводити також заупокійні служби. Фактично, найближчі родичі не мають можливості попрощатися з інфікованим Covid-19 ні в реанімації, ні під час поховання. Все заради безпеки і аби уникнути зараження. Проте в Італії похоронні компанії використовують відеотрансляцію, щоб родичі, які перебувають на карантині, спостерігали за заупокійною службою.
«Священникам дозволено прочитати коротку молитву безпосередньо на цвинтарі. Крім цього, якщо тіло не кремують, а ховають в спеціальні камери, чи закопують, то віко труни має бути закритим», – зазначає видання «Bergamo News».
Іспанія
Схожа ситуація і правила поховання і в Іспанії, де також велика кількість хворих та жертв коронавірусу. Там число заражених становить 80 тисяч людей, а жертвами вірусу стали 6 800 осіб. Через те, що крематорії та морги наразі не справляються з такою кількістю смертей, у Мадриді прийняли рішення використовувати льодовий палац Palacio de Hielo як морг для зберігання тіл померлих від коронавірусу.
Схожа ситуація і правила поховання і в Іспанії, де також велика кількість хворих та жертв коронавірусу. Там число заражених становить 80 тисяч людей, а жертвами вірусу стали 6 800 осіб. Через те, що крематорії та морги наразі не справляються з такою кількістю смертей, у Мадриді прийняли рішення використовувати льодовий палац Palacio de Hielo як морг для зберігання тіл померлих від коронавірусу.
«Місць в моргах нема, відповідно тіла померлих не встигають кремувати. Зараз є величезні черги на цю процедуру, оскільки щодня від коронавірусу вмирають сотні людей. Тому з льодового палацу Palacio de Hielo зробили морг. Туди завозять тіла, де вони чекають своєї черги на кремацію», – розповіла у коментарі Львівському порталу українка, яка зараз живе у Мадриді, Оксана Калинюк.
З лікарень тіла померлих везуть у морги та льодовий палац під наглядом військових та поліції. Тіла родичам не віддають, але їх запитують, як вони хочуть, щоб поховали їхніх рідних: традиційне поховання чи кремація.
Важливо, що ні в Італії, ні в Іспанії немає обов'язкової вимоги кремації померлих від коронавірусу.
З лікарень тіла померлих везуть у морги та льодовий палац під наглядом військових та поліції. Тіла родичам не віддають, але їх запитують, як вони хочуть, щоб поховали їхніх рідних: традиційне поховання чи кремація.
Важливо, що ні в Італії, ні в Іспанії немає обов'язкової вимоги кремації померлих від коронавірусу.
«В родичів питають, чи вони хочуть кремувати тіло близького, чи поховати, але безпосередньо до померлих їх не допускають. Втім влада все ж рекомендує кремацію. Всі процедури щодо поховань проводить держава», – додає Оксана Калинюк.
ВЕЛИКА БРИТАНІЯ
Зростає число хворих на COVID-19 і у Великій Британії. Там на коронавірус захворіли вже 19 500 людей, а жертвами недуги стали 1 228. Через збільшення кількості смертей від COVID-19 на летовищі міста Бірмінгема обладнають тимчасовий морг. За інформацією The Guardian, у ньому зможуть розмістити близько 12 тисяч померлих. Слід зазначити, що летовище знаходиться поруч з Національним виставковим центром Бірмінгема, де створять тимчасовий польовий шпиталь.
США
Станом на 30 березня США посідає перше місце за кількістю інфікованих. Там зафіксовано понад 142 тисячі випадків захворювання на коронавірус. У той же час, від COVID-19 вже померли 2 488 людей. Найбільший спалах вірусу фіксують у Нью-Йорку. Відтак на вулицях міста почали встановлювати так звані мобільні морги для зберігання тіл померлих через стрімке зростання смертності через COVID-19, повідомляє CNN. Такі трейлери-рефрижератори використовуватимуться як імпровізовані морги. Працюватимуть вони біля двох лікарень з четверга.
Як зазначив спікер Офісу головного судмедексперта Нью-Йорку Аї Ворт-Девіс, цими трейлерами користуватимуться у випадку, якщо лікарняні морги будуть переповнені.
Такі імпровізовані морги, до речі, востаннє встановлювали під час теракту 11 вересня 2001 року, коли міський офіс медичного обстеження Нью-Йорку отримав завдання знайти рештки тіл людей, які загинули внаслідок руйнування Всесвітнього торгового центру.
Зростає число хворих на COVID-19 і у Великій Британії. Там на коронавірус захворіли вже 19 500 людей, а жертвами недуги стали 1 228. Через збільшення кількості смертей від COVID-19 на летовищі міста Бірмінгема обладнають тимчасовий морг. За інформацією The Guardian, у ньому зможуть розмістити близько 12 тисяч померлих. Слід зазначити, що летовище знаходиться поруч з Національним виставковим центром Бірмінгема, де створять тимчасовий польовий шпиталь.
США
Станом на 30 березня США посідає перше місце за кількістю інфікованих. Там зафіксовано понад 142 тисячі випадків захворювання на коронавірус. У той же час, від COVID-19 вже померли 2 488 людей. Найбільший спалах вірусу фіксують у Нью-Йорку. Відтак на вулицях міста почали встановлювати так звані мобільні морги для зберігання тіл померлих через стрімке зростання смертності через COVID-19, повідомляє CNN. Такі трейлери-рефрижератори використовуватимуться як імпровізовані морги. Працюватимуть вони біля двох лікарень з четверга.
Як зазначив спікер Офісу головного судмедексперта Нью-Йорку Аї Ворт-Девіс, цими трейлерами користуватимуться у випадку, якщо лікарняні морги будуть переповнені.
Такі імпровізовані морги, до речі, востаннє встановлювали під час теракту 11 вересня 2001 року, коли міський офіс медичного обстеження Нью-Йорку отримав завдання знайти рештки тіл людей, які загинули внаслідок руйнування Всесвітнього торгового центру.
ПІВДЕННА КОРЕЯ
За інформацією The Reuters, у Південній Кореї, де через коронавірус померло 158 людей, уряд закликав сім'ї жертв COVID-19 спочатку кремувати своїх близьких, а прощання проводити пізніше. Корейські похорони зазвичай відбуваються в лікарнях і передбачають три дні молитов та бенкетів. З моменту спалаху кількість скорботних ритуалів на похоронах зменшилася на 90%, незалежно від того, чи був у загиблого вірус.
КИТАЙ
У Китаї, де спалах вірус вже пішов на спад, директива щодо поховання передбачає, що тіла померлих через коронавірус повинні бути піддані кремації, причому недалеко від місця їхньої смерті – перевозити останки між адміністративними одиницями не можна. Похоронні ритуали і прощальна церемонія заборонені.
За інформацією The Reuters, у Південній Кореї, де через коронавірус померло 158 людей, уряд закликав сім'ї жертв COVID-19 спочатку кремувати своїх близьких, а прощання проводити пізніше. Корейські похорони зазвичай відбуваються в лікарнях і передбачають три дні молитов та бенкетів. З моменту спалаху кількість скорботних ритуалів на похоронах зменшилася на 90%, незалежно від того, чи був у загиблого вірус.
КИТАЙ
У Китаї, де спалах вірус вже пішов на спад, директива щодо поховання передбачає, що тіла померлих через коронавірус повинні бути піддані кремації, причому недалеко від місця їхньої смерті – перевозити останки між адміністративними одиницями не можна. Похоронні ритуали і прощальна церемонія заборонені.
Яка ситуація з похованнями жертв COVID-19 в Україні?
Поглянувши на з боротьбу COVID-19 у світі, слід повернутися до України, де також фіксують поширення смертельного вірусу. Станом на 30 березня в країні зафіксували 480 випадків захворювання на коронавірус. На сьогодні жертвами вірусу вже стали 11 українців. Щодо Львова, то тут COVID-19 виявили у шести людей, ще майже 100 перебувають у обласній інфекційній лікарні з підозрою.
Число хворих на COVID-19 з дня у день в Україні продовжує рости. Проте у Міністерстві охорони здоров'я запевняють, що захворюваність на коронавірус є в межах прогнозованої, але все ж закликають українців без нагальної потреби не виходити з дому та дотримуватися карантину.
Як повідомив головний санітарний лікар Віктор Ляшко під час онлайн-брифінгу, Всесвітня організація охорони здоров'я не рекомендує особливих правил для поховання померлих від коронавірусної інфекції, втім Міністерство охорони здоров'я розробило свою інструкцію. У МОЗ вважають, що найбільший ризик в похованні мають саме ритуальні обряди. Адже під час них можливе велике скупчення людей, прощальні поцілунки померлого.
Поглянувши на з боротьбу COVID-19 у світі, слід повернутися до України, де також фіксують поширення смертельного вірусу. Станом на 30 березня в країні зафіксували 480 випадків захворювання на коронавірус. На сьогодні жертвами вірусу вже стали 11 українців. Щодо Львова, то тут COVID-19 виявили у шести людей, ще майже 100 перебувають у обласній інфекційній лікарні з підозрою.
Число хворих на COVID-19 з дня у день в Україні продовжує рости. Проте у Міністерстві охорони здоров'я запевняють, що захворюваність на коронавірус є в межах прогнозованої, але все ж закликають українців без нагальної потреби не виходити з дому та дотримуватися карантину.
Як повідомив головний санітарний лікар Віктор Ляшко під час онлайн-брифінгу, Всесвітня організація охорони здоров'я не рекомендує особливих правил для поховання померлих від коронавірусної інфекції, втім Міністерство охорони здоров'я розробило свою інструкцію. У МОЗ вважають, що найбільший ризик в похованні мають саме ритуальні обряди. Адже під час них можливе велике скупчення людей, прощальні поцілунки померлого.
«Це все ті точки ризику, які треба унеможливити і запобігти. Ми вимушені вам рекомендувати зменшити час і кількість людей, які проводжають людину в останній шлях при коронавірусній хворобі», – розповів Віктор Ляшко.
Віктор Ляшко
За словами Віктора Ляшка, оперативний штаб, що працює при МОЗ, детально розглядав питання щодо поховання померлих від коронавірусної інфекції та розробив певну інструкцію. Втім документу МОЗ офіційно ще не оприлюднило.
Попри те, що в Україні ще остаточно не знають, як слід проводити поховання, в країні вже фіксують смерті від COVID-19. Першу померлу через коронавірус – 71-річну мешканку Радомиля, що на Житомирщині – поховали без родичів, оскільки вони перебували вдома на самоізоляції. На похороні були присутні лише працівники, які обслуговують процес поховання.
Попри те, що в Україні ще остаточно не знають, як слід проводити поховання, в країні вже фіксують смерті від COVID-19. Першу померлу через коронавірус – 71-річну мешканку Радомиля, що на Житомирщині – поховали без родичів, оскільки вони перебували вдома на самоізоляції. На похороні були присутні лише працівники, які обслуговують процес поховання.
Ще одне поховання померлого українця від COVID-19 набуло чимало розголосу у ЗМІ і на практиці показало, що є проблема із похованнями жертв коронавірусу. 68-річний чоловік з села Ковалівка Монастириського району, що на Тернопільщині, помер 25 березня, того ж дня його і поховали. Як розповіла дочка померлого «Радіо Свобода», тіло її батька з лікарні «винесли у мішку та зачинили двері». Втім у лікарні так і не пояснили, як його правильно ховати.
«Помер тато зранку. Подзвонили з лікарні моїй сестрі, сказали, щоб приїхала своїм транспортом, із домовиною і забрала тіло. З чоловіком на своєму бусі сестра поїхала по тата. Далі тіло батька винесли з лікарні у мішку і зачинили двері. Сестра із чоловіком несли тіло до машини, допомогла ще медсестра. Мішок розсовувався, тіло випадало. Батько важив 100 кг. Поклали тіло тата самі у домовину, не маючи ніякого захисного одягу. До того сестра телефонувала у лікарню, і їй сказали, що медперсонал не буде себе наражати на небезпеку. А далі домовину не могли в бус засунути. Тоді вже дзвонила до головного лікаря, а він порадив просити людей. Але всі втікали. Лише через 2 години вийшов лікар у захисному костюмі і допоміг домовину поставити в машину.
Тата повезли у село. Моя сестра з чоловіком, які мають трьох дітей, без жодного захисту пхали тіло, це в голові не вкладається. Люди у селі бояться, відмовились викопати могилу. Мер Монастириськ знайшов людину, яка викопала могилу. Опускали тіло мер, його заступник, голова сільської ради і мій шваґро. Сестра світила телефоном, а вони закопували яму, бо вже був вечір», – розповіла жінка.
«Помер тато зранку. Подзвонили з лікарні моїй сестрі, сказали, щоб приїхала своїм транспортом, із домовиною і забрала тіло. З чоловіком на своєму бусі сестра поїхала по тата. Далі тіло батька винесли з лікарні у мішку і зачинили двері. Сестра із чоловіком несли тіло до машини, допомогла ще медсестра. Мішок розсовувався, тіло випадало. Батько важив 100 кг. Поклали тіло тата самі у домовину, не маючи ніякого захисного одягу. До того сестра телефонувала у лікарню, і їй сказали, що медперсонал не буде себе наражати на небезпеку. А далі домовину не могли в бус засунути. Тоді вже дзвонила до головного лікаря, а він порадив просити людей. Але всі втікали. Лише через 2 години вийшов лікар у захисному костюмі і допоміг домовину поставити в машину.
Тата повезли у село. Моя сестра з чоловіком, які мають трьох дітей, без жодного захисту пхали тіло, це в голові не вкладається. Люди у селі бояться, відмовились викопати могилу. Мер Монастириськ знайшов людину, яка викопала могилу. Опускали тіло мер, його заступник, голова сільської ради і мій шваґро. Сестра світила телефоном, а вони закопували яму, бо вже був вечір», – розповіла жінка.
У Львові ж смертей від коронавірусу поки не зафіксували. Проте, як запевняють у мерії, місто має протокол поховань та представники похоронних служб вже поінформані, як здійснювати прощальну церемонію. Зокрема, повинні бути елементи індивідуального захисту, померлих мають ізолювати, а поховання відбуватиметься у закритому режимі.
Крематорій у Львові: місія (не) здійсненна
Але проблема поховань була у Львові ще до поширення небезпечного вірусу. Місць для поховань на львівських цвинтарях вистачить максимум на три роки - і цей проноз озвучували до появи COVID-19. Водночас будівництво крематорію, про необхідність якого вже говорять давно, досі не почали будувати.
Наразі в Україні працюють три крематорії: у Києві, Харкові та Одесі. В цих містах 65% померлих кремують. У Львові ж поки крематорію немає. Однак активно питання про його будівництво почало обговорюватися на початку літа 2019 року. У Львівській міській раді навіть створили робочу групу з питань доцільності та можливості будівництва крематорію. Також і самі львів'яни вимагали збудувати крематорій, навіть петицію зареєстрували. Проте депутатам Львівської міської ради під час сесії забракло голосів, аби підтримати цю ідею.
Крематорій у Львові: місія (не) здійсненна
Але проблема поховань була у Львові ще до поширення небезпечного вірусу. Місць для поховань на львівських цвинтарях вистачить максимум на три роки - і цей проноз озвучували до появи COVID-19. Водночас будівництво крематорію, про необхідність якого вже говорять давно, досі не почали будувати.
Наразі в Україні працюють три крематорії: у Києві, Харкові та Одесі. В цих містах 65% померлих кремують. У Львові ж поки крематорію немає. Однак активно питання про його будівництво почало обговорюватися на початку літа 2019 року. У Львівській міській раді навіть створили робочу групу з питань доцільності та можливості будівництва крематорію. Також і самі львів'яни вимагали збудувати крематорій, навіть петицію зареєстрували. Проте депутатам Львівської міської ради під час сесії забракло голосів, аби підтримати цю ідею.
Кладовища у Львові переповнені. Із цим важко не погодитися. На території Львова нині є 12 цвинтарів. Із них лише три діючі – це Голосківське і Сихівське, а також кладовище в Рясному. На Янівському цвинтарі можна лише підхоронювати померлих до рідних. Втім ліміт земельних ділянок цих цвинтарів вичерпується. На сьогодні у Львові найбільшим є Голосківський цвинтар, де зараз найчастіше ховають людей. Однак землі під поховання там вистачить орієнтовно до 2022 року. Тому ще у 2019 році депутати наголошували на тому, що місту під новий цвинтар потрібно знайти 180 га та збудувати крематорій.
Зазначимо, Львівщина входить у трійку областей, яким потрібно облаштувати найбільше нових місць для поховань. Зокрема, згідно з розрахунком Міністерства розвитку громад та територій України, в Львівській області потрібно щонайменше півсотні нових кладовищ.
Згідно із результатами масштабного соціологічного дослідження «Соціальний моніторинг якості життя у Львові 2019», проведеного КУ Інститут міста у серпні 2019 року, понад 50% львів'ян не проти будівництва крематорію. Найбільш позитивне ставлення до біопоховання – серед молодих осіб.
Зазначимо, Львівщина входить у трійку областей, яким потрібно облаштувати найбільше нових місць для поховань. Зокрема, згідно з розрахунком Міністерства розвитку громад та територій України, в Львівській області потрібно щонайменше півсотні нових кладовищ.
Згідно із результатами масштабного соціологічного дослідження «Соціальний моніторинг якості життя у Львові 2019», проведеного КУ Інститут міста у серпні 2019 року, понад 50% львів'ян не проти будівництва крематорію. Найбільш позитивне ставлення до біопоховання – серед молодих осіб.
Здебільшого люди бачать переваги у кремації у тому, що організація традиційних поховань має доволі широкий простір для корупції. Звичайний похорон нині мінімально коштує до 10 000 гривень, натомість середньостатистична сума кремування тіла у крематоріях України становить до 4 000 гривень.
25 лютого 2020 року ситуація щодо крематорію нібито зрушила з місця. Адже комісія з інженерного господарства, транспорту, зв'язку та житлової політики при Львівській міській раді погодила його будівництво на території Голосківського кладовища. Під його зведення мають намір виділити 2 гектари землі. Втім попереду ще Всеукраїнський конкурс, під час якого оберуть найкращий проєкт, а потім – укладання договору, збір договорів та погоджень. Ці всі процедури у міськраді Львова планують завершити до кінця 2020 року.
Як бачимо, багато країн світу перевантажені та виснажені через стрімке поширення коронавірусу. Стосовно України, то для того, аби не допустити такої кількості сумних наслідків, з якою, вочевидь, країна просто не справиться, необхідно просто дотримуватися заходів індивідуального захисту, а також карантину…
P.S. Львівський портал дякує за підготовку матеріалу: Валерії Грицута, Оксані Калинюк, Оресту Васильку та Юлії Кузь.
25 лютого 2020 року ситуація щодо крематорію нібито зрушила з місця. Адже комісія з інженерного господарства, транспорту, зв'язку та житлової політики при Львівській міській раді погодила його будівництво на території Голосківського кладовища. Під його зведення мають намір виділити 2 гектари землі. Втім попереду ще Всеукраїнський конкурс, під час якого оберуть найкращий проєкт, а потім – укладання договору, збір договорів та погоджень. Ці всі процедури у міськраді Львова планують завершити до кінця 2020 року.
Як бачимо, багато країн світу перевантажені та виснажені через стрімке поширення коронавірусу. Стосовно України, то для того, аби не допустити такої кількості сумних наслідків, з якою, вочевидь, країна просто не справиться, необхідно просто дотримуватися заходів індивідуального захисту, а також карантину…
P.S. Львівський портал дякує за підготовку матеріалу: Валерії Грицута, Оксані Калинюк, Оресту Васильку та Юлії Кузь.
Автор, верстка: Вероніка Рой
Фото: BBC Україна, Радіо Свобода, Укрінформ, The Guardian