Не того хлопця ми назвали хитромудрим, подумав би напевно Гомер, пітніючи над безсмертною «Одіссеєю», якби знав, що у 1989 році в Ленінському виконкомі Москви Сергієм Мавроді буде зареєстрована структура «МММ» – найбільша фінансова шахрайська піраміда на просторах колишнього СРСР, яка позбавила статків за різними підрахунками близько 20 мільйонів людей. Проте хитромудрого царя Ітаки автор безсмертної епічної поеми задушив би напевно ще в колисці, якби міг собі уявити, що того ж 1989 року з московського полку радянської армії дембельнеться майбутній ідейний натхненник «Галицьких інвестицій» і теперішній міський голова Львова Андрій Садовий. Цього року Андрій Іванович вчетверте спробує завоювати довіру львів’ян.
«Львівський портал» продовжує спецпроект про кандидатів на виборах мера Львова, які відбудуться вже цієї осені. Ми вже опублікували біографічний огляд «У кого як минав тринадцятий…» про всіх кандидатів, а також детальну біографію одного з претендентів – «Ігор Васюник. Від першої людини на місяці, до першого господарника на посаді мера Львова».
Популярні у 90-их ролики «МММ» з Льонею Голубковим
«Куплю жене сапоги», – тішився з кожного рекламного ролика на телебаченні Льоня Голубков, перераховуючи нібито отримані в структурі Мавроді дивіденди. Хоча Льоня й не знав ні про «Галицькі інвестиції», ні про Інститут розвитку міста, ні про «Самопоміч». Проте Андрій Іванович вже тоді добре засвоїв силу піару і зрозумів, що без власних медіа торувати свій важкий шлях управління громадою буде неможливо.
Але про це – згодом. У двадцятиоднорічному віці молодий та енергійний Андрій Садовий розпочинає свій перший похід за Золотим Руном: закінчивши у 1987 році Львівський технікум радіоелектроніки, у 1989-му влаштовується за спеціальністю регулювальником радіоелектронної апаратури Виробничого об’єднання «Львівприлад». Проте через неповних три роки, зрозумівши, що «Львівприлад» – трохи не та Колхіда, – переходить у Львівське відділення Фонду соціальної адаптації молоді, де до 1995 року працює заступником директора.
Проте і це Руно виявилося не тої проби, що потрібно. Найвища на той час доступна 901-ша проба золота почала виблискувати в інвестиційній компанії «Галицькі інвестиції», яку зареєстрували 20 вересня 1995 року у Львові. Як справжній Ясон, Андрій Іванович не міг відправитися в далеке і незвідане фінансове плавання без вірних підданих аргонавтів. Один із них, як неодноразово писали ЗМІ – особистий водій Садового пан Войкін, який був першим у списку засновників ЗАТ «Галицькі інвестиції». І поки міфічний Ясон з аргонавтами запрягав до плуга міднокопитих биків та засівав поле зубами дракона, реальний персонаж, накопичуючи кошти від майнових сертифікатів львів’ян, продовжував заплітати фінансову піраміду. Реєструючи тим часом ще дві фірми-сателіти: ТзОВ «Галицькі інвестиції цінні папери» та відкритий взаємний фонд інвестиційної компанії «Галицькі інвестиції».
«Ці три інвестиційні структури стали своєрідними відмикачами до фінансових потужностей багатьох знакових підприємств. ЗАТ «Галицькі інвестиції» та ТзОВ «Галицькі інвестиції –цінні папери», скажімо, стали засновником ВАТ «Південьзахіделектромережбуд», головою правління якого призначили Андрія Садового. «Південьзахіделектромережбуд», у свою чергу зареєструвався засновником ЗАТ «Галицькі інвестиції» та відкритого взаємного фонду «Галицькі інвестиції». Змішані шлюби між кровними родичами у житті, як відомо, заборонені. У фінансових «шлюбах» неприродній інцест надає безліч можливостей для комбінацій, у яких заплутаються навіть досвідчені податківці», – писало в той час популярне львівське видання «Суботня Пошта».
Куди ж поділись майже 21 мільйон гривень з придбаних майнових сертифікатів двохсот тисяч львів’ян – досі не знають ні податкова, ні міліція, ні прокуратура, ні самі ошукані вкладники. Таким чином у 1997-2005 роках наш герой стає головою Ради та головою Правління ВАТ «Південьзахіделектромережбуд».
Паралельно Андрій Садовий не забуває і про власну освіту. Якщо у давньогрецькій міфології було виразно видно лише прагнення дати всеосяжну картину світу, знайти пояснення всьому сущому, і саме в античній культурі наука вперше в історії людства виділяється у самостійну сферу, пан Садовий колекціонує дипломи більш прикладного характеру: у 1995-му закінчує ДУ «Львівська політехніка», здобувши кваліфікацію інженера електронної техніки; у 1997-му – кваліфікацію економіста за спеціальністю «Фінанси і кредит»; у 1999 році Андрій Іванович закінчує Академію державного управління при Президентові України, отримавши кваліфікацію магістра державного управління.
У 1998-му році пан Садовий стає депутатом Львівської міської ради та головою комісії економічної політики. І вже на наступних місцевих виборах – у 2002 році – пробує свої сили у боротьбі за крісло міського голови Львова. Опинившись між Василем Куйбідою та Любомиром Буняком, Андрію Івановичу нічого не залишалося, як задовольнитися лише третім місцем у перегонах. Попри те, він зберіг себе як політичного гравця та почав готуватися до наступних виборів.
Саме цей час – до 2006 року – Садовий активно використовує для нарощення громадсько-політичних та медійних м’язів. У 2002 – 2003 роках числиться директором Інституту розвитку міста, з 2004 – ініціює створення громадсько-політичного об’єднання «Самопоміч». А у 2002 – 2006 роках – офіційно є головою Ради ЗАТ «Телерадіокомпанія Люкс», яка розрослася в потужну медіа корпорацію, до якої зараз входять національний новинний телеканал «24», радіостанції «Радіо Люкс» і «Радіо 24», а також Інтернет-видання Zaxid.net та iнтернет-портал Футбол 24.
Коли 19 березня 2006 року Олександр Лукашенко втретє став президентом Білорусі, щоб бути ним до кінця віку, він навіть не здогадувався, що рівно за тиждень Андрій Садовий вперше стане мером Львова. Саме під час цієї кампанії на авансцену вперше виходить Кульпарківський оракул Андрія Івановича, радник-психіатр Олег Березюк. У Храмі Аполлона в Дельфах Олег Романович звісно не стажувався, проте непогано зарекомендував себе автором та ведучим дискусійно-психологічної програми «Давайте поговоримо», яка виходила на «Радіо Люкс» з 1996-го по 2006-ий роки. З того часу і аж до обрання депутатом Верховної Ради України у 2014 році – пан Березюк є незмінним головним радником Андрія Івановича, обіймаючи різні даровані йому посади у виконавчих структурах Львівської міської ради.
Складається враження, що впродовж двох каденцій на посаді міського голови Львова над Андрієм Садовим також здійснюють всюдисуще покровительство древньогрецькі богині долі – Мойри. Адже, за твердженнями багатьох знаючих людей, доля для Андрія Івановича – є поняттям близьким до сакрального, яке не обговорюється. Так, окрім приземленого комунального, на Андрієву долю випала честь бути мером одного з приймаючих міст до Євро-2012. В той час доля зводить його з тодішнім віце-прем’єром з питань Євро-2012 Борисом Колесніковим, під патронатом якого у Львові починають ремонтувати дороги, зводять «Арену Львів» та новий термінал міжнародного аеропорту «Львів» імені Данила Галицького… Врешті-решт Андрій Іванович успішно провів Євро-2012 у Львові, а «Арена Львів» успішно використовується здебільшого за «призначенням» – весільні церемонії, концерти популярних і не дуже виконавців, релігійні фестивалі та світські дефіляди.
А поки Андрія Івановича супроводжує успішна доля, львів’ян та гостей міста Лева весь цей час супроводжує сморід незрозумілого походження. І не важливо, який дме політичний вітер з Банкової… Вітер з району Кривчиці-Липинського для містян – це точно не бриз з Егейського моря.
Пожбурляв політичний вітер пана Садового і по різних партіях. З 2006 по 2009 роки був членом партії «Наша Україна». Вдруге міським головою Львова Андрій Іванович став 2010 року, коли висувався від Республіканської християнської партії. І вже у грудні 2012 року Садовий створює Політичну партію «Об’єднання «Самопоміч», ставши її головою.
У 2014 році на парламентських виборах аргонавти Андрія Івановича пройшли до Верховної Ради, де взяли і зробили фракцію Політичної партії «Об’єднання «Самопоміч», яка увійшла до коаліції. Формально фракцію очолив вищезгаданий Кульпарківський оракул, неформально – управління здійснює особисто пан Садовий, що зрештою – одне й те саме.
До третьої спроби виграти вибори міського голови Львова Андрій Садовий підходить як незмінний очільник міста Лева, приклад для наслідування розвитку туристичної інфраструктури Львова, неповторний мер-знахідка. Одним словом – святий чоловік. Підконтрольні медіа та правильно розставлені піар-акценти малюють з Садового ікону стилю управління містом. Містом, у якому немає жодної більш-менш прийнятної водойми для проведення дозвілля. Поінформовані парафіяни кажуть, що це – добре. Інакше, стверджують вони, будь у Львові нормальне озеро чи річка, Андрій Іванович пішов би по воді. Як-не-як, а картинка для телекамер – безпрограшна…
P.S. А тим часом Сергій Мавроді запустив у Південно-Африканській Республіці аналог фінансової піраміди «МММ». Учасникам піраміди обіцяють дохід у розмірі 30% на місяць від вкладеної суми. На англомовному сайті йдеться, що метою створення піраміди є не гроші, а боротьба з «несправедливою фінансовою системою»…
Олена ЖОЛКЕВСЬКА, , Львівський портал