Сміттєзвалище як острів невдач

"Ратуша", 20 січня

|



Упродовж попередніх років на вирішення проблеми звалища
витратили 23 млн грн. Утім, із  мертвої
точки проблему це не зрушило

Депутати комісії з питань екології, природних ресурсів і
рекреації Львівської обласної ради у вівторок шукали вирішення проблем,
пов’язаних із Грибовицьким сміттєзвалищем. Під час обговорення досягнень і
здобутків у цій галузі попередніх років, виявилося, що з львівським
сміттєзвалищем у нас усе, як у пісні Андрія Миронова «Остров невезения», що
вони не роблять — не ідуть діла: за результатами досліджень, на які витрачають
шалені кошти, висновків не роблять, станція інфільтратів, про яку так давно
говорили і на яку стільки витратили, досі не працює. Навіть результати
технічної рекультивації, яку провела за кошти інвестора «Гафса», невблаганно
змиває дощами.

За даними голови депутатської комісії з питань екології,
природних ресурсів і рекреації Львівської обласної ради Ірини Сех, на
дослідження та теоретичні розробки витратили понад 600 тис. грн. Втім, жодне з
них не довели до логічного завершення. Кошти витратили, а висновків за їх
результатами немає. Окрім того, на думку депутатки, якість деяких теоретичних
напрацювань доволі сумнівна: «Коли я переглянула дослідження, яке коштувало 228
тис. грн бюджетних коштів, то побачила, що це навіть не рівень дипломної
роботи, це курсова робота студента «Політехніки», — переконана Ірина Сех.
Невдачею за­кінчилося і будівництво станції очистки інфільтратів, на яку
використали 3,1 млн бюджетних грошей. Адже, за словами головного державного
санітарного лікаря Львівщини Романа Павліва, на Грибовицькому сміттєзвалищі
станція очистки інфільтратів досі не працює: «очисні споруди, які передбачені
для очистки інфільтратів, що виходять зі звалища, не зроблені», — зазначив
лікар СЕС.

Реклама партнерів

Ба більше, відкладаючи на невизначений термін рекультивацію
звалища, ми спостерігаємо, як дощ змиває і те, що вже зроблено: «З кожним днем
експлуатації звалища результати дегазації втрачають актуальність. Якщо ми на
кінець 2008 року були на 90% готові до активної рекультивації, то зараз 50% цих
результатів уже втрачено”, — зазначив представник фірми «Гафса», що проводить
на звалищі дегазацію та технічну рекультивацію.

Втім, основна маса коштів пішла на інше. «Упродовж 2006—2009
років на заходи зі стабілізації ситуації на львівському сміттєзвалищі
використали 23,3 млн, 17 із яких використали на виконання заходів вирішення со­ціальних
проблем населених пунктів прилеглих до території звалища», — повідомила під час
засідання комісії Ірина Сех. Отже, 17 мільйонів пішли на свого роду «підкуп»
громади довколишніх сіл, аби відтягнути бунт. Адже чиновники добре розуміли, що
проблеми зі сміттям (навіть найкраща дорога та наймодерніша школа) не вирішать.
Результативність, з якою були витрачені ці кошти, теж можна поставити під
сумнів. Адже витрачені кошти не дають жодних гарантій, що громада села не
перекриє дорогу вже завтра і не змусить місто потопати у власних відходах.
Звісно, тут можна звинувачувати населення прилеглих до звалища сіл у шантажі,
втім дуже цікавою була репліка на цю тему сільського голови Грибовичів Ігоря
Пителя: «Нас звинувачують у тому, що ми спекулюємо на темі звалища. Хочу
зазначити, що ми хотіли лише водопостачання. А далі високопосадовці — до
міського голови, голови обласної ради, голови адміністрації на сході села самі
пропонували громаді  побудувати дорогу,
школу і просили – лише відтер­мінуйте перекриття дороги. І громада на це пішла,
лише як на відтермінування на два роки з тією умовою, що за цей час місто
шукатиме альтернативу. Втім, за час, що минув, окрім надуманих конкурсів, ми
жодних зрушень не побачили. Тож ми просимо обласну раду ухвалити рішення, що,
наприклад, із 1 січня 2012 в’їзд на територію сміттєзвалища заборонено. І тоді
впродовж року, коли Львів знатиме, що є таке рішення, активізує врешті роботу з
розв’язання проблеми».

Загалом усі присутні на засіданні погодилися з позицією
головного лікаря СЕС у Львівській області, що «сміттєзвалище, в тому стані, в
якому воно зараз є, функціонувати не може».

За словами сільського голови Грибовичів, основним для Львова
нині є визначитися з земельною ділянкою і домовитися з громадою, де планувати
нове звалище, адже це, вочевидь, буде найскладнішим завданням: «До сьогодні
немає виділеної нової земельної ділянки. Сьогодні можна оголосити конкурс на
рекультивацію існуючого звалища, а куди ж тоді вивозитиме Львів своє сміття?
Щоб розпочинати робити конкурси чи проекти, треба мати земельну ділянку та
розпочинати проводити громадські слухання, щоб погодити це питання з місцевою
громадою, а тоді вже шукати інвестора. Нині такого немає», — каже він.

Натомість, за словами голови правління ВАТ «Гірхімпром»
Івана Зозулі, щоби вирішити проблему звалища, треба «відсторонити Садового від
вирішення цієї проблеми», адже, за словами вченого, мер Львова відлякав
інвесторів, тож тепер «Садовому треба доручити вибачитися перед всіма
інвесторами і запросити їх назад».

Втім, лише вибачень недостатньо. Щоби сюди захотів прийти
інвестор, потрібно створити йому умови. «Інвестор постійно матиме справу з
владою. А яка у нас влада, ви знаєте. Треба створити умови та правила залучення
інвестиційних коштів у проблему сміття, — вважає Іван Зозуля. — Окрім того,
слід створити експертну комісію, яка б вивчала всі пропозиції від інвесторів,
що надходять у місто, в область чи в район».

Водночас, обговорення проблеми сміттєзвалища на засіданні
комісії з питань екології, природних ресурсів та рекреації Львівської обласної
ради навряд чи можна назвати результативним без участі представників власника
звалища — без чиновників вищого рівня Львівської міської ради. Пояснити своє
бачення щодо розв’язання проблеми з міськради на засідання прислали… головного
інженера. Присутніх таке ставлення до проблеми обурило, тож вони вирішили
звернутися до голови Львівської обласної державної адміністрації Михайла
Цимбалюка з пропозицією, щоби він провів розширену комісію, та, використовуючи
свій вплив, таки змусив міського голову Львова з’явитися на засідання щодо
вирішення проблеми з міським звалищем.

Окрім того, на засіданні комісії ви­рішили рекомендувати
Львівській обласній раді звернутися до Кабінету міністрів із проханням
профінансувати з Державного бюджету Проект рекультивації звалища. Також
депутати обласної ради мають намір звернутися до депутатів міської ради, щоби
на спільному засідання шукати вирішення проблемних питань. Окремим пунктом у
своєму рішенні члени комісії внесли таке: «Звернутися до правоохоронних
органів, щоби вони разом із представниками Контрольно-ревізійного управління
перевірили ефективність використаних коштів на «теоретичні дослідження» на  сміттєзвалищі.

Наталя ГОРБАНЬ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...