З маленьких озер — велика калюжа – „Високий Замок”, 6 червня

Якщо є у Львові райський куточок, то це – Піщані озера (їх ще називають Алтайськими), розташовані поблизу вулиці Гординських.

Львів’яни завжди приходили сюди подихати свіжим повітрям, помилуватися плакучими вербами, відчути прохолодний подих водойми. В давнину озера, які за походженням є кар’єрними, були дуже повноводними, наповненими чистою джерельною водою. Це унікальна місцевість на карті Львова, де проходить вододіл, тож старі будинки колишньої вулиці Партизанської архітектори будували так, аби не завдати шкоди унікальному природному явищу.

Та ось шанувальники міської природної оази зауважили, що Піщані озера міліють і занепадають – заростають водоростями, киснуть від бруду. А кілька тижнів тому сталася подія, що вразила і ще більше засмутила мешканців довколишніх будинків, – рівень води в озерах почав різко падати. Коли стало очевидним, що за день-другий водойми зовсім обміліють, люди забили на сполох. Рятувальники – працівники місцевого комунального підприємства – з’ясували, що зруйновано шлюз, який утримував воду: чи то він перегнив від часу, чи то потерпів від чиєїсь недоброї руки. Шлюз залатали, але води назад не повернути. Одне слово – грім ударив. У Піщаних озер тепер два варіанти майбутнього. Або вони загинуть і залишаться для львів’ян тільки спогадом, або ж громадськість і місто зуміють їх врятувати. Чи не запізно? І що взагалі відбувалося з озерами впродовж останніх років?

Піщані озера, як і будь-які інші міські озера, пояснює доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри конструктивної географії і картографії Львівського національного університету ім. І. Франка Іван Ковальчук, можуть занепасти чи навіть загинути на будь-якому етапі розвитку міста. На те кілька причин. Перша. Піщані озера розташовані у житловому масиві і, хоч довкола невеликий парк, будинки підступили дуже близько до берегів водойми. Нові споруди (кожна заглиблена щонайменше на 5 метрів у товщу відкладів) перегородили шляхи, якими рухалися води у водозбір Піщаних озер. Вода вже не може, як раніше, вільно потрапляти в озеро і підживлювати його. Друга. Житлові будинки – це вогнища бруду, нечистот і навіть техногенного впливу. Бо, на жаль, знаходяться люди, які норовлять кинути в озеро зайве – цеглину, діряву каструлю, поліетиленовий пакет. Сміття, навіть якщо воно не потрапило у воду, але лежить на поверхні довкола озера, – також велика небезпека.

Речовини, що у ньому містяться, розчиняються у дощовій воді і таки потрапляють до озера. Органічні речовини провокують бурхливий ріст водоростей, озеро заростає. Небезпекою для Піщаних озер є й дерева, які ростуть довкола. Щороку з них до озера опадає листя, і щороку його ніхто з води не викидає. Такі озера, як Піщане, потрібно чистити, а цього не робили.

Співголова ініціативної групи з порятунку Піщаних озер депутат міської ради Віра Лясковська погоджується, що унікальний куточок природи нищили багато років і багатьма шляхами. Серйозного удару завдало будівництво розташованого поруч готелю. Опісля самовільно було засипано каньйон, з якого витікала вода. “Усі допомагали тим, що не боронили, – каже пані Віра. – Озера почали різко міліти, а потім ще й сталася аварія на шлюзі”.

До ініціативної групи з порятунку Піщаних озер, що створена недавно, увійшло десять осіб, у тім числі депутат міської ради Тетяна Крушельницька, начальник ЛКП “Листопадове” Ігор Стасів, представник Франківської райадміністрації Ігор Лисий, мешканці району. Віра Лясковська розповіла, що ініціативна група, яка тепер збирається щоп’ятниці, розробила схему, як діяти далі. Уже відгородили менше озеро від більшого, аби дати можливість водоймам виживати самостійно (як це було раніше, поки їх штучно не з’єднали). Планують відшукати засипані джерельця і збільшити приплив води, очистити озера від шкідливих водоростей, характерних для засміченої водойми, та від непотрібу. Наразі почали чистити озера з човнів. З’ясовують, чи можна скористатися бульдозером. Деякі фахівці побоюються, що застосування техніки призведе до витікання води, і озера попросту “проваляться”. Планують зміцнити схили Піщаних озер, посіяти траву. Після того, як облаштують озеро і почистять територію довкола нього (жителі району, перейнявшись тим, що сталося, готові вийти на суботник) – запустять воду з міського водогону. Чимало запланували для благоустрою парку. Облаштують алею і перекриють рух транспорту на вулиці Гординських. Поставлять сміттєзбірники, лавки, відреставрують спортивний майданчик. А найцікавіше – впорядкують набережну, аби нею приємно було прогулятися. Ініціативна група обіцяє ретельно контролювати порятунок Піщаних озер. Громадська організація “Об’єднання підприємців Львівщини ”Крок” за погодженням з міською владою фінансуватиме техніку для очищення озер, вивезення сміття та інші роботи. Місяців через два, коли буде запущено воду в озера, Віра Лясковська пообіцяла запросити на своєрідну їх “презентацію”.

Саме зараз у житті Піщаних озер дуже непростий період, від якого залежить їх подальше життя. Іван Ковальчук застерігає, що чистити чашу водойм потрібно дуже обережно, аби не зняти зайвого, аби вода не втекла у підземні горизонти. Не можна заспокоюватися й після того, як озера наповнять з міського водогону. Далі потрібно відстежити, що відбуватиметься швидше – наповнювання озер свіжою водою чи випаровування. Тобто для екологів роботи ще дуже багато. Я запитала пана Ковальчука прямо: “Чи вдасться врятувати Піщані озера?”. “Стовідсотково, – сказав професор, – я цього гарантувати не можу. Але якщо буде увага до водойм і виділятимуть кошти на необхідні роботи – ми маємо багато шансів не втратити цю унікальну красу”. Минулоріч на Піщаних озерах плавали дикі качки. Цікаво, чи з’являться вони цього року.

Галина МИЦЬ