В той час, як організація “Товариство шанувальників Львова” лише планує провести широку конференцію, на якій обговорить питання, чи варто відбудовувати Високий замок, міський виконавчий комітет ухвалює конкретні рішення. Вчора на засіданні було прийнято рішення про початок проектних робіт.
– Сьогодні вже не може стояти питання будемо ми це робити чи ні, – заявив Любомир Буняк у коментарі “Газеті”, – однозначно будемо. А полеміку можна вести хіба про те, як це краще робити. Цей об’єкт занесено в заходи з відзначення 750-річчя нашого міста. Рішення затверджено на урядовому рівні та передбачено фінансування в державному та міському бюджетах. Звичайно, не в наших силах відбудувати його за півтора року, це доволі велика споруда, але розпочати роботи і відновити одну чи дві фортеці – це нам до снаги.
У розпорядженні Кабінету Міністрів “Про відзначення 750-річчя заснування м. Львова” для проведення ремонтних і реставраційних робіт у ландшафтно-архітектурному комплексі “Високий замок” передбачено орієнтовне фінансування на 2005-2006 рік у розмірі 18,2 млн. грн.
Із них буде виділено 7,6 млн. грн. із державного бюджету,
а з міського й обласного –
10 млн. грн. Ще 400 тисяч – це, так би мовити, інші джерела.
Саме ці суми і викликали спротив частини громади міста стосовно ідеї відбудови Високого замку. Частини, тому що, як стверджує мер, під час ефіру на Львівському обласному телебаченні, де він презентував проект, було багато телефонних дзвінків від фахівців-істориків і мешканців, які підтримують амбіційний проект.
Найбільш активними опонентами виступають саме Товариство шанувальників Львова. Їхній головний аргумент – у місті є низка пам’яток архітектури, які потребують негайної реставрації. Натомість Іван Могитич, екс-директор інституту “Укрзахідпроектреставрація” і прихильник ідеї відбудови, переконаний, що Високий замок також потребує нагального втручання.
– Я брав участь у розкопках 1956 року, потім у 1970-х і 1980-х роках, – розповів він, – нині ми вже втратили те, що можна було зберегти ще тоді. Необхідно терміново вивчати та досліджувати територію Високого замку, адже це цілий пласт нашої історії, який не вивчений. Окрім того, потрібно терміново подбати про збереження Високого замку – замінити дерева у верхній частині на кущі, які завдяки кореням триматимуть схил, адже наразі схили руйнуються. А безпосередньо про відтворення замку можна буде говорити значно пізніше.
Фахівці натомість узагалі утримуються від однозначних висновків. Виглядає на те, що і прихильників, і опонентів ідеї лякає активність мера. Наприклад, Іван Могитич, коментуючи ситуацію, говорить, що не можна вже нині однозначно говорити про відбудову замку, оскільки не проведено ґрунтовних досліджень. На його думку, головним є навіть не відбудова, а збереження того, що залишилося.
Офіційно досі не визначено, хто буде виконавцем проектних і дослідницьких робіт. Проте найімовірніше це буде інститут “Укрзахідпроектреставрація”. Його новий директор Володимир Швець вважає, що його установа – кваліфікована та фахова. Він запевнив: якщо роботи проводитиме інститут, то він не дозволить нікому тиснути на них. Тобто висновки ґрунтуватимуться лише на конкретних фактах і не залежатимуть від амбіційних ідей “батьків” міста. В. Швець також переконаний, що перед тим, як вести дискусію, все ж таки варто провести дослідницькі роботи. А таке палке протистояння Товариства вважає передчасним.
– Мені видається, що Товариство думає, що хтось має вульгарну ідею для реалізації, – говорить він, – тому вони активно протидіють цьому, дмухають на холодне. Переконаний, що Високий замок – це пам’ятка, яка заслуговує на те, щоб виділити на неї кошти і дослідити. І я б не дискутував, доки не буде здійснено ґрунтовних досліджень. Треба зрозуміти, про що ми говоримо – необхідні конкретні фахові висновки. А як розвиватимуться події, залежить саме від результатів досліджень.
Віце-президент Товариства шанувальників Львова Володимир Накопало натомість говорить, що відновлення замку може бути лише на рівні графічної реконструкції.
– Реальне відтворення потребує дуже великих коштів. Скільки? Думаю, що наразі ніхто не складав кошторису, – вважає він.
Любомир Буняк також далекий від думки про те, що сума 18 млн. грн. є достатньою для відбудови замку.
– Цих коштів достатньо для відбудови однієї-двох фортець, – роздумує він, – велику надію покладаю, крім міського бюджету, на так звані інші джерела фінансування. Насамперед на львів’ян як свідомо національних громадян. До того ж, на представників діаспори. Вони вже готові взяти участь у фінансуванні цього проекту. Для них це – символ.
Схоже, Любомир Буняк уже уявляє собі вежі замку. А от фахівці не готові давати однозначних відповідей. І якщо для мера вже немає дискусії, то для експертів усе не так однозначно. Наприклад, Володимир Швець розповів, що плановані роботи – це цілий комплекс, який передбачає так звані натурні роботи, тобто дослідження археологічні, дендрологічні, дослідження стану схилів та інженерних мереж. І лише на підставі цього можна буде робити висновки й ухвалювати рішення про те, чи варто відбудовувати, чи варто експонувати…
Самі роботи не повинні створити значної незручності для львів’ян і гостей міста. Звичайно, частину території парку обгородять, але якщо мова про Копець, то, за словами директора інституту, його розкопка – технічно дуже складна.
– Якщо дослідження покажуть, що необхідно покопати під ним, – говорить Швець, – то, можливо, ми це робитимемо, але це справді складно.
Директор також запевнив, що ніхто не ставить за мету все зруйнувати:
– Якщо хтось має чітке уявлення про те, що саме має бути зроблено на Високому замку, то ми як фахівці про це ніколи не повідомимо першими. Наразі не можемо говорити категорично. Потрібно все вивчити.
Ні в кого також не викликає заперечень, що Високий замок потребує коштів, але для багатьох фахівців насамперед ідеться про те, щоб урятувати саму гору, оскільки схили перебувають в аварійному стані. Натомість у відбудові замку, на їхню думку, немає сенсу, адже немає достовірних джерел щодо його зовнішнього вигляду. Іван Могитич, переконаний, що археологічні дослідження дадуть відповіді на чимало запитань.
– Ніхто не говорить про те, що ми розберемо Копець Унії Любельської, – пояснив Могитич, – хоча я поборник того, щоб розібрати, оскільки він насипаний довкола Вежі Дозорної. Чому на ній не може бути оглядового майданчика? Необхідно відновити стару дорогу, яка вела до замку. Ці дослідження можуть показати, що ми мали мурований замок ХІІІ століття. Це дуже важлива історична пам’ятка.
Натомість Андрій Салюк, президент благодійного фонду “Збереження історико-архітектурної спадщини Львова”, виступає активним противником відбудови замку. Він вважає, що будувати замки, коли руйнуються будинки, – не доречно. Свою позицію пан Салюк мотивує і пам’яткоохоронним законодавством. Він стверджує, що давній замок є пам’яткою археології, яка не може стати будинком. Окрім того, нині малоймовірно, що можна зняти Копець, і однозначно не можна забрати телевізійну вежу, відтак говорити про автентичне відтворення комплексу Високого замку немає сенсу.
– За розміром взуття неможливо судити про колір очей, – говорить А. Салюк. – А ми, крім фундаменту, маємо лише декілька гравюр замку. Якщо його відновити, то це буде схоже на древній замок. Адже в цьому випадку кожен архітектор, якому доручать розробляти проект, придумає свою концепцію і тоді це буде творінням архітектора, а не пам’яткою історії. Це – бутафорія.
На думку президента Фонду, ці кошти варто було б спрямувати, наприклад, на реконструкцію будинків на площі Ринок. У розпорядженні Кабміну хоч і передбачено 24,6 млн. грн. на упорядження та реконструкцію інженерних мереж на площі, проте на реставрацію будинків грошей фактично немає.
– Звісно, необхідно провести реконструкцію мереж, – говорить пан Салюк. – Але чому не подбати і про фасади, адже якщо говорити про туристичну привабливість міста, то це дуже важливо. Я вважаю, що ці 18 млн. грн. варто було б спрямувати хоча б сюди. До речі, навіть у коштах, передбачених для ремонту інженерних мереж на площі, немає рядка про ремонт системи фонтанів.
А до питання, яке також викликає дискусію, – з якого матеріалу краще відбудовувати замок: із цегли чи каменю, – Андрій Салюк запропонував використати ті частини будинків, які руйнуються в місті.
Міський голова відверто говорить, що вкрай негативно ставиться до факту існування противників ідеї відбудови замку. На його думку, це той випадок, коли не варто дискутувати – треба чи не треба. Своїм опонентам, які вважають доцільнішим відреставрувати будинки та вулиці міста-музею, він говорить: “…Завжди не буде вистачати грошей на ремонт вулиць: одну відремонтуємо, треба іншу починати”. А на Високому замку, на його думку, можна розмістити музеї, наприклад, філію картинної галереї, а також ресторани та магазини, які, відповідно, приноситимуть прибуток.
– Люди дуже цього прагнуть, – переконаний він. – Адже ми говоримо про пам’ятку нашої історії. Якщо ми відновлюємо палац Потоцьких, чому не хочемо відновити фортецю Данила?.. Є поняття національної гордості, яке не вимірюється грошима. Я їстиму чорний хліб і питиму воду, проте хочу жити у своїй державі. Є речі, яких не можна оцінювати лише фінансами. Символ Львова
має бути.
Наталя Онисько
![У Львові прочитають лекцію про Павла Тичину від творців Ти [Романтика]](http://portal.lviv.ua/wp-content/uploads/2024/03/429889301_786347609646332_4874305252106789731_n-228x150.jpg)
