“Якщо влада сфальсифікує вибори, народ чинитиме опір”

4 липня 2004 року Україна почала дізнаватися імена кандидатів на посаду президента. Топ-новиною недільних програм телеканалів “УТ-1”, “1+1”, “Інтер” стало одноголосне висування з’їздом Партії регіонів у кандидати на пост президента, прем’єр-міністра України.

Водночас у новинах най-більших телеканалів жодного слова не сказали про те, що на Співочому полі зібралося, за різними підрахунками, від 35 до 70 тисяч людей, які приїхали зі всіх регіонів України, щоб сказати “Так!” Ющенкові. Про висування Віктора Ющенка на посаду президента України та про плани “Нашої України” – в ексклюзивному інтерв’ю для “Газети” з організаторами акції на Співочому полі, народними депутатами України Володимиром Філенком і Тарасом Стецьківим.

– Чи задоволені Ви акцією 4 липня?

Тарас Стецьків: Без сумніву, задоволені. Я вважаю, що за ступенем емоційності, позитивного заряду, такої акції не було останніх років 3-4. Те піднесення, яке панувало серед її учасників, не піддається опису. Були люди, які плакали, коли виступав Ющенко. Те, що громадяни зі всіх куточків України побачили одне одного й побачили, яка вони велика сила, факт масової демонстрації цієї власної сили – це додало наснаги Ющенкові. Він побачив, які великі очікування в людей пов’язані з його перемогою. Ніби відбулося своєрідне сполучення лідера й народу. Всі зрозуміли, що майбутня перемога Ющенка – це не його особиста перемога, це перемога всіх людей. Вони усвідомили, що борються не лише за Ющенка, вони борються самі за себе. І мені здається, що це колосальний прогрес. Це те, чого ми хотіли досягти – показати людям, що вони самотужки здатні змінювати власне життя, і воно залежить не від Кучми, не від ЦВК, а власне від них самих.

– Називають різну кількість присутніх на Співочому полі. За вашими підрахунками, скільки було людей?

Тарас Стецьків: За нашими підрахунками – понад 70 тисяч.

Володимир Філенко: За кількістю учасників я таких акцій у Києві не бачив. Можливо, такі заходи були в Києві лише під час здобуття Незалежності. Хочу розповісти один цікавий випадок. Коли голова колони вже була майже біля ЦВК, за півкварталу від площі Лесі Українки, мені зателефонував Сергій Соболєв, керівник запорізької делегації, й запитав: “Чому не починає рухатись колона?” Я кажу: “Як не починає? Ми вже до ЦВК доходимо…”. Соболєв дивується: “Як? Ми ще на Співочому полі”. Тобто коли вони були ще на Співочому полі, то ті, хто рухався в голові колони, вже дійшли до ЦВК.

Хочу звернути увагу, що такої акції в Києві не було ніколи, навіть у ті часи, про які я сказав. Поясню, чому. Це була якісно нова публіка. Це були якісно нові люди. Фактично було представлено кожен населений пункт України. Причому люди відповідного фахового, ідейного рівня. Це – найдорожчий актив Ющенка, який працюватиме. Ми хотіли перевірити свої організаційні можливості. Але головне, що люди мали причетність до висунення Ющенка й до цієї події.

– Фактично Віктор Ющенко послідовно відстоює логіку народного кандидата…

Володимир Філенко: Уже давно стало очевидно – третьої сили нема. Є народний кандидат Ющенко, і є кандидати від влади – ліві чи праві – вони або маргінали, або ті, хто відкрито обслуговує владу. І їхнє завдання – відтягнути голоси від Віктора Ющенка. Тобто ситуація стає чорно-білою. Єдиний кандидат, який має право претендувати на звання народного – це Ющенко.

Віктор Янукович мав проводити своє висунення в палаці “Україна”. Потім, за однією з версій, його штаб не знав, куди ми спрямуємо людей. Вони боялися, що можемо повести їх до цього палацу. Ми цього не планували, скажу чесно. Вони знали, що з’їжджається велика кількість людей, вони знали, що прийде багато киян, і від цього “живого щита” не могли відгородитися такою самою живою масою. Навіть якщо уявити, що на наших 60-70 тисяч вони зібрали б 100 тисяч своїх, то, я вам гарантую, 90% із них перейшли б на наш бік. І так само говорили б, що влада продажна й корумпована. Й те, що представник влади мусив висуватися в Запоріжжі (при всій повазі до цієї прекрасної землі), означає, що він утік.

Тарас Стецьків: Саме так ми це й ідентифікуємо – Янукович залишив поле бою.

– Інші кажуть, що навпаки: Янукович поїхав до Запоріжжя, бо це – козацька земля, він виконує історичну місію і так далі…

Володимир Філенко: Тоді він мав іти на Хортицю, а не в палац “Дніпроспецсталь”. Ще один момент – ми невипадково задавали логіку потужного старту, бо розуміємо, що влада вдаватиметься до “бєспрєдєлу”. І Донецьк, і Мукачеве, й Суми навчили, показали, що влада робитиме на виборах. І ми, скажу відверто, хотіли продемонструвати цій владі, що так само без боротьби не здамося, що ми й наші люди готові до серйозних змагань. Тарас Стецьків казав це на мітингу: ми ще раз прийдемо, принесемо мільйони підписів, і прийдемо 31 жовтня, і стоятимемо, доки нам не оголосять чесних результатів виборів.

– Власне, про це й хотіла запитати – до якої межі готовий іти Віктор Ющенко?

Тарас Стецьків: Ющенко йтиме до тієї межі, до якої змушуватиме його йти влада своїми діями. Якщо вона чинитиме “бєспрєдєл”, Ющенко звернеться до народу. Ми підемо до тієї межі, яка буде потрібна для отримання перемоги. Безсумнівний факт, що Ющенко ці вибори виграє. І ми вимагаємо лише чесної передвиборної кампанії та чесних підрахунків голосів. Якщо влада вестиме себе нечесно або сфальсифікує результати, то тоді стаття 55 Конституції України дає право народу чинити опір незаконним діям влади. Називайте це як хочете…

Володимир Філенко: … українським варіантом…

Тарас Стецьків: … українським варіантом, і це буде сила народу. Ніхто не допустить биття вікон, підпалів машин, руйнування автомобілів. Усьо-го цього не буде. Не в тому заключається сила людей. Але це буде усвідомлений вихід на вулиці мільйонів громадян, які не дадуть змоги владі фальсифікувати результати виборів і змусять її визнати справжні результати голосування. І коли Кучма розповідає про масові безладдя – це все не більше як “страшилки”.

Володимир Філенко: Це вони хочуть так зробити. І вчора (4 липня – “Газета”) хотіли. Це вони прислали людей, які роздавали безкоштовну горілку, вони запускали молодчиків, які провокували кричати непотрібні лозунги. Це вони малюють фашистську свастику. Це вони перекручують інформацію в офіційних засобах масової інформації. Ми вчора показали, що можемо діяти кваліфіковано і спокійно.

Тарас Стецьків: Ми казали людям: “Ви є сила, тому всі себе поводять спокійно, і ми спо-кійно йдемо туди, куди треба, і ми спокійно туди дійдемо”. Великих провокацій не було ще й тому, що така кількість людей не дала б провокаторам надурити себе. Це означає, що ніяких безладь ні в яких масових акціях “Нашої України” не буде. Коли на вулиці виходить така кількість людей і вони розуміють, для чого вийшли, тоді будь-якого провокатора ловлять за руку і відправляють у міліцію.

– Але перед виборами ситуацію нагнітатимуть. Ви готові до провокацій?

Тарас Стецьків: Вони самі спровокують масові безпорядки для того, щоб повісити це на нас. Ми будемо забезпечувати громадський порядок.

Володимир Філенко: Вони йшли на провокації вчора. Йдеться не лише про наливання горілки. Коли вони зрозуміли, що ми все одно довеземо людей до Києва, то пішла команда в регіони: будь-яким чином цього не допустити. Були різні випадки: і били лобове скло, і різали колеса, й кидали “їжачки” під колеса, й зупиняла міліція, і скручували номери тощо. Тільки у трьох областях заповзяті чиновники кинулися дослівно виконувати темники з завданнями, що робити з делегаціями “Нашої України”, однак і ці люди доїхали.

Тарас Стецьків: Але найважливіше, що вперше за останні роки до цих людей додалося ще 50 тисяч киян, які прийшли самостійно. Київ відгукнувся на заклик підтримати Ющенка. Прокинулася столиця!

Володимир Філенко: Я телефонував на Волинь, запитував, як доїхали, чи все нормально. Керівник каже, що в людей настільки піднесений настрій, вони всі настільки щасливі, що ніхто не спав, співали пісень. А коли зупиняли ті ж міліціонери, що й під час поїздки до Києва, то народ поводився вже абсолютно по-іншому, впевнено. Це дуже показово.

– Для вас головне, щоб тепер ці настрої донесли до своїх міст, селищ…

Тарас Стецьків: До людини, яка повернулася з Києва, підійдуть і запитають: “Слухай, а як там було?” І вона збере міні-мітинг у своєму колективі, проведе міні-прес-конференцію у своєму дворі. Головне, що цю інформацію не можуть піддати цензурі.

Володимир Філенко: І кожен із них скаже: “Я був у Києві. Я бачив Ющенка. Я чув його. Я висував його”.

– Одне з тих питань, яке нині турбує багатьох – створення єдиної партії. Ви оби-два були ідейними натхненниками партії “Реформи і Порядок”. Тепер ця назва може зникнути. По-людськи вам особисто не шкода тих зусиль, які витратили на ПРП?

Володимир Філенко: Дніпро, який є символом України, символом об’єднання правого й лівого її берегів, складається з величезної кількості річок, потоків, джерел, струмочків. І ПРП стане повноводною річкою, яка увійде в символічний Дніпро. Ми з задоволенням понесемо свої “води”, свої зусилля в об’єднану партію, яка, без сумніву, на майбутніх парламентських виборах буде партією більшості.

– Якщо створять партію “Наша Україна”, незрозумілим залишається місце Юлії Тимошенко…

Володимир Філенко: Це об’єднання буде ширшим, ніж “Наша Україна”. Я б не звужував об’єднавчий процес лише до однієї партії.

Тарас Стецьків: Це буде коаліція на президентські вибори.

– Багато хто пов’язує свої надії з призначенням Олександра Зінченка керівником штабу Ющенка …

Володимир Філенко: Це сигнальний момент. 4 липня відбулася перша така акція для Олександра Зінченка. Він знаходив для себе нові форми роботи, переносив на це свої знання, можливості, досвід.

Тарас Стецьків: Сила Зінченка в тому, що він зробив вчинок, моральний вчинок. Таким чином показав приклад: “Ось так можна діяти, як зробив я”. Він прийняв для себе персональне рішення. Не побоявся не просто його оголосити, він його виконав. Ці вибори виграють люди, які вміють робити вчинки. Не лише говорити, а й робити.

Володимир Філенко: Треба зазначити, що 4 липня – це велика робота кожної людини. Я і Тарас Стецьків абсолютно не хочемо розривати лавровий вінок. Це зробили всі. І насамперед Центральний та регіональні штаби. Персональну відповідальність за акцію з усіма її ризиками взяв на себе Роман Безсмертний. Узгоджено діяли Центральний штаб, офіс Ющенка, робоча група Зінченка, депутатська фракція “Наша Україна”.

Тарас Стецьків: За великим рахунком, це на генетичному рівні ламає стереотип “моя хата скраю”. Ми дали людямнагоду повірити у свої можливості. Головне – лише захотіти.

Розмовляла Олена Куранда, експерт Інституту політики