Невигадана історія про вигадані проблеми - „Поступ“, 1 липня

|

Питання про дострокове припинення повноважень мера, виявляється, турбує не лише львів`ян. Дотепер не вщухають пристрасті і навколо мера Новояворівська Миколи Горана. „Поступ“ уже писав про те, що ініціативна група, очолювана місцевим активістом та колишнім підприємцем Степаном Франком, двічі за останній місяць скликала збори, на яких розглядали питання дострокового припинення повноважень мера Новояворівська Миколи Горана. Окрім того, на початку червня місцеві депутати порушили питання про недовіру мерові, однак для ухвалення рішення їм не вистачило двох голосів. Проте прибічники чинного мера вважають, що такі ініціативи ніяк не пов`язані з господаркою міста, а є лише бажанням „опозиції“ отримати владу в місті.

Свою позицію з цього питання „Поступу“ виклав керуючий справами міськвиконкому, секретар Новояворівської міськради Сергій Соболь.

Негативний досвід Львівської обласної ради, яка ще від минулого року не може зібратися на сесію, нині активно підхоплюють деякі депутати нижчих ланок самоврядування, створюючи патову ситуацію у дрібніших населених пунктах. Втім, громада має право на висловлення думки. Особливо, якщо такі кроки є вмотивованими. Гірше, якщо це відбувається через якісь внутрішні, меркантильні інтереси, що не мають чіткої мотивації чи мети. Саме така ситуація, на мою думку, склалася у невеличкому містечку Новояворівську, яким керує Микола Горан.

Ця історія почалася тоді, коли серед одинадцяти претендентів на крісло міського голови Новояворівська серед аутсайдерів опинився місцевий підприємець Степан Франко. Саме він одразу після оголошення результатів виборів почав ускладнювати ситуацію навколо мера. Однак дивує навіть не схильність Степана Франка до закликів на публічних сходинах на кшталт „Крові Горана“, а позиція частини депутатів міськради. 20 осіб (загалом їх у міськраді Новояворівська 30) підписалися за скликання сесії для обговорення питання недовіри міському голові. Проте під час таємного голосування (за відставку потрібно було набрати 2/3-х голосів) симпатики Франка недобрали двох голосів. Значить, не всі депутати свідомо підписувалися за скликання сесії та розгляд питання про відставку міського голови. Втім, не тільки у місцевому депутатському корпусі здіймає хвилі Степан Франко. Спекулюючи на соціальних проблемах міста і на невдоволенні городян теперішнім побутом, Степан Франко неодноразово ініціював недільні мітинги. Щоправда, заявки на їх проведення подавав безпосередньо напередодні акції, порушуючи будь-які норми стосовно проведення масових заходів.

Але треба згадати, що квартплату у Новояворівську піднімали востаннє три роки тому. За цей час подорожчала і електроенергія, і газ, і, відповідно, опалення, зросла мінімальна зарплата. Зрештою, Львівська облдержадміністрація ще минулого року погодила нові тарифи на квартплату і утримання прибудинкових територій, які введено в дію з початку 2004 року. Перевіряло тарифи вже й обласне управління цін, нині працює Антимонопольний комітет. І жодних порушень у процедурі прийняття нових тарифів наразі не виявлено. Зрештою, самі люди розуміють, що тарифи піднімати потрібно. Інакше не буде за що обслуговувати будинки та прилеглі до них території, вивозити та прибирати сміття.

Отож тематика мітингів, які скликає Степан Франко, одноманітна і передбачувана — проведення референдуму про недовіру міському голові. Мовляв, це Горан піднімає ціни на комунальні послуги, зокрема квартплату. Щоправда, після численних зборів новояворівчан жодна ініціативна група не зверталася до мерії щодо референдуму. Та й звідки взятися такій групі, якщо, за моїми спостереженнями, на мітинги, організовані Франком, приходять, здебільшого з цікавості, ті, хто у вихідний день прогулюється містом, проводить у центрі міста своє дозвілля, а то й просто випадково опиняється біля натовпу людей. Однак, категоричності Степанові Франку не позичати. Чого вартий хоча б його задум перекрити міжнародну трасу біля Новояворівська до того часу, поки чинний міський голова не напише заяву про відставку. До подібних крайнощів не апелюють навіть ультрарадикально налаштовані опозиціонери. Адже такі „ініціативи“ є, м`яко кажучи, протизаконними, небезпечними не тільки для здоров`я, а й для життя людей. Нарешті, я глибоко сумніваюся в тому, що сам Степан Франко, якби й міг самотужки перекрити автотрасу, наважився б на цей відчайдушний крок. Шкода тільки, що прізвище у „вічного революціонера“ таке ж, як у нашого Каменяра. Та видно, що тільки порожній дзвін і може видобути однофамілець Івана Франка, довбаючи віртуальну скалу, яку сам собі й придумав.

Сергій Соболь, керуючий справами міськвиконкому,

секретар Новояворівської міськради.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...