Михайло Сендак: “Мене на цьому шляху ніхто і ніщо не зламає”

Ситуація у Львівській обласній раді хвилює багатьох. Кілька місяців поспіль найвищий представницький орган Львівщини не може зібратися на свої засідання.

На шпальтах не лише обласних, але й районних газет з’являються нові та нові коментарі від учасників протистояння – депутатів Львівської обласної ради, політиків і журналістів. Про перебіг конфлікту та можливість його подолання “Газеті” розповів голова Львівської обласної ради Михайло Дмитрович Сендак.

– Михайле Дмитровичу, чи не кожен район області виніс на розгляд сесії питання, пов’язані з вирішенням надзвичайно важливих проблем, – це й економічний розвиток, і соціальні проблеми, і земельні питання. Чому, незважаючи на неодноразові заклики до компромісу – провести сесію суто щодо неполітичних питань, обласні депутати ігнорують волю виборців і далі не приходять на засідання сесії?

– До порядку денного наступної сесії вже внесено понад 50 питань. Десятки з них є суто економічними. Через їх неприйняття бюджет утрачає мільйони гривень, а сотні людей – працю та зарплату. Не затверджено переліку об’єктів приватизації. Внаслідок цього регіональне відділення Фонду держмайна України у Львівській області практично не встигає підготувати об’єкти для приватизації. Крім цього, керівники будівельних організацій, з якими головні розпорядники коштів передбачали укласти угоди щодо будівництва об’єктів соціально-культурного та житлово-комунального призначення, вимагають терміново це зробити. Вони вже шукають інші об’єкти, щоб сповна залучити свої виробничі потужності. А це призведе до невиконання відповідної програми, зростання заборгованості за виконані будівельно-монтажні роботи, в тому числі й із заробітної плати. Хто за це відповість? Як ми дивитимемося в очі нашим людям, яким обіцяли нові школи, лікарні, амбулаторії? Чи пояснимо позицію щодо ігнорування сесії страхом утратити посаду?

Через певні обставини стали заручниками окремих політичних авантюристів, близьких до адміністрації президента. Їм байдужі інтереси громади, львівських підприємств й організацій. Для них головне – задовольнити власні амбіції. Соціал-недемократи залякали багатьох депутатів облради, керівників обласної адміністрації. Хотів би, щоб самі виборці в районах і містах запитали своїх народних обранців про причину такої поведінки. Нехай ці депутати щиро порозмовляють із людьми. Звичайні трударі прагнуть не політики, а нормального та спокійного життя.

– А хто все ж таки ігнорує сесію? Які називають причини?

– Не виконують своїх депутатських обов’язків щодо участі в сесійних засіданнях депутати групи “Соціальна справедливість”, або як називають її у народі – “СС”, та частина групи “Ділова Львівщина”. В нещодавньому інтерв’ю “Львівській газеті” заступник голови депутатської групи “СС” Ігор Дума заявив буквально таке: “Самоціллю для нас є відставка Михайла Сендака…” Тобто, як бачимо, не вирішення питань соціального захисту людей турбує цю групу. Їхня мета – будь-якою ціною позбутися єдиного в Україні голови обласної ради, який є членом “Нашої України” та послідовно обстоює державницькі інтереси. Мене звинуватили в усіх смертних, можливих і неможливих гріхах. Голову Сендака обіцяли до 1 квітня покласти на стіл президента. Деякі обласні газети регулярно, як в застійні часи про збільшення надоїв молока, інформували про зростання кількості підписів, зібраних за мою відставку. Бракувало тільки прізвищ тих героїв соцсправедливості. Проти мене порушують кримінальні справи. Залякують членів родини та близьких. Кожного дня зомбують людей брехливою інформацією, що я привласнив акції, службову квартиру. Добре, що хоч холодну погоду в цьогорічному травні не списали на Сендака. Пан Дума закидає, що я обіцяв поставити на голосування питання про висловлення мені довіри або недовіри. Та нехай “СС” набереться відваги, прийде на сесію та проголосує про внесення цього питання до порядку денного. Вони навіть на останнє засідання президії обласної ради не скерували уповноваженого представника.

– До речі, пане голово, а як насправді виглядає ситуація з вашими акціями, квартирою, кримінальними справами? Адже це дуже серйозні звинувачення. Ви – народний обранець. Ваші виборці мають право знати про всі обставини.

– Невже думаєте, що коли б за цими справами стояли реальні порушення, то мені дозволили б перебувати на волі? Усі “звинувачення” тріскають, як мильні бульбашки. Опоненти використовують у боротьбі зі мною золоте правило гітлерівського міністра пропаганди Геббельса щодо тотальної брехні. Брехня, брехня і ще раз брехня – так написано в їхніх захалявних конспектах, які вони старанно зберігають ще з часів Вищої партійної школи. Єзуїтству соціал-недемократів немає меж! Вони “нагнули” бідного міліцейського підполковника, який на сторінках обласних видань уже оголосив Сендака злочинцем. Так, в інтерв’ю “Аргумент-газеті” від 28 квітня 2004 року начальник УДСБЕЗ УМВСУ у Львівській області О. Рудницький заявив: “Те, що Михайло Сендак повертає акції, означає лише одне: він усвідомив, що вчинив злочин”. Схоже інтерв’ю опублікувала “Молода Галичина” 29 квітня цього року. У ньому підполковник міліції О. Рудницький прямо стверджує: “Злочин він вчинив”. І це правоохоронець стверджує без рішення суду! Таким чином, одноосібно визнавши, що М. Сендак “вчинив злочин”, пан Рудницький поставив себе понад Основним законом держави, понад судом, понад здоровим глуздом. А як же присяга правдиво служити закону та народу? Чи в міліції вже не існує поняття офіцерської честі? Та такого не було навіть у сталінські часи, коли так звані “трійки” хоча б формально виносили вироки. Відповідно до ст. 62 Конституції України, “Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину.., доки її вину не буде встановлено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду”. Я цю всю ситуацію розцінюю як наклеп і самоправство. Дивно, чому не реагує на це прокуратура, керівництво цього міліціонера.

– Михайле Дмитровичу, будь ласка, детальніше про акції та квартиру.

– Через продаж і купівлю акцій пройшли чи не всі громадяни України. Оформлення акцій АТП проводила уповноважена структура “Народні реєстри”, жодних застережень із боку колег-працівників на той час не виникало. Акумулюючи за допомогою акцій повноваження у своїх руках, ми не дали остаточно розвалити підприємство. Люди мали роботу і приходили до сім’ї не з порожніми руками. А щодо нібито заборгованості із зарплати, то в очолюваному мною колись АТП вона набагато менша, ніж в інших АТП області. Такі тоді були умови господарювання. Стосовно ж акцій, то я свою частку вже давно передав в управління іншій людині.

– А яка доля “супермерседеса”, який свого часу придбав один із ваших попередників?

– Тепер є й кращі машини. Автомобіль оцінено експертами. Можливо, трохи задорого. Триває пошук покупця. Але у Львові таких грошей за авто не хочуть давати. Підприємці у столиці багатші. Київські бізнесмени потроху прицінюються. А щодо квартири, то як посадова особа мав повне право отримати службове житло. І відповідне рішення прийняли. Але наші політичні опоненти відразу розпочали спекуляції стосовно цього. Тому від ордера на квартиру офіційно відмовився й забув про житло на вул. Дорошенка остаточно. Але мене дивує інше. Десятки чиновників і керівників державних організацій обласного рівня отримують сьогодні квартири. Так, у тій же обласній адміністрації кілька заступників одержали цілком непогані помешкання. І куди дивляться наші борці за соціальну справедливість?

– Можливо, все ж таки депутатам удасться домовитися, і вони зберуться на чергову сесію. Фракція “Нашої України” в обласній раді виступила з ініціативою скликання та проведення чергового засідання найближчим часом. Який ваш прогноз щодо проведення сесії?

– Я переконаний – сесія обов’язково відбудеться! І вже в першій половині червня. Президія обласної ради готова зняти з порядку денного всі без винятку так звані політичні питання. Ми зобов’язані працювати для людей, для області. 14 травня на колегії обласної держадміністрації я в присутності представника адміністрації президента України, усього господарського активу області звернувся до голови облдержадміністрації із вимогою виявити солідарну відповідальність і, відповідно до ст. 34 Закону України “Про місцеві державні адміністрації”, ініціювати розгляд на сесії обласної ради питань, які пов’язані з виконанням повноважень облдержадміністрацією. Це буде виявом державницької позиції, до якої закликає всіх держслужбовців президент України. Про яку законослухняність, громадянську позицію, інтереси виборців можемо говорити, коли внаслідок, не побоюся вжити такого слова, саботажу опинилося під серйозною загрозою виконання Програми соціально-економічного та культурного розвитку Львівської області. Розумію, що багатьох після 31 жовтня може вже й не бути біля владного керма виконавчої влади в області, але депутати й політики залишаться. Як вони дивитимуться в очі своїм виборцям, та й один одному?

– Пане голово, нині в суспільно-політичному житті регіону є кілька критичних точок, які можуть резонувати в акції громадянської непокори. Чи ймовірний розвиток подій, що уподібніть нашу область до Мукачевого?

– Мешканці області цього не допустять. Депутати не дозволять розтоптати найвищий представницький орган влади в області, який отримав повну підтримку виборців. Розумію, що все ускладнюється президентською кампанією, яка вже реально розпочалася. Історія дає нам унікальний шанс через п’ять місяців обрати нового президента, для якого є основними патріотизм, мораль і християнські засади. Для якого Україна, інтереси її народу – понад усе. Я вірю в це. І мене на цьому шляху ніхто і ніщо не зламає.

Розмовляв Сашко Кузник