Під час повномасштабної війни, коли обов’язкове декларування в Україні скасували, свої доходи за 2021 рік антикорупційним органам добровільно показали 404 тисячі посадовців, за 2022 рік – понад 285 тисяч. Про це Львівському порталу повідомили у Національному агентстві з питань запобігання корупції.
Так, станом на 18 вересня декларації про доходи за 2021 рік подали 404 тисячі посадовців:
- 53 народних депутатів (+2 за останній тиждень);
- 5 міністрів (без змін);
- 4 заступники керівника Офісу президента (+1 за тиждень);
- 36 013 посадовців категорій «А» та «Б» (держслужбовці, які обіймають керівні посади, +273 за тиждень);
- 2 655 суддів (+29 за тиждень, у тому числі один суддя Конституційного Суду України);
- 10 128 прокурорів, слідчих, дізнавачів (+55 за тиждень);
- 7 голів ОДА/ОВА (без змін).
Рівень добровільного декларування за 2022 рік наразі є меншим – більше 285 тисяч осіб. Серед них є, зокрема лише 38 народних депутатів (+3 за тиждень), три заступники керівника Офісу президента (+1 за тиждень), чотири члени уряду (без змін), три голови ОДА/ОВА (без змін).
Примітно, що в НАЗК не уточняють відсоткове співвідношення поданих декларацій від загальної кількості чиновників, які в Україні мають показувати свої статки.
Втім в агентстві зауважують, що після того, як Верховна Рада на початку вересня врешті відновила обов’язкове декларування, посадовці значно активізувались. За тиждень, з 11 по 17 вересня, декларації за 2021 рік подали 2156 публічних службовців, за 2022 рік – 3752 чиновники.
Нагадаємо, що з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україні скасували обов’язкове декларування доходів для посадовців, а сам реєстр закрили з міркувань безпеки. Тому свої статки за 2021 і 2022 роки чиновники могли показувати антикорупційним органам лише добровільно, при цьому громадськість доступу до декларацій не мала.
Водночас журналісти кажуть, що попри велику війну деякі народні депутати України все одно обживаються новими елітними авто. І це йдеться лише про невеликий відсоток політиків, яких вдалося викрити завдяки розслідуванням. Реальну ситуацію можна відстежити, лише коли будуть відкриті декларації.
Передісторія
5 вересня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні законопроєкт №9534, який врешті відновлює обов’язкове е-декларування для посадовців, але закриває сам реєстр для громадськості та журналістів.
На це суспільство відреагувало масштабною хвилею критики та обурення. Відразу на наступний день з’явилася петиція до президента з вимогою накласти вето на цей законопроєкт і повернути його в парламент із пропозицією внесення правки щодо негайного відкриття реєстру е-декларацій.
Необхідні 25 тисяч голосів петиція зібрала за рекордні три години. Втім на цьому українці не зупинились і далі продовжували підписуватись під нею, і зрештою за добу було зібрано понад 83 тисячі голосів.
Поширюючи цю петицію у соцмережах, українці одностайно засуджували і критикували такі дії нардепів, вимагаючи, аби посадовці всіх рівнів не ховали свої статки. Громадяни наголошували, що Україна – не «країна маленьких людей», тут є громадянське суспільство, яке не буде миритись із подібними витівками влади, в тому числі її законодавчої гілки.
На суспільне обурення відреагував і президент Володимир Зеленський. Він заявив, що прийматиме рішення щодо ветування закону після консультацій, але згодом таки наклав вето.
20 вересня Верховна Рада прийняла закон із правками президента, тож реєстр декларацій мають відкрити для публічного доступу вже найближчим часом.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Наталя Дуляба