Підприємці, які мають намір легалізувати піщаний кар’єр на території Миколаївської фортеці, у суді домагаються скасування науково-проектної документації, що забезпечує охорону пам’ятки. Про це Львівському порталу повідомив керівник управління охорони об’єктів культурної спадщини ЛОВА Василь Петрик.
Керівник управління охорони об’єктів культурної спадщини ЛОВА зазначив, що 8 червня у Львівському окружному адміністративному суді відбулось засідання за позовом Андрія Тушницького проти Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної військової адміністрації. Судове засідання тривало досить довго, проте його перенесли на 20 липня.
Як повідомив Василь Петрик, позивач Андрій Тушницький через суд домагається скасування наказу Департаменту, яким у 2019 році затверджено науково-проектну документацію «Межі та режими зон охорони пам’ятки історії місцевого значення Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд «Фортеця м. Миколаїв» (ох. №2967-Лв) – група «Лиса гора».
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, людина з таким самим ім’ям та прізвищем як Андрій Тупицький є засновником підприємства «Миколаївська міжгосподарська шляхо-будівельна дільниця № 38». Основним видом діяльності якої є добування піску, гравію, глин і каоліну.
Як стверджує пам’яткоохоронець, метою такого позову є домогтися зняття перепон для знищення унікальної фортифікаційної пам’ятки задля влаштування піщаного кар’єру.
«Є кілька судових процесів і вони будь-якими способами намагаються легімітизувати цей піщаний кар’єр. Одним з тих елементів є відміна зон охорони пам’яток. Боротьба триває. Департамент архітектури та містобудування та Львівська ОВА стоять на захисті пам’ятки», – заявив керівник управління охорони об’єктів культурної спадщини ЛОВА Василь Петрик.
Зазначимо, що йдеться про Миколаївську фортецю – комплекс історичних споруд фортеці XIX-XX ст., який складається з 21 об’єкта. Пам’яткоохоронці забили на сполох через те, що її хочуть знищити заради облаштування піщаного кар’єру. Після розголосу справи у ЛОДА ініціювали надання цьому об’єкту пам’яткоохоронного статусу, для чого розпочалось виготовлення необхідної документації.
«Коли мешканці міста Миколаєва виявили цю так звану аферу, вони звернулися до пам’яткоохоронців, щоб розробити документи на захист. На зустріч пішла ОВА, ми розробили необхідну документацію, щоб захистити пам’ятку культурної спадщини від знищення. І зараз представник одного з тих приватних власників оскаржує в суді наказ департаменту щодо затвердження зони охорони пам’яток», – прокоментував Василь Петрик.
За неофіційною інформацією, добувати пісок на місці Миколаївської фортеці хоче приватна фірма «Західінвест-партнери». Аби реалізувати цю бізнес-ідею, нібито залучили директора комунального підприємства облради «Реставрація та управління замками та палацами Львівщини», що розробив і надіслав у Мінкульт документацію, якою стверджує, що цей об’єкт не є пам’яткою. При цьому пам’яткоохоронці обвинувачують посадовця у підробці підпису доктора наук Андрія Гречила. У департаменті архітектури і містобудування ЛОДА заявляли, що дізнавшись про цей факт, вищезгаданий Андрій Гречило звернувся у поліцію, а вона своєю чергою відкрила кримінальне провадження.
Зауважимо, що рік тому проти відомого на Львівщині пам’яткоохоронця і керівника управління охорони об’єктів культурної спадщини ЛОВА Василя Петрика відкрили кримінал нібито через розкрадання бюджетних коштів. Сам Василь Петрик всі звинувачення відкидав і стверджував, що таким чином на нього тиснуть бізнесмени-лобісти піщаного кар’єру на території пам’ятки. Про деталі справи – за цим посиланням.
Зазначимо, що у червня 2021 року рішенням Галицького райсуду Львова пам’яткоохоронця та очільника управління охорони культурної спадщини ЛОДА Василя Петрика взяли під варту з можливістю внесення застави розміром 567 тисяч гривень. Відразу після рішення суду у Львові ініціювали збір коштів на заставу. Необхідну суму, зокрема й завдяки небайдужим, вдалося зібрати менш ніж за добу. Відтак вже наступного дня Василь Петрик вийшов зі СІЗО під заставу.
Довідково: Миколаївська фортеця є єдиним в Україні зразком австрійських фортифікацій XIX-XX століття і дотепер збереглась на 95%.
У часи І Світової війни фортеця була складовою розгалуженої мережі фортифікацій Австро-Угорської імперії на території Галичини. Пізніше її використовували бійці УПА. Споруда налічувала щонайменше 23 польові укріплення, вісім батарей та близько 40 км підземних переходів і могла розмістити близько 10 тисяч людей.
Споруди Миколаївської фортеці розташовані на території площею 24 га. Земельні ділянки вже перейшли у приватну власність. Активісти й пам’яткоохоронці переконані, що це вдалося зробити завдяки фальсифікації документів, тому домагаються вилучення ділянок із приватних рук.
Запаси піску на території Миколаївської фортеці експерти оцінюють в 1,4 млрд грн.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Ольга Денисяка