ОСТАННІ НОВИНИ

Іванна Прокопик: «На Львівщині обмежили доступ поліцейським до посад у поліції»

Андрій Котенський

|

Колишній старший юрисконсульт сектору правового забезпечення ГУНП у Львівській області Іванна Прокопик про те, як з лав поліції Львівщини звільняють тих, хто задає лишні запитання та те, як обмежили доступ поліцейським до посад у поліції:

«Із вересня 2019 року в головному управлінні Національної поліції Львівщини було призначено нового керівника (Василя Віконського – ред.), а відтак з’явився ряд нових заступників і керівників різних служб. На цей момент в управлінні поліції Львівщини функціонував сектор правового забезпечення, в якому працювало п’ятеро осіб. Четверо з яких були поліцейськими та один державний службовець. Ми працювали без керівника, але на цю посаду в березні 2019 року було погоджено і написаний рапорт одним із працівників сектору. Людина оформляла документи, успішно пройшла атестацію і готувалася до призначення.

Сектор правового забезпечення це – специфічний підрозділ через який проходить уся документація. Його працівники обізнані про всі юридичні факти, що відбуваються в поліції це – тендера, договори, накази, доручення, листи, судові справи, тощо. Вочевидь, цей підрозділ не має задавати лишніх запитань. У нас же були певні моменти в яких ми не знайшли спільної мови з заступником начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області Володимиром Ільчишином, який відповідає за матеріальне і фінансове забезпечення Львівської поліції.

Отже, зі зміною керівництва, нас усіх попросили зібрати свої речі, і перевестися з Сектору правового забезпечення у інші підрозділи. Тобто ми мали звільнити робочі місця для «своїх» юристів і «свого» нового керівника, імена яких нам було озвучено першими особами управління.

Ми відмовились від пропозиції переведення за власним бажанням, але нам дали зрозуміти, що зміна відбудеться, за будь-яких умов. Повірити в те, що за чиїмось бажанням можливо «розатестувати» всі посади у підрозділі та виставити п’ятьох юристів поліції за двері неможливо, але…

Очільник Львівщини Василь Віконський та його заступник Володимир Ільчишин, повідомляли як мене особисто, так і колег що, останній вже домовився «про реорганізацію у своєму форматі» у Києві із керівником Нацполіції України – Ігорем Клименком, якого в управлінні пов’язують родинними зв’язками з паном Ільчишином, через його дружину. Відтак, від Головного управління Національної поліції у Львівській області підготували формальний лист на кілька рядків, в якому зазначили, що поліція Львівщини вважає за доцільне реорганізувати Сектор правового забезпечення у Відділ правового забезпечення, а через некваліфікованих юристів, які працюють у підрозділі – ліквідувати атестовані посади, щоб набрати так званих «кваліфікованих юристів» із кола цивільних осіб. На підставі цього обґрунтування Нацполіція України таки видала наказ про зміну структури Сектора на Відділ і ліквідувала всі наші посади…

До слова, факти некомпетентності не були предметом службових розслідувань, а питання встановлення відповідності поліцейським займаній посаді чітко врегульовано законом.

В той же час, двоє юристів сектору у 2019 році пройшли так-звану «кадрову комісію» та рішенням атестації рекомендовані на зайняття вищих посад. Також, у 2018-2019 роках працівники сектору пройшли підвищення кваліфікації у Національній академії внутрішніх справ, більшість отримала оцінку відмінно. В кожного з нас, здобута повна вища освіта. В той же час, вимоги до нових кандидатів у відділ правового забезпечення це відсутність досвіду роботи, та наявність диплому «бакалавр» (базова вища освіта). Які мотиви такої ротації кадрів хто-зна…

У листопаді 2019 року надійшов наказ Національної поліції, яким наші посади ліквідовано. Формально нам запропонували декілька посад, на які особисто я не могла погодитись.

З приводу питання реорганізації ситуація теж незрозуміла. Наказ про реорганізацію був виданий без дотримання процедури. Згідно законодавства України, якщо поліція хоче змінити свою структуру, до прикладу із сектору створювати відділ, ліквідовувати чи створити будь-який інший підрозділ, то вона зобов’язана погоджувати такі дії з Міністерством внутрішніх справ України. Однак, мені надано відповідь, що таких погоджень міністерство не надавало. Водночас, законодавство передбачає, що не пізніше трьох місяців з часу прийняття відповідного рішення, проводяться консультації з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму. Цього також не зробили. В той же час, штатні розписи бюджетних установ затверджуються з початку року, а не в кінці. По факту, ні погоджень, ні обґрунтувань, ряд інших порушень. Виходить, що реорганізацію робили поспіхом, бо комусь так захотілося.

Абсурд, але на Львівщині обмежили доступ поліцейському до посади у поліції. Подібних наказів, якими б ліквідовували всі посади поліцейських у правових підрозділах, у інших областях України не видавали.

Виходить, що жодний поліцейський лише у Львівській області не може бути призначений на посаду у Відділ правового забезпечення.

Тобто, наказ щодо реорганізації містить ознаки дискримінації. Але поліція це заперечує та переконує, що поліцейський може проходити службу на іншій посаді окрім згаданої, або взагалі може звільнитися із лав поліції, і як громадянин України пройти конкурсний відбір. Хоча це – явне обмеження за професійною ознакою.

Відтак, зважаючи на зазначені факти та інші порушення, будучи ще діючим працівником поліції – я оскаржила наказ Національної поліції України про так-звану реорганізацію у судовому порядку. Рішення суду першої інстанції, яким мені відмовлено у задоволенні позову оскаржуватиму.

Також, я зверталася і до уповноваженого Верховної ради України з прав людини Людмили Денісової, яка є суб’єктом контролю в сфері дискримінації. Мені надано відписку в якій ззначено, що питання дискримінації уповноваженим не розглядатиметься, оскільки наявний судовий спір.

У підсумку мене звільнено із поліції за процедурою скорочення штату… Жоден інший колишній працівник сектору не працює у реорганізованому відділі правового забезпечення.

Станом на сьогодні, я подала ще один позов щодо незаконного звільнення.

Хотілось би акцентувати на тому, що поліція це не приватна фірма, а її керівники забувають що вони тимчасові. За 11 років служби, дякувати Богу, особисті забаганки керівництва будь-якого рівня і їх методи впливу, не змінили моїх позицій. Це давалось звісно не легко, але однозначно змусило мене постійно розвиватись. За це їм вдячна!»

Реклама партнерів

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...