Європейський експерт з питань роботи громадського транспорту, голова Талліннського офісу ЄС у Брюсселі Аллан Алакюла про досвід і користь для економіки від впровадження безкоштовного громадського транспорту.
На впровадження безкоштовного громадського транспорту в Таллінні нас підштовхнула соціально-економічна потреба. Це перша причина. На той час ми вже субсидіювали громадський транспорт з міського бюджету майже на 73%. Наші дослідження показали, що ціна квитка стала, так би мовити, некомфортною для містян й однією з причин, чому все більше мешканців перестали користуватись громадським транспортом. Через це ми вирішили довести субсидію для жителів міста до 100%. Скасували оплату за проїзд лише для мешканців міста і тих, хто платить податки в місцевий бюджет.
Другою причиною, яка спонукала нас зробили транспорт безкоштовним, була мобільність. Ми стимулювали мобільність мешканців міста і, відповідно, підсилили місцеву економіку. Жителі зі середнім і вище середнього доходу почали більше приділяти часу власному дозвіллю, стали частіше виходити в центр міста ввечері, аби відвідувати ресторани, магазини, торгово-розважальні центри, кінотеатри. Вони не були прив’язані до паркінгів і своїх автомобілів, тому відчували себе вільніше та спокійніше.
І третім аргументом запровадження безкоштовного транспорту було обмеження автомобільного руху. Одночасно з введенням безкоштовного транспорту ми підвищили тарифи на паркування в центрі. Окрім того, ми радикально перерозподілили площі вулиць – зробили для громадського транспорту виділені автобусні лінії. Замість звиклих двох смуг в одну сторону для машин залишилась одна, а друга – тільки для автобусів.
Наступна країна, яка буде приймати від Таллінна та від Естонії титул столиці і країни безкоштовного транспорту, – це Люксембург. З 1 березня там всі види громадського транспорту будуть безкоштовними. Єдиний виняток – перший клас в поїзді, позаяк вони в основному міжнародні і технічно легше просто залишити квитки.
Така практика є ще, наприклад, у Сінгапурі, де скасували оплату за проїзд перед часом пік. У китайському місті Ченду (центр агломерації з 14 мільйонами населення, – ред.) – також в години пік. Наступне за величиною після нас в Європі – французьке місто Дюнкерк. У Франції є більше 30 міст із безкоштовним громадським транспортом. Також значна кількість міст є в Польщі, яка недалеко від України. До прикладу, місто Любін в Нижній Сілезії. Також у передмісті Варшави є місто з безкоштовним транспортом. Загалом у Польщі більше 20 таких міст. Тобто Франція, Польща і, звісно, Естонія – країни Європи, де є найбільше міст із безкоштовним громадським транспортом…
Я поки ще не зустрів у світі жодного міста, де був би надлишок грошей… У Таллінна теж не було зайвих коштів. Забігаючи наперед, скажу, що у результаті ми отримали в бюджет більше грошей від введення безкоштовного транспорту в порівнянні з тим, що ми мали від продажу квитків. Ми зробили безкоштовним громадський транспорт лише для мешканців Таллінна, які були зареєстровані в місцевій податковій службі. Коли транспорт став безкоштовним, кількість зареєстрованих платників податків почала рости шаленими темпами. За перші два роки кількість додаткових платників податків зросла на понад 23 000. Це і пояснює, чому безкоштовний транспорт надали лише жителям міста.
Ми отримали до бюджету більше надходжень, ніж нам коштував проєкт безкоштовного громадського транспорту. Це навіть перевищило всі очікування. Відтак Таллінн був здатен інвестувати додаткові кошти не тільки в якість громадського транспорту, а й спрямував гроші на інші місцеві потреби.
Підвищення якості і збільшення інвестицій у громадський транспорт стало можливим завдяки скасуванню оплати за проїзд. Як би дивно це не звучало на перший погляд».
Більше думок експертів транспорту про цю тему читайте тут: Безкоштовний транспорт для Львова.
Андрій Котенський