Новатори рухають світом. І цей алгоритм безперечний. Однак руйнувати стереотипи завжди непросто. А тому й не дивно, що ідея безкоштовного транспорту у Львові має величезний резонанс. На часі поговорити про це фахово. До розмови ми запросили європейського експерта з питань роботи громадського транспорту, голову Талліннського офісу ЄС у Брюсселі Аллана Алакюла, директора аналітичного центру «Інститут міста» Олександра Сергієнка та автора закону про електронний квиток, першого заступника з питань транспорту (2014-2019 років) Ігора Васюника.
Передумова для реформи громадського транспорту у Львові назріла давно! Та чи можливо, щоб він був безкоштовним?
Ігор Васюник: Таке не просто можливе, воно буде! Зараз я відстоюю не себе, а майбутнє Львова. Ми з командою вивчали досвід інших країн, я працював з експертами, ми порівнювали фінансові можливості Львова й інших міст, де ця ідея вже працює. А тому ще раз наголошую: це практика понад 110 міст Європи і США. І це – реальність та тренд сучасних міст. Це питання не лише про кошти, а й про вміння стратегічно бачити розвиток міста, розуміти ключові болючі проблеми і вміти їх вирішувати.
А що ми маємо сьогодні? Автоперевізники не дотримуються графіків, шалені затори і вкрай занедбаний автотранспорт, у який і заходити страшно. Це все – щоденні проблеми львів’ян. Якщо транспортну проблему негайно не вирішувати, ситуація погіршуватиметься.
Утім чиновники Львівської міської ради вирішили підняти вартість проїзду у маршрутках та електротранспорті. Хоча всі попередні підвищення тарифів на проїзд не покращили якість перевезень. Найголовніше – вони вкотре навіть не можуть обґрунтувати підняття тарифу. Не кажучи вже про те, що восьмий рік, уявіть, восьмий рік у Львові не можуть запровадити електронний квиток! 15 міст України запровадили, а львів’ян водять за носа.
А тим часом більше ніж у 60 містах Європи і понад 40 містах США повністю скасували оплату за проїзд. Є такі міста в Китаї та Австралії. Одним із найбільш яскравих прикладів є столиця Естонії – Таллінн.
Що спонукало Таллінн, а тепер і всю Естонію, скасувати оплату за проїзд в міському транспорті?
Аллан Алакюла: На такий крок нас підштовхнула соціально-економічна потреба. Це перша причина. На той час ми вже субсидіювали громадський транспорт з міського бюджету майже на 73%. Наші дослідження показали, що ціна квитка стала, так би мовити, некомфортною для містян й однією з причин, чому все більше мешканців перестали користуватись громадським транспортом. Через це ми вирішили довести субсидію для жителів міста до 100%. Скасували оплату за проїзд лише для мешканців міста і тих, хто платить податки в місцевий бюджет.
Другою причиною, яка спонукала нас зробили транспорт безкоштовним, була мобільність. Ми стимулювали мобільність мешканців міста і, відповідно, підсилили місцеву економіку. Жителі зі середнім і вище середнього доходу почали більше приділяти часу власному дозвіллю, стали частіше виходити в центр міста ввечері, аби відвідувати ресторани, магазини, торгово-розважальні центри, кінотеатри. Вони не були прив’язані до паркінгів і своїх автомобілів, тому відчували себе вільніше та спокійніше.
І третім аргументом запровадження безкоштовного транспорту було обмеження автомобільного руху. Одночасно з введенням безкоштовного транспорту ми підвищили тарифи на паркування в центрі. Окрім того, ми радикально перерозподілили площі вулиць – зробили для громадського транспорту виділені автобусні лінії. Замість звиклих двох смуг в одну сторону для машин залишилась одна, а друга – тільки для автобусів.
У Львові виникла така ж соціально-економічна потреба. То в чому річ?
Олександр Сергієнко: У нас транспорт був збитковий завжди, тож міський бюджет погашав частину витрат. Як відомо, на міський транспорт є дотація, в тому числі за перевезення пільгових категорій пасажирів. В Естонії цю дотацію фактично розширили на всю вартість квитка.
І якщо чітко прорахувати витрати міста на це, тобто знати кількість пасажирів, кількість поїздок і суми сплачених людьми податків, якими розпоряджається місто, то решта справи – за групою фахівців. Також варто прорахувати плюси – зменшення заторів, кількості приватних авто у місті, оскільки людям вигідніше залишити машину в гаражі й скористатися безкоштовним громадським транспортом. Звісно, коли його приведуть до відповідних стандартів. Втім щоб залишити авто вдома й обрати громадський транспорт, треба щоб він їздив чітко за графіком, а не стояв у корках. Як їх позбутися? Навести лад за допомогою поліції, щоб автомобілі не займали смуги громадського транспорту. І лише коли ця проблема буде вирішена, тоді можна говорити про стимули для пересадки у громадський транспорт. У тому числі про його безкоштовність. Тобто роботи багато, але вона винагороджує сміливих.
Куди діваються гроші пасажирів? Хто їх рахує?
Ігор Васюник: Сьогодні у Львові обертаються сотні мільйонів необлікованої готівки в сфері перевезень громадським транспортом. Ніхто не обліковує ні пасажирів, ні грошей, котрі платять люди за проїзд.
За різними оцінками, в тіні перебуває 30-40% коштів. Ці гроші не йдуть на покращення чи закупівлю нового транспорту, а осідають в чиїхось кишенях! Ніде в розвинених країнах світу міський громадський транспорт не розглядають як бізнес. Громадський транспорт виконує стратегічну роль для соціально-економічного розвитку міста. Він забезпечує швидке пересування великої кількості мешканців, платників податків, які творять економіку, наповнюють бюджет. І наскільки комфортним і швидким є цей громадський транспорт, настільки зростає мобільність мешканців і їхня економічна активність, продуктивність їхньої праці та якість життя загалом.
Якби це розуміли люди, які керують нашим містом, в нас би не було такої катастрофічної ситуації. 53% львів’ян користуються щоденно громадським транспортом і кожного дня для них це є випробуванням.
25 листопада я був на громадських слуханнях щодо підняття вартості проїзду. Чиновники міськради і представники комунального АТП-1 всіляко переконували, що перевезення є збиткові, забагато возять пільговиків, а витрати за них не всі компенсовують. Я ставлю запитання: а на підставі чого ці розрахунки? В бюджеті Львова-2020 заклали майже 265 мільйонів гривень компенсацій за пільговиків, але ж ніхто не рахує, скільки саме їх перевезли. То звідки нам малюють ці суми?
Естафету Таллінна переймає Люксембург
Аллан Алакюла: Наступна країна, яка буде приймати від Таллінна та від Естонії титул столиці і країни безкоштовного транспорту, – це Люксембург. З 1 березня там всі види громадського транспорту будуть безкоштовними. Єдиний виняток – перший клас в поїзді, позаяк вони в основному міжнародні і технічно легше просто залишити квитки.
Дійсно, Таллінн є найбільшим містом у світі з повністю безкоштовним транспортом.
Така практика є ще, наприклад, у Сінгапурі, де скасували оплату за проїзд перед часом пік. У китайському місті Ченду (центр агломерації з 14 мільйонами населення, – ред.) – також в години пік. Наступне за величиною після нас в Європі – французьке місто Дюнкерк. У Франції є більше 30 міст із безкоштовним громадським транспортом. Також значна кількість міст є в Польщі, яка недалеко від України. До прикладу, місто Любін в Нижній Сілезії. Також у передмісті Варшави є місто з безкоштовним транспортом. Загалом у Польщі більше 20 таких міст. Тобто Франція, Польща і, звісно, Естонія – країни Європи, де є найбільше міст із безкоштовним громадським транспортом.
Олександр Сергієнко: Нам також доведеться вирішити проблему з приїжджими людьми, які сідають у громадський транспорт. Тобто доведеться організувати процес так, щоб люди, які живуть у місті постійно, не платили за проїзд, а робили це лише гості. Адже місто не повинне витрачати кошти зі свого бюджету на перевезення приїжджих пасажирів. Утім спершу дуже важливим є завдання врешті розібратися з електронним квитком. Безперечно, ми маємо вдосконалювати нашу систему проїзду, але треба чітко розуміти проблеми і ризики.
Безкоштовний транспорт дає прибуток
Аллан Алакюла: Я поки ще не зустрів у світі жодного міста, де був би надлишок грошей (сміється, – ред.). Навіть у Люксембурзі, в одному з найбагатших міст, рівень достатку не був причиною введення безкоштовного громадського транспорту. Їм необхідно було підвищувати оперативність транспорту і лімітувати рух машин. І саме це спонукає робити транспорт безкоштовним.
У Таллінна теж не було надлишку грошей. Забігаючи наперед, скажу, що у результаті ми отримали в бюджет більше грошей від введення безкоштовного транспорту в порівнянні з тим, що ми мали від продажу квитків. Ми зробили безкоштовним громадський транспорт лише для мешканців Таллінна, які були зареєстровані в місцевій податковій службі. Коли транспорт став безкоштовним, кількість зареєстрованих платників податків почала рости шаленими темпами. За перші два роки кількість додаткових платників податків зросла на понад 23 000. Це і пояснює, чому безкоштовний транспорт надали лише жителям міста.
Ми отримали до бюджету більше надходжень, ніж нам коштував проєкт безкоштовного громадського транспорту. Це навіть перевищило всі очікування. Відтак Таллінн був здатен інвестувати додаткові кошти не тільки в якість громадського транспорту, а й спрямував гроші на інші місцеві потреби.
Підвищення якості і збільшення інвестицій у громадський транспорт стало можливим завдяки скасуванню оплати за проїзд. Як би дивно це не звучало на перший погляд.
Через затори економіка Львова втрачає мільярди гривень
Ігор Васюник: «Нічого немає безкоштовного» – це перше, що кажуть люди, не знаючи про світовий досвід і керуючись звичною логікою прибутків-видатків. У всіх містах, де проїзд в громадському транспорті зробили безкоштовним для мешканців, витрати на забезпечення його роботи закладені в міському бюджеті.
Прогресивні міста давно відвели міському громадському транспорту стратегічну роль №1 через його вплив на соціально-економічний розвиток міста. Насправді багато міст зробили безкоштовним транспорт, щоб не втрачати кошти і уникнути спаду економічної активності населення. Безкоштовний транспорт робили не тільки для соціально незахищених і малозабезпечених, адже вони і так мали пільги, а для всіх мешканців міста, які заробляють і сплачують податки в міський бюджет.
Економіка Львова, який також зіткнувся з проблемою заторів, втрачає приблизно 2,7 мільярда гривень на рік. А це дорівнює майже половині теперішнього бюджету міста. Кількість автомобілів, до речі, лише зростатиме. Люди просто не мають альтернативи, чим щодня доїжджати на роботу і додому.
Але навіть без заторів такий низький рівень громадського транспорту як сьогодні у Львові негативно впливає на розвиток міста. У нас 53% львів’ян щоденно користуються громадським транспортом. Понад 60% надходжень бюджету Львова – це податок на дохід фізичних осіб (ПДФО). І всі ці платники податків мають великі проблеми із добиранням на роботу: одні півгодини-годину чекають на іржаві маршрутки, інші – стоять у заторах, бо не хочуть їздити як перші. Замкнене коло. Саме тому прогресивні міста дотують громадський транспорт.
Тому коли чиновники вчергове нарікатимуть, що потрібні мільярди на оновлення громадського транспорту і люди мало платять за проїзд… Відповідь проста: місто має інвестувати в громадський транспорт! А ви ніби не знали, що на це потрібні чималі кошти? Коли питають, звідки ж їх взяти, то для початку слід менше красти. І не просто проїдати бюджет, для цього багато розуму не треба… Потрібно управляти містом так, щоб воно заробляло, в тому числі й на якісний громадський транспорт.
Чи реально для Львова запровадити безкоштовний громадський транспорт?
Ігор Васюник: Реально, і це показує світова практика. У Львові спершу маємо впровадити електронний квиток, це допоможе зробити сферу перевезень прозорою і оптимізувати видатки. Важливо розробити фахову транспортну стратегію міста та його мобільності, пріоритет – для пішоходів та громадського транспорту. Звісно, інвестувати в закупівлю сучасного транспорту. Одночасно надати громадському транспорту пріоритет в русі по всьому Львову, підвищити вартість і контроль за паркуванням. Переконаний, вже на цьому етапі не менше 90% львів’ян будуть задоволені якістю перевезень. А потім скасуємо оплату за проїзд лише для мешканців міста, які є платниками податків, та пільговиків. За тією моделлю, яка буде вигідною саме для нашого міста. Переконаний, що Львів більше отримає в бюджет завдяки росту економіки загалом, ніж буде витрачати на громадський транспорт.
Аллан Алакюла: У великих рішеннях необхідна сміливість. Дивіться навколо та переймайте досвід. Ви маєте хороші приклади. Також приїжджайте та вивчайте наш досвід.
За матеріалами Львівського порталу та газети “Експрес”
Омелян ШЕВЧУК