Наприкінці вересня Львів сколихнула жахлива звістка: на Сихові на будівельному майданчику «Авалону» впав кран. Внаслідок події постраждала 46-річна жінка, яку так затисло у кабіні, що її витягували за допомогою спецтехніки. Кранівниця вижила, але «бонусом» отримала чималі проблеми зі здоров’ям і тепер підозрює, що взагалі залишиться без роботи.
Вся ця жахлива ситуація оголила ще одну велику проблему міста, яке розбудовують шаленими темпами: чи безпечно взагалі ходити біля будмайданчиків? Чи можна бути впевненим у тому, що, йдучи вранці на роботу чи у справах, тобі не впаде нічого на голову, а якщо це й станеться, то хто нестиме відповідальність? Львівський портал взявся з’ясувати, як стежать будівельні компанії за технікою безпеки на об’єкті і що роблять, якщо їхні працівники все-таки отримують виробничі травми.
Безпека на будмайданчиках
Із початку 2019 року на Львівщині під час роботи на будівництві травмувались 11 людей, 5 із них померли. Причиною такої невтішної статистики є ігнорування або неповне дотримання правил безпеки.
Безперечно, існує людський фактор, і ніхто не знімає відповідальності з самого працівника, який першочергово повинен дбати про власну безпеку. Але важливу роль тут відіграє сам роботодавець, якого законодавство України зобов’язує забезпечити належні, безпечні умови праці.
«Чи завжди цих вимог дотримуються? Як показує практика, ні. Ці вимоги ігнорують або виконують не в повному обсязі чи то при будівництві житла, чи то при будівництві доріг. Саме тому ситуація зі станом виробничого травматизму сьогодні є такою плачевною у будівельній галузі», – розповів начальник відділу профілактики страхових випадків управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області Михайло Біловус.
Зараз чимало девелоперів відчули певну безкарність, тож стали працювати за власними правилами, забувши про безпеку підлеглих. Річ у тім, що прийти із перевіркою на будь-який будмайданчик у Львові чи в області просто так неможливо.
Закон України «Про основні засади здійснення державного нагляду» дозволяє проводити планові перевірки будівельних майданчиків не частіше, ніж раз на два роки. А позапланові перевірки можливі лише у виняткових ситуаціях.
«Законодавство, на жаль, суттєво обмежує проведення позапланових перевірок будмайданчиків. Їх можна проводити тільки за наявності підстав, до яких, наприклад, належить відповідне рішення прокуратури, Кабміну. Планову перевірку будівельного майданчика ми маємо право проводити не частіше, ніж раз на два роки. От якщо говорити про інцидент, що недавно трапився на Сихові, то при перевірці кран, який впав, взагалі ще не стояв на цій площадці», – наголосив заступник начальника управління-начальник відділу нагляду в будівництві, котлонагляді на транспорті та зв’язку головного управління Державної служби з питань праці у Львівській області Іван Мечержак.
За його словами, саме через брак контролю на Львівщині стається стільки нещасних випадків на будівництві. І їхня кількість стрімко зросла після ліквідації так званих «будівельних патрулів».
«Будівельний патруль проводив позапланові перевірки будмайданчиків, тому й рівень безпеки був суттєво вищим. На жаль, зараз ситуація зовсім інша, а техніка безпеки залежить уже безпосередньо від роботодавця, зокрема першочергово від його бажання виконувати вимоги нормативних актів з охорони праці», – підкреслив Іван Мечержак.
Аби хоч якось врегулювати ситуацію із безпекою на будівництві у Львові, нещодавно мерія анонсувала масові перевірки будмайданчиків. Їх мають проводити міська та обласна Інспекції держархбудконтролю. Чи отримають забудовники-халявники на горіхи і чи взагалі посадовці зможуть таких виявити, буде відомо лише згодом.
Зазначимо, що дозволи на початок будівництва видає безпосередньо Інспекція держархбудконтролю. Відповідно, вона стежить не лише за законністю робіт, а й за їхньою безпечністю. За словами керівника юридичного відділу Інспекції ДАБК м. Львова Святослава Кіндратіва, зазвичай найчастішими порушеннями техніки безпеки є недотримання нормативних відстаней при розміщенні кранів, відсутність необхідних огороджень, дашків та облаштування самого будмайданчика зі суттєвими відхиленнями від проєкту.
«Дуже часто ми маємо ситуації, коли будівельні компанії ведуть свою діяльність у правовому полі, але коли ми проводимо перевірки, виявляємо низку порушень із техніки безпеки. За це ми неодноразово видавали забудовникам приписи і притягували їх до відповідальності. А вони, коли приходять на розгляд справи, кажуть: “Так, це порушення, але воно дрібне, тут нема нічого страшного, а ви штрафуєте нас і вставляєте палиці в колеса через такі дрібниці”. Проте такі порушення – не дрібниці, і вони можуть призводити до великих трагедій», – додав Святослав Кіндратів.
На гачку у шефа
Якщо на будівельному майданчику виникають нещасні випадки, то працівник має законне право відмовитись від виконання будь-якої роботи, посилаючись на порушення вимог з охорони праці. Але будьмо відвертими: багато людей сьогодні готові піти наперекір керівництву і влаштувати такий протест? Очевидно, що ні, бо роботодавець завжди матиме у кишені свій головний козир – зарплату. Мовляв, не хочеш робити, що я тобі кажу, – не отримаєш грошей.
Про небезпечну працю на будівельному майданчику Львівському порталу розповів заступник голови Профспілки кранівників Львівщини, машиніст баштового крану Любомир Горнецький. Нерідко йому і колегам доводиться працювати із обладнанням сумнівної якості чи під час негоди, бо роботодавець не може втрачати кошти.
«На майданчиках сьогодні порушуються всі можливі норми. Немає сертифікованих люльок для переміщення людей, доводиться це робити просто в якомусь кориті, бо треба піднятись нагору і робити там свою роботу. В моєму випадку було й таке, що змонтували кран, а інспектор перевіряє його в телефонному режимі! Крани взагалі перевіряють абияк, а їх у Львові є близько сотні. А робота під час сильних вітрів? Працювати на будмайданчику під час вітру, який має більше 12,5 м/с, не можна. А ми працюємо, бо привезли бетон, бо роботодавець вклав гроші у будівництво, бо в нього свої терміни. А як не зробиш те, що потрібно, тобі кажуть, що не заплатять. Нам потрібно годувати наші родини, а не переживати на роботі за власне життя», – розвів руками Любомир Горнецький.
То що з кранівницею «Авалону»?
Після інциденту в компанії «Авалон» заявили, що за дотримання техніки безпеки на майданчику відповідає генпідрядник, ТОВ «Обра Констракшн Груп», який безпосередньо виконує будівельні роботи. Тому всі претензії – до нього, адже на роботу кранівницю наймав саме він. Водночас в «Авалоні» запевняли, що взяли на себе фінансові витрати за лікування постраждалої.
Зараз 46-річна пані Анжела, кранівниця, яка працювала на будівельному майданчику «Авалону» на проспекті Червоної Калини, вже вийшла з лікарні. Втім жінка дотепер почувається недобре і переконана, що постраждала саме через недотримання техніки безпеки. Про можливий нещасний випадок раніше попереджала керівництво, але, за її словами, цю інформацію не взяли до уваги.
«Це все недотримання техніки безпеки. Винен не лише кранівник, а й будмайданчик. Колія знаходилась дуже близько до «Арсену», я попереджала, зокрема і прорабів, що колись виїду з тієї колії, але мене ніхто не слухав. Тупик був лише один, паралельно були протиударні тупики. Чому ви такі тупики ставите? За технічними нормами, якщо кран сходить із рейок, він не може відразу перекинутись, бо ще тримається завдяки спеціальним захватам. А на крані не було цих рейкових захватів», – пояснила жінка під час засідання у Львівському пресклубі.
Водночас пані Анжела підтвердила, що компанія оплатила її лікування. Проте як тільки жінка вийшла з лікарні, про неї забули, а мова про виплату компенсації за завдану шкоду взагалі не йде.
«Жодної компенсації я не отримала. Коли мене привезли в лікарню, то дали якісь кошти, щоб я ноги не протягнула. Після цього більше нічого не було. До мене ніхто не дзвонить, не спілкується… Зараз почуваю я себе недобре, мене болить спина. Здавала аналізи крові, результати погані. Не знаю, як буде далі. А мені якось потрібно далі жити, працювати. Мені – 46 років і щось кардинально змінювати є дуже важко, я все життя віддала кранам: козловим, мостовим і баштовим», – зауважила кранівниця і додала: підозрює, що її взагалі тепер можуть звільнити.
Своєю чергою присутній представник «Авалону» Роман Попко побідкався, що цей нещасний випадок завдав компанії значних репутаційних втрат. Проте знову перевів усі «стрілки» на генпідрядника. Також зі слів Попка можна зробити висновок, що наразі «Авалон» не застосував щодо фірми-партнера жодних суттєвих санкцій, в тому числі й фінансових.
«Ми відреагували на ситуацію, що виникла, і зараз встановлюємо генпідряднику більш жорсткі правила щодо дотримання високих норм безпеки праці. Ми додаємо відповідні положення у договір, вони вже практично розроблені. Це будуть нові вимоги до наших підрядників, адже їх у нас є кілька. Також ми вводимо комісійне обстеження майданчиків», – розповів Роман Попко.
Через порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою поліція відкрила кримінальну справу. Наразі тривають експертизи, правоохоронці проводять розслідування, тож розставити крапки над «і» у цій ситуації поки неможливо.
Проте одне можна сказати точно: так, від нещасних випадків на виробництві не застрахований жоден роботодавець. Але він зобов’язаний максимально ефективно вирішити таку непросту ситуацію і подбати про постраждалого працівника, а не ховатися від відповідальності. Тим більше, коли йдеться про відому у Львові компанію, яка позиціонує себе одним із лідерів будівельної галузі. І тут абсолютно неважливо, чиїм працівником була травмована кранівниця, бо бізнес, який справді дбає про свій імідж, по-перше, намагатиметься працювати на випередження таких ситуацій, по-друге, – завжди буде готовий замести багно за колегами, аби не заплямувати власне обличчя…
Фото: скриншот із відео Львівського пресклубу, ДСНС та з вільних джерел
Наталя ДУЛЯБА