За останні кілька тижнів Львівська міськрада втратила щонайменше 40 об’єктів комунальної нерухомості. Йдеться про найбільш привабливі комерційні приміщення, розташовані у центральній частині міста. За попередніми оцінками, вартість незаконно відчуженого у міста майна складає десятки мільйонів гривень. Масштабною аферою, яку випадково виявили юристи управління комунальної власності ЛМР, уже займається поліція, прокуратура та СБУ.
Нежитлове приміщення площею 339,3 м2 за адресою вул. Стецька, 11, згідно з даними держреєстру речових прав на нерухоме майно, 22 вересня 2016 року перейшло у власність двох львів’янок – Людмили Малькової та Ірини Сандул.
Підставою набуття права власності на комунальне майно став протокол загальних зборів учасників ТзОВ «МС ОПТ». А зареєструвала майно приватний нотаріус Уляна Пшенична.
За словами начальниці юридичного управління Львівської міськради Гелени Пайонкевич, це найбільш цинічний спосіб привласнення майна, який їй доводилось зустрічати впродовж всієї своєї практики.
«Грубо кажучи, зібрались декілька осіб та зареєстрували собі товариство з обмеженою відповідальністю. Потім двоє його учасників – Ірина Сандул та Людмила Малькова – виходять зі складу співвласників і ТзОВ у вигляді відшкодування передає їм у власність це приміщення. Цей акт реєструє нотаріус, хоча просто зобов’язаний перевірити, чи має саме ТзОВ право власності на це майно, – пояснила Гелена Пайонкевич. – Тобто виходить, що можна йти по центру Львова, побачити вільне приміщення і вирішити зареєструвати собі право власності на нього. Це просто вершина цинізму».
У такий же спосіб ті самі особи за підписом того ж нотаріуса того ж дня привласнили собі ще одне комунальне приміщення у центрі Львова – площею 382,6 м2 за адресою вул. Свєнціцького, 7. На підставі протоколу загальних зборів того самого ТзОВ «МС ОПТ».
Як вдалося з’ясувати журналістам, загалом на Ірину Сандул та Людмилу Малькову, а також на Романа Андрієвського та Олега Рогоцького, за тією ж схемою впродовж кількох тижнів було зареєстровано більше 40 приміщень. І це лише те, що наразі вдалося виявити. Судячи з усього, перереєстрація приміщень триває.
На думку в.о. керівника управління комунальної власності ЛМР Лілії Сторож, Андрієвський та Рогоцький – також фігуранти цієї шахрайської схеми: «Це особи, які або швидко перекуповують ці приміщення, або також реєструють на себе».
Як виявилося, реєстрацією більшості цих оборудок займалися лише двоє львівських нотаріусів – Наталія Загвойська та Уляна Пшенична.
«Ми ввели у реєстр прав на нерухоме майно прізвища Сандул та Малькової і отримали просто шокуючий результат – відповідно 120 і 155 сторінок документів з різними майновими правами. І все треба детально перевірити. Кожен реєстраційний номер, кожен договір… І якщо того чи іншого договору купівлі-продажу у нас немає, тобто він підроблений, ми передаємо матеріали юридичному управлінню, а вже юристи звертатимуться до правоохоронних органів», – заявила в.о. керівника управління комунальної власності ЛМР Лілія Сторож.
Проте найстрашніше, за словами юристів, не реєстрація права власності, а перепродаж привласненого приміщення.
«Незаконно зареєстроване право власності можна скасувати шляхом судових спорів, – повідомив у коментарі адвокат Олег Мицик. – Але якщо приміщення вже продали і при цьому у покупця не було причин сумніватися в законності права власності продавця, то повернути це приміщення буде набагато складніше».
За словами Гелени Пайонкевич, керівника юридичного управління ЛМР, нові власники цих приміщень Людмила Малькова, Ірина Сандул та Роман Андрієвський, а також нотаріуси Уляна Пшенична та Наталя Загвойська – люди невипадкові і вони знають, що роблять.
«Якщо, наприклад, я з кимось зареєструю собі ТзОВ і на підставі протоколу його зборів захочу привласнити собі комунальне приміщення, а потім прийду з цим протоколом до першого-ліпшого нотаріуса, то, звісно, він відмовить, – пояснила Гелена Пайонкевич. – Нотаріус зобов’язаний перевірити, чи має саме ТзОВ право власності на це приміщення. Це ж логічно. Звісно, все вирішить суд. Але, на мою думку, ми маємо справу з організованою злочинною групою. Так само можна стверджувати про ці видумані договори купівлі-продажу. Нотаріус має подивитися в реєстрі, чи справді існує такий договір. Тобто ці нотаріуси невипадково закривають очі на очевидні речі».
Джерело: Zaxid.net
