Днями у Львові в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун презентувала зміни у системі охорони здоров’я, розповіла про першочергові кроки та про те, як завдяки ним можна докорінно змінити нинішній плачевний стан у галузі української медицини. Отож, Львівський портал подає повну презентацію концепції головного медика України.
Побудова нової системи громадського здоров’я в Україні
Традиційно в Україні галузь охорони здоров’я орієнтується на лікування захворювань, а не на їх попередження. Більшість ресурсів спрямовані на лікування хвороби, і лише невелика їх частина передбачає збереження здоров’я.
Мета – створити таку систему, у якій кожен керівник центрального та місцевого органу виконавчої влади буде враховувати наслідки своїх рішень для здоров’я населення і надавати пріоритет заходам, які допоможуть людям уникнути хвороб і травм. Розбудова такої системи громадського здоров’я в Україні є однією з вимог Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Нова система громадського здоров’я будується за принципами децентралізації та субсидіарності. Координатором та технічним лідером програм та проектів у цій сфері має стати Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я. Центр матиме доступ до медичної статистичної інформації, здійснюватиме обробку баз даних, готуватиме науково обґрунтовані рішення та аналітику у сфері громадського здоров’я. Також, він керуватиме обласними установами у сфері громадського здоров’я.
Реалізацію політики у сфері громадського здоров’я на регіональному рівні здійснюватимуть органи місцевого самоврядування. Вони будуть відповідальні за санітарне та епідеміологічне благополуччя населення, імплементацію Національної стратегії громадського здоров’я на місцевому рівні, а також за інформування населення.
Система громадського здоров’я розвивається в наступних стратегічних сферах:
Нормативно-правова база. В Україні відсутній закон, який регулює сферу громадського здоров’я. Зараз в міністерстві йде підготовка відповідного законопроекту та стратегій по певних напрямках громадського здоров’я, а саме: біологічної безпеки, розвитку національної системи крові, контролю за неінфекційними хворобами, а також стримування стійкості до протимікробних засобів.
Біологічна безпека. Україна має стати країною, населення якої захищене від нових та особливо небезпечних інфекцій, та, водночас, “біологічним щитом” у глобальній циркуляції інфекційних хвороб. У планах МОЗ – створення єдиної електронної системи спостереження за захворюваннями та мережі оперативного реагування на епідемічні загрози. Спільно з міжнародними партнерами планується обладнати мобільні та стаціонарні аналітичні лабораторії з належним рівнем біобезпеки, оснастити та провести тренування бригад швидкого реагування. Також, будуть обладнані інфекційні бокси-ізолятори у головних пунктах перетину кордону України (аеропорти та порти) та інфекційні відділення високого рівня захисту у центральних лікарнях госпітальних округів.
Протидія неінфекційним захворюванням. Для зменшення впливу неінфекційних захворювань на суспільство МОЗ планує застосувати комплексний підхід, який дасть можливість людям зробити вибір заходів, спрямованих на зміцнення їхнього здоров’я, і вимагати від органів місцевого самоврядування прийняття відповідних рішень. Для цього, насамперед, люди мають отримати знання, навички та правдиву інформацію, наприклад, про продукти, які вони споживають; повітря, яким дихають; водойми, на яких відпочивають, і послуги охорони здоров’я, які їм потрібні.
Національна система крові. Головним завданням МОЗ є забезпечення рівного і своєчасного доступу громадян до якісних та безпечних компонентів і препаратів крові. Його виконання вимагає затвердження Стратегії розвитку національної системи крові та розроблення Дорожньої карти її імплементації. Служба крові надаватиме послуги по заготівлі, переробці, тестуванню, зберіганню і розподілу донорської крові та її компонентів, а також їх належному клінічному використанню. Вона складатиметься з Національного трансфузіологічного центру МОЗ, регіональних трансфузіологічних центрів, їх філіалів та лікарняних банків крові. Національний реєстр донорів, створення та оснащення міжрегіональних лабораторних центрів та центрів крові сучасним обладнанням, а також підготовка спеціалістів, стануть наступними кроками для ефективної роботи системи.
Освіта. Сталий розвиток сфери громадського здоров’я і її наступне поліпшення буде забезпечено за рахунок навчання та тренування кваліфікованих кадрів. Національні експерти будуть брати участь в розробці та впровадженні освітньої програми до- та післядипломної освіти у сфері громадського здоров’я; адвокації включення спеціальності “громадське здоров’я” у перелік галузей знань і спеціальностей; та розробці Національного плану з розвитку людських ресурсів у системі громадського здоров’я.
Комунікація. Досягнення результатів у сфері громадського здоров’я безпосередньо залежить від поінформованості та обізнаності населення. Саме тому МОЗ планує розробити програми комплексних заходів з профілактики; сформувати базу даних про стан здоров’я населення та середовища життєдіяльності людини; а також, проводити інформаційно-просвітницькі кампанії з попередження захворювань та популяризації переваг здорового способу життя.
Реформа фінансування медицини: що нас чекає в 2017 році?
Трансформація стартує з запуску сімейної медицини європейського зразка на базі існуючої первинної ланки української системи охорони здоров’я (поліклініки, амбулаторії, ЦПМСД).
“За минулі 25 років було розроблено 21 законопроект про запровадження страхової медицини. Багато з них передбачали створення великих бюрократичних структур чи переспрямування бюджетних потоків в чиїсь кишені – на щастя, Верховна Рада не дозволила цього. Мета нашої команди – почати запускати страхову модель медицини на практиці вже у 2017 році і ми знайшли спосіб зробити це з мінімальними і зрозумілими всім змінами в законодавстві”, – заявив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.
Українці зможуть вільно обирати сімейного лікаря і педіатра для своїх дітей та підписувати з ним прямі угоди з чітко прописаним обсягом послуг, гарантованих і оплачених державою. У випадку, якщо пацієнта не задовольняє сімейний лікар, він зможе його поміняти. Сімейні лікарі видаватимуть довідки в дитячий садок, школу, басейн. Прив’язка до місця проживання скасовується.
“Наша мета – лікар кожній родині. Сімейний лікар повинен стати агентом сім’ї в системі охорони здоров’я, направляти, слідкувати за здоров’ям та забезпечувати всю первинну діагностику. Сім’я повинна йому довіряти, а для цього лікар має бути мотивований — передусім фінансово”, –відзначив Павло Ковтонюк.
Лікарі первинної ланки зможуть обрати будь-яку організаційну форму роботи – ФОПи, поліклініки, амбулаторії та ЦПМСД. Робота буде оплачуватись за подушним нормативом в залежності від кількості укладених лікарем угод і дотримання медичних протоколів лікування та діагностики.
Процедура ліцензування медичних практик буде прискорена, ДБНи та СанПіНи для відкриття медичних практик спрощені та гармонізовані з європейським законодавством. Також вже у 2017 році буде скасована паперова звітність для лікарів первинної ланки.
“Ключова функція сімейного лікаря – підтримувати здоров’я своїх пацієнтів. Будь-яка інша робота буде мінімізована. У випадку, якщо сімейний лікар вирішить розпочати приватну практику, оплата буде надходити на його рахунок напряму, оминаючи посередників. Це дозволить створити просту, прозору і зрозумілу для всіх систему”, – додав Ковтонюк.
Технічним оператором перерахування бюджетних коштів стане прозора страхова агенція, що здійснюватиме документообіг з лікарями. Запровадження нових податків чи страхових внесків не передбачається.
“Українці і так сплачують податки. Наша задача – забезпечити їх прозоре та ефективне використання. Кожен громадянин України, незалежно від місця проживання та достатку повинен мати доступ до сімейного лікаря, а громади не повинні відправляти «гонців» до Києва для вимолювання додаткових бюджетів. Логіка дуже проста: ви обираєте лікаря — ми йому платимо”, – зазначив Павло Ковтонюк.
Тактика впровадження реформи буде опублікована на сайті МОЗ. Також буде створено національний рейтинг запровадження реформи в регіонах і детальні методичні матеріали, які розтлумачують роль лікарів, пацієнтів і місцевих адміністрацій.
“Прем’єр-міністр Володимир Гройсман поставив нам чітке завдання – реформа повинна розпочатись в 2017 році, але те, що відбуватиметься, не повинно стати ні для кого неприємним сюрпризом. Всі мають розуміти як і коли зміниться система і чітко усвідомлювати свою роль і задачу в реформі”, – наголосив заступник міністра.
Також у 2017 році буде запущена підготовка до реформування госпітальної ланки системи охорони здоров’я, розширення автономії медичних закладів, їх переведення на глобальний бюджет та оплату за результат, спрощення доступу до фінансування та інвестицій.
“Наївно думати, що величезну систему охорони здоров’я в 42-мільйонній країні може змінити міністерство, клацнувши пальцями. Ключова задача нашої команди в умовах децентралізації – створити максимум можливостей на місцях, де відбуватимуться зміни, які побачать українці. Безперечно, ми стоїмо перед великими викликами, але також зустрічаємо і масштабну підтримку у всіх, з ким ми працюємо – парламентського комітету, міжнародних експертів, лікарського середовища, пацієнтських організацій. Але передусім важливо розуміти, що швидкість розгортання реформи залежатиме від якості роботи місцевої влади. Тим більше додає оптимізму, що голова Уряду Володимир Гройсман висловив готовність взяти це питання під свій особистий контроль”, – наголосив Ковтонюк.
Покращення системи екстреної медичної допомоги в Україні
Зміна системи екстреної допомоги — це питання зміни цінностей та розуміння важливості кожного людського життя. Як ми зможемо покращити цю систему?
1.Тренування для поліцейських та пожежників
Зазвичай першими на місце пригоди приїздять поліцейські, пожежники чи професійні водії. Вони потребують медичного тренування, яке надасть базові навички з порятунку та підтримки життя до приїзду швидкої.
2.Вдосконалення диспетчерської системи та створення кол-центру
Новітні диспетчерські системи забезпечують миттєвий зв’язок з оператором, направлення на місце пригоди найближчої карети, відсіювання непрофільних дзвінків.
При потребі лікарської консультації дзвінок направлятиметься до колл-центру.
Кол-центр — це безкоштовний, конфіденційний сервіс, до якого можна подзвонити за порадою щодо здоров’я чи потрібною інформацією. Кожен зможе отримати кваліфіковану відповідь 24 години на добу 7 днів на тиждень.
3.Розширення мережі підстанцій
Усі пацієнти мають право на доступ до медичної допомоги. Кількість карет швидкої, розташування підстанцій мають виходити з потреб пацієнта та відповідати західним нормам.
4.Тренування для лікарів та фельдшерів
Пацієнта рятують не карети швидкої допомоги чи обладнання, а люди. Персонал швидкої — головна цінність системи. Лікарі та фельдшери пройдуть додаткове навчання (чотири п’ятиденні модулі), що вдосконалить їхні практичні навички та наблизить надання допомоги до західних медичних стандартів.
Перша медична допомога має бути стандартизована через впровадження протоколів надання допомоги на всіх рівнях. Усі працівники швидкої повинні бути підготовлені на тому ж рівні не залежно, чи вони працюють в селі на Сході України або у великих містах, як Київ та Одеса. МОЗ сприятиме впровадженню західних протоколів надання допомоги, базованих на доказовій медицині.
5.Розробка навчальних програм для фахівців з догоспітальної допомоги
Парамедик (сьогодні це фельдшер з медицини невідкладних станів) — це перший медичний фахівець на місці ДТП, травми або іншого екстреного медичного інциденту. Він відповідальний за оцінку стану пацієнта і забезпечення необхідної допомоги на місці, а також під час транспортування до лікарні. Навчання парамедика тривалістю 3 роки починається після закінчення шкільної програми та прирівнюється до рівня бакалавра.
Водій швидкої має бути повноцінним членом медичної команди (його західний відповідник — екстрений медичний технік). Підготовка екстреного медичного техніка триває 3 тижні, які розподіляються між навчанням у класах та практичними відпрацюваннями.
Післядипломні курси, ліцензування та сертифікація всіх фахівців на догоспітальному етапі дозволить контролювати практичні навички виконання сучасних протоколів.
6.Створення відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги
У лікарнях будуть створені відділення екстреної (невідкладної) допомоги, які прийматимуть пацієнта від працівників швидкої та надаватимуть йому першу допомогу на госпітальному етапі.
Наша мета – створення відділень на базі лікарень з цілодобовим доступом до базових методів діагностики (лабораторія, рентген, УЗД) та лікування.
Тут цілодобово працюватимуть кваліфіковані лікарі невідкладних станів та медсестри з усім необхідним обладнанням для діагностики та справді невідкладного лікування.
Пацієнт обирає – держава платить: як працюватиме страхова медицина в Україні
З першого січня 2017 року в Україні почне розгортатися страхова модель медицини. Пацієнти матимуть пакет гарантованих медичних послуг, зможуть обирати лікаря та заклади, у яких лікуватимуться.
Основа впровадження страхової моделі – зміна системи фінансування охорони здоров’я.
В.о. міністра охорони здоров’я доктор Уляна Супрун та заступник міністра Павло Ковтонюк зустрілися з експертами медицини та громадськістю, щоб обговорити шляхи застосування страховій моделі в Україні.
Ми записали 10 найбільш актуальних запитань, які обговорили під час зустрічі.
Де закінчується первинна ланка медичної допомоги та починається вторинна?
Це питання принципове для успіху реформи. Ми починаємо роботу над розробкою стандарту, який визначатиме первинну ланку. Національна агенція медичного страхування і постачальник первинної медичної допомоги укладуть договір, де одна сторона відповідатиме за стандарт, а друга – за фінансові умови. Все має бути чітко регламентовано.
Невдовзі стандарт буде розроблений, обговорений та прийнятий. З першого січня ми почнемо розгортання системи змін на первинній ланці.
Хто контролюватиме відповідність медичним протоколам?
Контроль здійснює національна агенція медичного страхування, яка є незалежним центральним органом виконавчої влади. На відміну від місцевої влади агенція не володіє фінансами, тому є неупередженою й може стежити за дотриманням угоди, стандарту, протоколів і фінансів.
Національна агенція має бути органом виконачної влади, державною установою чи спільним органом?
Згідно з постановою Кабміну, яка зараз знаходиться на погоджені, Національна агенція створюється у вигляді центрального органу виконавчої влади. У кожній області України будуть працювати відділення агенції. Спочатку ми планували відкрити більше відділень, проте тоді знадобиться й більше коштів на адміністративні витрати. Тому буде відкрито по одному відділенню на область
Один з найважливіших показників хорошої роботи МОЗ має бути збільшення народжуваності напротивагу рівня смертності. Які показники ефективності роботи охорони здоров’я можна побачити через рік?
Рівень народжуваності та смертності населення буде одним із показників. Окрім цього будуть показники зменшення фінансування, зменшення закупівлі ліків, бо люди не будуть хворіти.
Центр громадського здоров’я слідкуватиме за цією статистикою. Мета роботи центру – збирати статистику, втілювати програми профілактики, перевіряти, що всі мають вакцини та лабораторії працюють належним чином. У кожній області він матиме представництво.
Чи буде на законодавчому рівні щорічне обстеження українців?
До страховки будуть включені гарантовані послуги, серед яких – щорічне обстеження. Ми не можемо вимагати від людей проходити обстеження, оскільки це означатиме повернення до старої системи. Проте ми будемо проводити просвітницьку роботу та пояснювати українцям, що регулярна діагностика є одним із основних способів попередити захворювання.
Згідно з рекомендаціями ВООЗ, примусове обстеження також не є економічно ефективнимі. Має обстежуватися той, хто має чіткі рекомендації. Сімейні лікарі нам будуть в цьому допомагати.
Чи є ризик, що сімейний лікар буде направляти лікуватися до тих лікарів, з якими він в добрих стосунках чи просто має домовленість?
На відміну від України, в західних системах охорони здоров’я немає практики, коли фахівці нехтують професіоналізмом на користь дружніх стосунків. В Україні є проблема кумовства, як і проблема з корупцією. Не виключно, що такі випадки можуть траплятися, проте в новій системі вони будуть скоріше винятком, аніж правилом. Страхова модель дозволить максимально відслідковувати рух коштів, які отримує лікар і це дозволить бачити, як часто до нього повертаються пацієнти й чи є він ефективним.
Чи будуть включені в страхову медицину закупка вартісного обладнання для лікування?
В 2017 році ми змінюємо систему фінансування первинної ланки, до якої не входять високоспеціалізовані процедури та апаратура. Тому закупка вартісного обладнання фінансуватиметься так, як і раніше.
Згодом ми продовжимо реформи й вторинної та третинної ланок медицини та зможемо профінансувати таке обладнання.
Проте зараз ми також готові шукати кошти для таких потреб. Є благодійні фонди, специфічні бюджетні програми. Будемо спілкуватися окремо по кожному випадку та вирішувати проблему в специфічних потребах.
Зі зміною системи фінансування за принципом “гроші йдуть за пацієнтом” лікарі зможуть як відкривати приватну практику, так і працювати у центрах первинної медико-санітарної допомоги. Чи будуть компенсуватися кошти, які лікар витратить на аренду приміщення для прийому пацієнтів?
Ми маємо дати свободу лікарям самостійно обирати форму роботи. МОЗ максимально спростить процедуру ліцензування медичної практики.
Ми хочемо дати можливість всім на рівній основі брати участь у контрактуванні з національною агенцію-розпорядником коштів. Міністерство не повинно надавати перевагу тій чи іншій формі, ми повинні оплатити за пацієнта, на цьому наша робота закінчена.
Чи перестає МОЗ бути головним розпорядником коштів? Як тоді їх контролювати?
Жодна західна країна не передбачає, щоб міністерство охорони здоров’я розпоряджалося коштами. Це не є його функцією. В Україні також кошти підуть через систему національного страхування, а МОЗ буде розробляти політику.
Як молодому лікарю, який ще не має досвіду та репутації, створити власну базу клієнтів?
У розвинених країнах молоді лікарі перед тим, як напрацюють власну базу пацієнтів, тривалий час співпрацюють із досвідченими лікарями. Молодим лікарям така практика допомагає набрати досвіду, досвідченим – обслуговувати більше пацієнтів. Система менторства допоможе лікарям бути не конкурентами, а колегами. Україна також рухатиметься в цьому напрямку.
Якість та доступність лікарських засобів
Міністерство охорони здоров’я планує з 1 січня 2017 року запустити проект реімбурсації вартості ліків, оскільки якість та доступність лікарських засобів – серед пріоритетних завдань роботи МОЗу.
На сьогодні понад 90% лікарських засобів на ринку купуються за кошти населення. При цьому пацієнти споживають ліки, які не відповідають показникам поширеності хвороб, і надають пріоритет другорядним препаратам.
Іншою проблемою є низька купівельна спроможність населення (на фоні девальвації гривні) та низька інвестиційна привабливість фармацевтичного ринку України.
Щоб вирішити згадані проблеми, МОЗ планує зробити наступні кроки:
1.Створити та запровадити Національну політику лікарських засобів. Це документ, що узагальнить, спрямує та конкретизує плани розвитку галузі. Його основними елементами є доступність лікарських засобів, фінансування системи забезпечення лікарськими засобами, системи постачання лікарських засобів, регулювання та забезпечення якості лікарських засобів та раціональне застосування лікарських засобів.
2.Створити національний перелік основних лікарських засобів з урахуванням рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), що буде містити лише ті лікарські засоби, що мають обґрунтовану доказову базу своєї ефективності та які містяться у міжнародних протоколах лікування пацієнтів.
3.Запровадити референтні ціни на лікарські засоби, що включені до Національного переліку основних лікарських засобів.
4.Запровадити реімбурсацію вартості лікарських засобів, що входять до Національного переліку основних лікарських засобів з використанням референтних цін.
Основним пріорітетом запровадження реімбурсації в 2017 році стане лікування хвороб, що першочергово впливають на основні показники здоров’я населення (серцево-судинні хвороби, цукровий діабет 2 типу, бронхіальна астма) та ефективно лікуються на амбулаторному етапі. Відшкодування вартості ліків визначатимеся Національним переліком основних лікарських засобів у 2017 році, який складається із 22 міжнародних непатентованих назв.
Для того, щоб знизити ціну та підвищити доступність ліків, потрібно спростити доступ до закупівлі іноземної валюти імпортерами лікарських засобів та стабілізувати можливі валютні ризики. Крім того, очікується, що ПДВ на лікарські засоби та медичні вироби зменшиться до 2-5%, а оптові та роздрібні націнки обмежаться у вигляді регресивних націнок (більша ціна – менше націнка).
Метою Національної політики щодо забезпечення лікарськими засобами є гарантування якості, ефективності та безпеки всіх лікарських засобів, раціонального їх застосування, а також підвищення економічної та фізичної доступності, зниження цін та підвищення доступності основних лікарських засобів, зниження соціального напруження, пов’язаного з доступністю ліків та раціонального використання наявних бюджетів та ліків.
Державна політика Міністерства охорони здоров’я України ґрунтується на принципах прозорості та ефективності, а також створенні здорової конкуренції та моніторингу процесів.
Фото: Udoktora.net, Inpress.ua, telegraf.com.ua, Знай.ua, Мини Доктор, ZN.ua
Львівський портал