Опісля останніх декількох сильних злив у Львові містяни почали масово скаржитися на роботу таксі, мовляв, коли у Львові падає дощ, то дочекатися на машину неможливо. У соцмережах львів’яни нарікають і на те, що таксисти їздять як їм заманеться, запізнюються або взагалі не приїжджають на виклики. І не завжди у всьому винна погода, іноді причин навіть не пояснюють.
Аби дізнатися, чому проблема з таксі у Львові стає все більш масштабною, та що з цим робити, Львівський портал вирішив поспілкуватись з керівником з розвитку компанії Lviv Hotel Taxi та паралельно керівником райдшерінгового проекту GatherCar Сергієм Партикою.
– Останнім часом у Львові збільшилась кількість скарг від громадян, що водії таксі відмовляються приїжджати на виклики, особливо часто це відбувається у віддалених куточках міста. Якщо ж на вулиці дощ – то взагалі пиши пропало. Чому у місті склалася така ситуація?
– Громадяни тривалий період користувалися послугами нелегального таксі, мотивували водіїв працювати далі нелегально. Це все привело до того, що ринок тіньових таксі зріс більш ніж на 95%. Легальних перевізників фактично немає, і вони на ситуацію на ринку не впливають. Натомість сьогодні є тарифи, які встановлені і контролюються диспетчерськими службами таксі. Диспетчерська служба до безпосередньо таксі відношення немає. Вона є інформаційно-довідковим центром, який приймає інформацію від клієнта, обробляє і через інтернет-ефір роздає кому-попало, на чому-попало, без жодної відповідальності перед львів’янами. Таксувати може будь-хто на будь-чому та будь-коли. Для того, щоб стати таксистом, треба зареєструватись на сайті служби чи приїхати в офіс до них – ніхто вас, як правило, перевіряти не буде. Даєте завдаток за замовлення, що їх буде давати служба, і все: вони почнуть скидати на телефон смс.
У зв’язку із погодними умовами попит на послугу дуже зріс. Тому що у відношенні до дорожчання продуктів харчування, комунальних послуг, хабарів, чи будь-яких інших витрат у людей, послуги таксі не настільки зросли. Вони дуже повільно ростуть. Інформаційно-диспетчерські служби штучно сповільнюють зріст цін, бо їм вигідно, щоб замовлень було побільше. А вже кінцева вартість лягає на плечі перевізнику, який думає, що він прийшов тимчасово, і йому ніхто не пояснює, що є таке поняття, як амортизація, інвестиційна привабливість того, що він робить. Тобто він працює в мінус, не усвідомлюючи цього. Потім за рік-два він розуміє, що він майже нічого не заробляє, і тоді починає саботувати. Станом на зараз містом їздить близько 5 тисяч таксистів, з них повальна більшість далека від того, що таке таксі взагалі… Згідно чинного законодавства, таксі має бути з таксометром, але коли клієнт замовляє машину, то визначену ціну йому часто називає оператор. Відповідно, це теж порушення чинного законодавства, бо не може інший суб’єкт підприємницької діяльності визначати кінцеву ціну на послугу, яку він сам не надає. А тим більше, коли мова йде про нелегальну діяльність, де є незаконний обіг готівки, де є порушення ліцензійних умов, незареєстрована підприємницька діяльність тощо. Тобто настільки в тіні ринок таксі ще ніколи не був.
– Куди можна скаржитись на безвідповідальність таксистів?
Нікуди. Наразі ніхто не може вплинути на таксистів. Самі таксисти є формально невинні, бо вони є заручниками ситуації. Адже закони, які сьогодні діючі, маю на увазі Закон про транспорт, Закон про ліцензування, в частині таксі не виконуються вже дуже давно. Зараз реалії для таксистів такі, що роби собі, що хочеш і тобі нічого не буде. А маніпулюють ситуацією учасники ринку диспетчеризації – служби таксі, які пробують вижити, притримуючи ціну, зокрема, бо бояться приходу нових гравців, таких як Uber… От і складається ситуація, що коли прийшов «Уклон» і опустив ціну ще дешевше, водії взагалі не розуміють, як можна з того виживати, клієнти дозволяють собі користуватися таксі більше ніж будь-коли за останні декілька років, відповідно попит перевищує пропозицію, ринок перекошений, регулятора немає, відповідальність на себе взяти ніхто не може і не хоче.
Якщо скаржитися у поліцію, то має бути предмет скарги. А який? Що машина не приїхала? А звідки ви знаєте, хто з 5 тисяч таксистів, які ніде не зареєстровані, не прийняв ваше замовлення? А в чому його порушення? Згідно чинного законодавства, він вам нічого не винен до того моменту, поки ви не сіли до нього у машину. Тобто вас обманює служба таксі, коли реєструє замовлення, а потім відмовляє в подачі авто, а вона не несе жодної відповідальності – адже грошей від вас не бере.
Якщо звертатись в ТрансБезпеку, то вони теж не мають на то ради. Вони проводять періодично рейди по таксі. Результатами є протоколи, які складаються за ст.164 Адміністративного кодексу України «Про незареєстровану підприємницьку діяльність», де є штраф від 17 до 85 тисяч грн. Але вони не можуть робити це щодня, тим паче уночі. Поки вони виїдуть і оформлять один-два протоколи, за той час всі таксисти Львова вже знають, що є перевірка. Вони знімають «шашки», з’їжджають з доріг. Це теж одна з причин, чому в місті може не вистачати машин.
Можна ще скаржитись у комітет з прав захисту споживачів. А який вони мають вплив на нелегального підприємця? Жодного. Тобто ця структура нічим не допоможе.
– А щодо технічного стану автомобілів: який відсоток таксі у Львові відповідає нормам?
– Нормам приватного легкового автомобіля відповідає, мабуть, більшість авто. Хлопці стараються за ними дивитись, це ж переважно їхні власні авто. До 2008 року таксопарк суттєво оновився, але за вісім років ті машини фактично зносилися. Як для спецтавтомобіля таксі, то машини належним чином не обслуговуються, не моніторяться систематичне проходження технічного обслуговування, ТО не проводиться раз у рік і т.д.
– Уряд планує значно зменшити вартість ліцензії для таксистів. Чи це допоможе ринку таксі вийти з «тіні»?
– Є правильна ініціатива міністра інфраструктури, що треба щось робити. Але це мають робити професіонали галузі, а не ті люди, які прийшли робити реформу. В мене немає сумнівів, що є благі наміри міністерства. Втім глибини проблем ринку вони не відчувають. І не можна вирішити такий складний Гордіїв вузол введенням Uber в Україну та зниженням вартості ліцензії. Водії-нелегали завжди шукають “відмазку”, як би то пояснити, чому вони – нелегали. Зараз водій має “відмазку”, що ліцензія дорога, але реально її одноразова вартість складає всього 1450 грн. Термін дії Ліцензії необмежений. Колись вона вже була суттєво дешевша, але ніхто не біг, не стояв в черзі. Просто для того, щоб отримати ліцензію, треба зареєструватися приватним підприємством. І тут «зарита собака»…Сьогодні таксують вчителі, священики, столяри, держслужбовці, пільговики, хто хоче… Якщо створити умови, щоб ця ліцензія була потрібна, тоді варто буде в рази підіймати вартість км. І тим, кому робота в таксі справді буде потрібна, хто буде бачити це як інвестицію в своє стабільне майбутнє, він заплатить актуальну ціну. І автомобіль знайде відповідний, обладнає його тощо.
– Добре. Тоді який зараз може бути вихід із цього колапсу таксі?
Це все має регулюватимуся на вищому рівні. Тобто держава має взятися за ту роботу, яку вона не робила 25 років. Має бути встановлений мінімальний рентабельний тариф, нижче якого не повинні конкуренти між собою воювати. В ідеалі мало би бути, як в цивілізованих країнах – квотування кількості таксистів в місті, тобто якщо на місто є 2,5 тис. таксистів , то їм можна прописати їхні обов’язки, щоб вони працювали за графіком. А наразі вони працюють по графіку вільному, хоче їде-хоче не їде, хоче їде п’яним, обкуреним…Поставте нормальну ціну, за якою люди будуть готові працювати офіційно, а інші люди будуть готові платити, розуміючи, що вони хоч і заплатять більше, зате точно знатимуть, що вони поїдуть і доїдуть живі і здорові та в гарному самопочутті. Це має бути безпечно, пасажир має бути застрахований. За таких умов людина цінуватиме свою роботу і переживатиме. Якщо щось буде не так – буде скарга і він може буде позбавлення дорогої ліцензії.
-Що має зробити середньостатистична людина станом на сьогодні, аби бути впевненою, що її таксі таки приїде?
– Помолитися, напевно. Бо ніякої гарантії ніхто сьогодні на ринку таксі не може дати. Таксисти, щоб вижити, працюють на декількох службах одночасно. Від таксистів теж часто є скарги на клієнтів. Тому такі подібні речі не сприяють тому, щоб люди відносилися до своєї роботи серйозно. До прикладу, сьогодні на якійсь службі рахується 350 машин, а завтра частина не вийшла, бо вони так захотіли… І як тут хтось щось може гарантувати?
Вихід – це підвозити один одного, користуватися громадським транспортом, в першу чергу – електротранспортом, в теплу пору року користуватись велосипедом. А щодо таксі, то треба роз’яснити людям, що це таке, і за що вони мають платити гроші. А з другого боку, таксистам треба пояснити, в якій вони ситуації. Кому потрібно – хай легалізовується, а кому не потрібно – хай не заважає колегам заробляти. І це все держава повинна якісно моніторити і контролювати.
Біда в тому, що ніхто конкретно за ситуацію на таксоринку відповідальності досі не ніс. Спитати нема з кого. Ще гірше, що ніхто, найближчим часом, і не візьме ситуацію у свої руки.
Катерина РОДАК, Львівський портал