Львів – місто локації відразу декількох екологічних лих: Грибовицьке сміттєзвалище, очисні споруди, стара каналізація у центрі, відсутність сміттєпереробного заводу, наявність величезної кількості не еко-транспорту – і це ще не все. Право на чисте повітря і гарний запах місто виборює вже не перший рік, втім світла вкінці тунелю не дуже видно. Та насправді краплини чистої води у цьому океані таки є і одна із таких еко-надій Львова – це завод із переробки ртутних ламп, що розташований у селі Мурованому біля міста. Львівський портал побував у стінах підприємства і спробував дізнатись, чи Львову вдасться стати дружнішим до природи завдяки цьому проекту.
Еко-завод «Бондарівка» – це комунальне підприємство Львівської міської ради, проект якого виграв грант у Європейського Союзу. Нове виробництво запустили на базі ТЕЦ-2 у рамках реалізації проекту “Створення муніципальної системи поводження з відходами електронного та електричного устаткування у Львові з використанням досвіду Любліна”, який частково фінансується ЄС.
«Ми подали проект на отримання гранту. Зі 130 екологічних проектів було відібрано лише сім. Із тих семи було шість польських і лише один український», – розповіла керівник проекту Оксана Війтик.
Завод займає невелике приміщення та має, на перший погляд, небагато обладнання. Втім, як виявилось ця техніка може переробляти 200 ламп в годину (500 штук в годину). Для Львова – це аж забагато, тому підприємство планує підвищити планку і вийти на західноукраїнський рівень.
«Потужність – 200 кг ламп в годину є досить велика. Як тільки приймуть ліцензійні умови, будемо виходити на підприємницьку діяльність, збір від підприємств не тільки Львова і західної України, а й України», – зазначив заступник міського голови Львова Андрій Галушка.
У рамках виграного гранту, ЄС виділив кошти на закупівлю шведського обладнання фірми MRT System International AB, подібного якому в Україні немає, та у Європі теж така техніка не часто зустрічається.
«Це є одна з найбільш екологічно безпечних ліній, яка переробляє ртутні лампи. Процес переробки полягає в тому, що йде окремо сепарація всіх складових самої ртутної лампи. Ми маємо на виході вже металеву ртуть. Бо якщо ми маємо лампочку, то в лампочці є ртуть у вигляді пари. Є вентилятор, який переводить стан пари у металічну ртуть. У такий спосіб ми вилучаємо ртуть , і її окремо вже продаємо далі на використання, на підприємства», – пояснив А. Галушка.
Завдяки новітнім технологіям, виробництво на ДП «Бондарівка» на 100% безвідходне, оскільки внаслідок переробки ламп одержуються чисті метали, скло, пластик та, як уже зазначалося, дистильована ртуть.
«Підприємство має бути безвідходним, тому що всі компоненти, на які воно сепарує лампи, можуть використовуватися в повторному виробництві. Єдине, з чим наразі ми стикнулися – не дуже хочуть вторинну сировину наші підприємства брати, але ми над цим працюємо, і я думаю що це можна було би регулювати на законодавчому рівні. Після переробки ламп у нас виходить чисте скло, метал, пластик. Лінія переробляє як довгі лампи, та і короткі. Якби працювала установка на повну потужність, ми би могли забезпечити переробкою ламп весь Західний регіон, а можливо, і пів-України», – розповіла координатор проекту.
Головна еко-гордість «Бондарівки» – це робота з ртуттю, яка дозволяє знешкодити випари отруйної речовини з лампи.
«Є магнітний сепаратор, який відбирає металеві елементи і скло. Як тільки подрібнюється лампа, пари ртуті осідають на люміноформу, і відразу кульками по шлангах під тиском подаються на вихід. Там стоять фільтри, які забезпечують очистку повітря від парів ртуті, які ще можуть міститися, і чисте повітря йде назовні. Дистильована ж ртуть накопичується у спеціальних колбах, її можна давати на вторинну переробку – це абсолютно чиста руть», – переконує Оксана Війтик.
На підприємстві працює всього дві людини, бо цех повністю автоматизований. Завдання людини тут – завантажити лампи у спеціальний відсік, а далі просто контролювати процес переробки.
«Є пункт керування, який є повністю автоматизований. На кожному етапі просування ламп стоять датчики. Якщо десь виникає неполадка, загоряється жовта лампочка. І на екрані пише, де саме виникли якісь проблеми», – пояснила Оксана Війтюк.
Куди нести відпрацьовані лампи, щоб їх переробили?
Свої лампи везти за місто на завод немає необхідності. Паралельно з відкриттям цього підприємства Львів закупив два еко-буси, які кожної п’ятниці та суботи збирають люмінесцентні лампи у певних мікрорайонах. Все, що треба – це подивитись у графіку коли та де стоятиме еко-бус в точці, що найближча до вашого дому. Розклад стоянок цих мікроавтобусів можна дізнатись зокрема і на Львівському порталі.
Коли еко-буси назбирають певну кількість ламп, вони відправляються на ДП «Бондарівка» і працівник запускає систему переробки…знову і знову.
Підводні камені?
Наразі дві найбільші проблеми «зеленого» підприємства – це відсутність ліцензії від уряду на підприємницьку діяльність та відсутність ринку збуту вторинних речовин, отриманих в результаті переробки ламп. Друге питання може вирішитися, коли вирішиться перше, оскільки тоді «Бондарівка» зможе підписувати контракти з підприємствами, якщо такі, звісно, знайдуться.
Вирішенню питання з ліцензією хоче посприяти новопризначений міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак, принаймні, він вже наобіцяв.
«Ми вирішимо це питання. Поки в міністерстві не було керівництва, загальмувався процес прийняття постанови про ліцензійні умови. Насправді це була певна підтримка корупційної діяльності, яка здійснювалася в Україні. Це неприйнятно. Вже почала працювати робоча група в Мінекології, і ми до засідання Кабміну готуємо проект постанови про ліцензійні умови. Це буде прозора процедура отримання ліцензійних сертифікатів на переробку різних відходів», – запевнив міністр.
До слова, європейці інвестували більше 720 тис. євро на обладнання, а Львів витратив 2,2 млн гривень на цей еко-проект.
Фото: Катерина Родак, Львівський портал
Катерина РОДАК, Львівський портал