Голова Батьківської ради Львівщини, активістка Олена Пономарева про те, куди йдуть кошти, що виділяє місто на харчування і чому 9 гривень 40 копійок – це достатньо для дітей:
У Києві дітей харчують за 8 гривень, у нас – 9,40 і цього достатньо. Влада ці кошти виділяє, а по дорозі до школи, вони втрачаються. Бо що робиться? Достатньо не покласти дитині ложку масла до гречки, і дитина вже ту гречку їсти не буде. Все відбувається на місцях. Оті надавачі послуг, обслуговуючи 20 шкіл, крадуть з бюджету кожен місяць до 100 тисяч гривень. Звісно, хотілося би щоб підняли. Але якщо зараз дати навіть 15 гривень, непорядний надавач послуг все одно буде годувати, як годував за 9, 40 грн. Просто він крав раніше гривню у день, а тепер буде красти 7 гривень.
Зараз це харчування – єдина ниточка, яка зв’язує батьків і дає шанс нам не вдаватися до кардинальних дій: не подавати у суди, не страйкувати. Якщо відмінять харчування, то ми закликаємо батьків перестати платити нелегальні побори – хай ті гроші йдуть на харчування.
Згідно із медичними показниками, у нас дуже поганий стан власне гастроентерології – після школи діти виходять хворі. А дитина, згідно людськими нормами, має харчуватись принаймні раз на 3-4 години. У школі вона 6-8 годин. Якщо дитину тримати 11-12 років на канапці, ви уявляєте що буде з тою гастроентерологічною ситуацією? Вона і так не з найкращих. Крім того, зараз основна мета – зберегти це харчування.
Звісно, хотілося би щоб ціну підняли. Але якщо зараз дати навіть 15 гривень, непорядний надавач послуг все одно буде годувати так, як годував за 9, 40 грн. Просто він крав раніше гривню у день, а тепер буде красти 7 гривень. Нічого не зміниться до тих пір, поки не буде контролю харчування з боку громадськості і батьків. Достатньо два рази прийти, перевірити і скласти 2-3 акти і договір з надавачем послуг розривається. Треба діяти на місцях.
Багато батьків скаржаться, що у школах погане харчування. Це – неправда. Воно погане тільки у тому випадку, коли ліниві батьки не хочуть його контролювати. Виходить так: влада дала гроші, всі в одних умовах. Але в одній школі годують як вдома, а в другій школі годують гірше ніж худобу: привозять чорні макарони, подають їх за 40 хвилин до того, як дітки прийдуть їсти – вони вже холодні, ніякі. Це все треба контролювати на місцях».
