Процес приватизації «Західенерго» у Європі вважають прозорим

Чотири тисячі іноземних інвесторів і експертів зацікавилися приватизацією української енергетики.  Безпрецедентний випадок прозорості в підготовці до приватизації був продемонстрований в Україні. В понеділок голова ФДМ разом з керівниками компаній під час телемосту Київ-Франкфурт-Нью-Йорк презентували інвесторам план реформування енергогалузі.      

Спікерами на телемості виступили голова Фонду держмайна Олександр Рябченко, президент Національної акціонерної компанії “Енергетична компанія України” Петро Омеляновський і директор департаменту стратегічної політики інвестицій і ядерно-енергетичного комплексу Мінпаливенерго Никіта Константінов. Крім того, про інвестиційний клімат в Україні і завдання, які вирішує менеджмент, зарубіжним інвесторам, політикам і журналістам безпосередньо розповіли гендиректор “Київенерго” Едуард Соколовський і виконуючий обов`язки глави правління “Західенерго” Володимир Мазяр. 

Ціна продажу завищена в порівнянні з ринковою оцінкою

Фонд держмайна збирається виставити на продаж державні пакети акцій генеруючих компаній «Київенерго» і «Західенерго» за ціною вище ринкової в середньому на 40%. Про це, відповідаючи на питання інвесторів, заявив голова Фонду держмайна Олександр Рябченко.

«Спочатку Фонд провів власну оцінку. Ми вирішили, що цього недостатньо, і залучили незалежного консультанта. Для «Київенерго» і «Західенерго» ми вибрали міжнародну аудиторську компанію Ernst&young. У результаті вийшло, що ціна, встановлена Фондом, виявилася ще й вища, ніж оцінка аудиторів. Наприклад, у випадку з «Західенерго» ця різниця склала $35 млн. від ціни фондового ринку», – відзначив президент НАК «Енергетична компанія України» Петро Омеляновський.

Представник інвестиційної групи Emirates Investment Олексій Николсон поцікавився причиною, чому Україна вибрала для продажу вищу ціну. «Чи не боїтеся ви, що це відлякає інвесторів?», – звернувся він до учасників телемосту з українського боку.

Голова ФДМ Олександр Рябченко відповів, що висока ціна продажу дозволить державі забезпечити себе високими надходженнями до бюджету. «Український енергетичний сектор коштує дорого. Ми підкреслюємо, що встановлені ціни на пакети акцій «Західенерго» і «Київенерго» – стартові. Ми упевнені, що навіть за умови, що ці ціни вищі за оцінку фондового ринку, будуть інвестори, які прийдуть і куплять українські компанії», – заявив чиновник.

За його словами, в історії української приватизації вже були випадки, коли стартові ціни були дуже низькими. «Тоді держава планувала, що при низьких цінах претенденти змагатимуться за виставлені на продаж об`єкти. Але цього не сталося. І компанії були продані за дуже низькими цінами. Ми у Фонді сьогодні не хочемо, щоб ці історії повторювалися. Ось чому ми встановлюємо високі ціни. Ми не хочемо чути звинувачень, що продали енергетичні об`єкти за заниженими цінами», – додав пан Рябченко.

На думку Петра Омеляновського, високі стартові ціни на продаж держпакетів акцій забезпечать прихід на ринок реальних інвесторів, готових вкласти необхідні об`єми засобів в модернізацію теплових електростанцій. За оцінками НАК «ЕКУ», об`єм таких інвестицій оцінюється в більш ніж $31 млрд. до 2030 року.

Українське вугілля – пріоритет

Важлива умова продажу, яку позитивно оцінили і експерти, і учасники ринку — норма про те, що інвестор повинен завантажувати електростанції українським вугіллям щонайменше на 70%. “Таким чином одночасно з приватизацією генеруючих компаній розкриваємо для інвестора вугільну галузь, в яку можна буде інвестувати. Буде частково оренда, спільна діяльність, інвестиційна діяльність, приватно-державне партнерство. Створюватимуться умови для тих, хто хоче купувати українську генерацію і забезпечувати її діяльність”, – вважає Рябченко.

Левову частку собівартості електроенергії українських ТЕС складає саме вартість сировини. Проблема у тому, що застарілі енергоблоки використовують значно більше вугілля, ніж сучасні для вироблення однакової кількості електрики. Як наслідок, українські енергокомпанії не можуть конкурувати за ціною з європейськими.

“Саме через застарілі основні фонди споживання енергоресурсів у генерації на 45% вище, ніж в країнах OECD (Організація економічної співпраці та розвитку). Рівень втрат при передачі електроенергії перевищує показник розвинутих країн вдвічі”, – заявив Микита Константинов. За словами урядовця, поганий економічний стан енергокомпаній пов’язаний в тому числі і з надто низькими тарифами на електроенергію.

Європейський шлях розвитку

Голова ФДМ Олександр Рябченко детально розповів про незмінність планів уряду виставити в 2011-2012 роках на продаж пакети акцій енергорозподіляючих і генеруючих компаній. За словами  Рябченко, держава поки вирішила залишити в своїй власності 25% корпоративних прав на об`єкти енергетики, що дозволить їй контролювати інвестиційні зобов`язання інвесторів, що прийшли в цю компанію, і реалізацію енергетичної політики держави.

«Але якщо через деякий час держава переконається, що ці компанії стабілізували свою діяльність, успішно розвиваються, їх вартість зростає, вона піде на продаж своїх блокуючих пакетів, оскільки її участь в цих компаніях стане непотрібною», – запевнив голова ФДМ, додавши, що продавши пакети акцій державних енергокомпаній, Україна прийде до європейської форми функціонування енергоринку.

Паралельно з приватизацією енергокомпаній проходіть продаж державних вугільних шахт, що дозволить інвесторам виконати умову по завантаженню ТЕС українським вугіллям не менше аніж на 70%.

У свою чергу Микита Константінов заявив про прогнозоване зростання споживання електроенергії в країні збільшиться до 2030 року на 43,9%  порівняно з прогнозним рівнем споживання 2011 року.

Його доповнив президент НАК «Енергетична компанія України» Петро Омеляновський. За його словами, потреба енергосектора в інвестиціях складає не менше $31,5 млрд до 2030 року. При цьому $20 млрд потрібно інвестувати до 2020 року, оскільки без оновлення устаткування і введення нових потужностей вже до 2017 року в країні відчуватиметься дефіцит виробництва електроенергії. Крім того, інвесторам за підсумками приватизації всіх енергокомпаній доведеться погасити більше 10,9 млрд. грн. їх боргів з них половина припадає на «Західенерго» і «Київенерго».

Європейські політики дали оцінку

Представники Європейського парламенту і Європейського енергетичного співтовариства дали позитивну оцінку процедурам по підготовці до приватизації державних пакетів енергетичних компаній в Україні. «Ми чекаємо від України швидких кроків вперед щодо поліпшення законодавчої бази відповідно до вимог Договору про Європейське енергоспівтовариство. І приватизація у сфері енергетики – це дуже серйозний тест в цьому відношенні і стимул-реакція для просування вперед. Таким чином, зусилля по забезпеченню прозорості приватизації є сповна правильними», – такий коментар дав директор Секретаріату Європейського енергетичного співтовариства Славчо Нейков.

За словами представника Секретаріату Європарламенту Інни Кирш, українська сторона «серйозно намагається забезпечити прозорість приватизаційного процесу і заохотити надійних інвесторів» для роботи в Україні в умовах складної ситуації в енергосекторі Європи в цілому.

Європейські експерти також позитивно оцінили прозорий і зрозумілий пакет вимог, що висуваються державою до потенційних покупців державних акцій енергокомпаній. Зокрема експерти вважають обґрунтованою вимогу купувати не менше 70% вугілля для теплових станцій генеруючих компаній, що приватизовуються, на українських шахтах.

«Електроенергія – це один з найбільш необхідних чинників для економічного розвитку і підвищення якості життя людей. Сьогодні і завтра Україна потребуватиме енергії за обґрунтованою, економічно доступною ціною. І виробленою перш за все з власних вугільних запасів з виконанням вимог по зниженню викидів СО2», – заявив член Європарламенту, голова польської Делегації соціалістів і демократів Богуслав Ліберадський.

Підсумки заходу підвів глава Делегації Європарламенту в Комітеті парламентської співпраці Україна – ЄС Павло Коваль, який чітко заявив: проведення телемосту і інших презентаційних заходів, в ході яких потенційні інвестори могли поставити питання керівництву Фонду держмайна і топ-менеджменту компаній, а також отримати вичерпну інформацію про процес приватизації, є свідченням безпрецедентної прозорості.

«Західенерго» цікаве для інвесторів

Незважаючи на серйозні проблеми у енергетичній галузі, енергогенеруючі компанії все-таки є привабливим об’єктом для інвестора, переконаний в.о. голови правління “Західенерго” Володимир Мазяр. “Наша компанія інвестиційно приваблива насамперед завдяки високому експортному потенціалу та наявність місцевого ринку вугілля, – каже Володимир Мазяр. – Основним критерієм визначення інвестора буде запропонована ціна та дотримання умов конкурсу. Умови приватизації чітко визначені Фондом держмайна і оприлюднені. Для нас немає жодного значення, чи це буде вітчизняний інвестор, чи іноземний. Головне, аби він був готовий вкладати кошти у модернізацію та забезпечувати роботу підприємства принаймні в обсягах, передбачених умовами приватизації”.

Про те, що тема приватизації українських енегокомпаній викликала зацікавлення в Україні і за кордоном свідчить і той факт, що за міжнародним телемостом слідкували понад 4 тисячі експертів з усього світу, вважає Володимир Мазяр. “Вперше в історії приватизації відбувся захід такого рівня. Присутні були потенційні вітчизняні та закордонні інвестори. Ми змогли озвучити реальну ситуацію, почули, що хвилює інвесторів, звичайних споживачів. Зокрема, потенційних інвесторів цікавила робота енергоринку в Україні, механізми ціноутворення, формування прав власності. Споживачів цікавили соціальні гарантії, дотримання екологічних норм”, – поділився враженнями від телемосту Володимир Мазяр.

На телеміст прийшов і народний депутат Михайло Волинець, заступник голови Комітету Верховної ради з питань ПЕК, ядерної політики і безпеки, а також лідер Незалежної профспілки гірників, та поцікавився, чи не буде спокуси у “Західенерго” купувати польське вугілля, котре набагато якісніше українського. На що Володимир Мазяр зазначив, що хоча генеруючі потужності розташовані біля самого західного кордону, що дає можливість імпортувати польське вугілля, він сподівається, що умови продажу енергокомпанії будуть сприяти розвитку вугільної галузі в західному басейні Україні. Він також додав, що за своїми характеристиками, зокрема, за температурою горіння, польське вугілля поступається українському.