Газета «Коментарі» провела дослідження під назвою «Рейтинг
міст», у якому за різними показниками оцінювались 45 найбільших міст України.
Для оцінки було обрано 25 критеріїв, за
якими присуджувалось від одного до 45 балів. Загальна сума балів і визначає
місце того чи іншого міста у рейтингу. За кожним критерієм 45 балів відповідає
найкращому показникові, відповідно, 1 бал – найгіршому. Порівняння
здійснювалося на основі даних, отриманих у територіальних відділеннях
Держкомстату і в меріях.
Дванадцяте місце Львова у цьому рейтингу відбиває головні
суперечності розвитку міста, показуючи його блиск і убогість. Бажання
керівництва реалізувати міф про рафіновану європейськість міста та його
мешканців натикаються на жорсткі реалії пострадянської України. Серед 25
критеріїв Львів має непогані результати в демографічній групі — співвідношення
смертності та народжуваності у нас дуже далекі від індустріальних
регіонів, а міграція, що нібито
псує показники у звітності, є банальним
виразом заробітчанства, яке найближчим часом не ліквідує жодна економічна реформа. Також вельми позитивними
є й показники забрудненості довкілля та рівня злочинності, одні з найкращих
серед великих міст.
Також незле Львів виглядає за “витратними” показниками. Роздрібний товарообіг (40 балів із 45
можливих) та обсяги наданих населенню нефінансових послуг (35 балів) свідчать
про те, що у місті живе народ “широкий і гостинний”, котрий справді любить витратити
гроші. А відтак – вони в нього є. А от офіційна картинка — за рівнем зарплатні Львів упевнено пасе
задніх серед великих міст, набравши тільки 19 балів із можливих 45, тоді як
інші мегаполіси мають не менше, ніж 30 балів. Також не додають підстав для
радості показники зайнятості в малому бізнесі.
Зауважимо ще одну прикру
тенденцію — якщо минулого року у Львові не було зростання боргів із зарплатні, то на початок цього року цей
показник суттєво погіршився, що
викликане реальним зростанням боргів в обласному центрі. Та й видатки бюджету
на медицину заганяють Львів в сам кінець списку — місто впевнено набрало 1 бал
із 45 , тобто гірше бути просто не може. Ледь не такий самий стан із видатками
на розвиток фізичної культури. Трішки ліпше із фінансуванням сфери культури та
освіти, однак не настільки, аби цим можна було пишатися.
Не можна не помітити, що інфраструктура у Львові
розвивається справді шаленими темпами порівняно з попередніми періодами. Але ми
всі розуміємо, що це робиться завдяки участі міста в Євро-2012, тобто за гроші
державного бюджету. До речі, навіть Євро-2012 може не допомогти Львову із
необхідними обсягами фінансування тих же інфраструктурних проектів. Як зізнався
після поїздки до Києва міський голова Львова Андрій Садовий, місто просить
понад 1,3 млрд. грн.. на дороги, а з Києва гарантують лише 330 млн. А це
означає, що «наполеонівські плани» Садового з ремонтом доріг за державний кошт
можуть стати «шагреневою шкірою», яка змінюватиметься в залежності від
наповнення державної скарбниці. А з останнім поки що не дуже складається.
Прикладом фінансових коливань є бодай те, що у Львові майже відкрито говорять
про те, що будівництво нової дороги до
Краковця, про яке так помпезно заявляв наприкінці минулого року віце-прем`єр
Борис Колесніков, так і не розпочнеться
навесні через брак коштів.
Львівський портал