Колумбарій, музей і сквер: як виглядатиме меморіал Героїв України у Львові

У Львові обрали переможця архітектурного конкурсу для створення меморіального комплексу військових поховань Героїв України на вул Мечникова. Крім кладовища, тут пропонують облаштувати меморіальний сквер, музей, монумент невідомому солдату, каплицю та колумбарій – місце для урн із прахом. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі мерії.

Переможцями конкурсу стала команда архітекторів з Хмельницького: Віктор Голубєв та Дмитро Райфшнайдер. Саме вони також є авторами поминального центру, який мають збудувати на Янівському цвинтарі.

Теперішній проєкт не є остаточним, це, радше, концепція. Її ще будуть доопрацьовувати з членами дорадчої ради, до якої входять військові, родини загиблих та представники духовенства. Із останніми, до речі, архітектори вже мали консультації.

За проєктом намогильні споруди на цвинтарі пропонують виконати з білого архітектурного бетону із вкрапленнями натурального каменю («терраццо»).

На надгробному камені буде місце для фотографії, імені з роками життя полеглого, також тут залишать зону для квітів і лампадок. А збоку біля могил облаштують невеличкі місця для сидіння уніфікованого дизайну.

Важливою частиною зони поховань стане колумбарій – місце для захоронення урн із прахом, куди можна буде спуститися як сходами так і пандусом.

«У передній частині комплексу біля вул. Мечникова пропонуємо облаштувати площу із монументом невідомому воїну. Концепція нової площі полягає у зміненні осі міста на вісь історичну. Ця вісь направлена на Північний Схід та Схід в усереднену точку, що поєднує координати боїв за Київ, Харків, Донецьк, Авдіївку, Дебальцеве, Іловайськ, Херсон та основний напрямок оборони України. Таке зміщення осі повинне привернути увагу до географічної єдності України та контрастувати зі структурою міста, врізаючись у неї», – пояснює автор проєкту Дмитро Райфшнайдер.

Січення граней пам’ятнику невідомому воїну нагадуватиме щит. Монумент може мати багато символічних прочитувань, але основне – це зелені шляхи, що йдуть до неба. Сама зелень на щиті символізуватиме цвіт нації, який пішов захищати Україну.

Також на площі розташують плиту, на якій зобразять графічні знаки бригад і підрозділів, бійці яких воювали за Україну. Тут же буде і місце для покладання квітів.

В кінці колишнього Марсового поля залишать хрест на честь Української галицької армії, який завершує центральну вісь всього комплексу. Тут також встановлять капличку.

Зазначимо, що переможців обирали серед 27 поданих конкурсних робіт. В журі працювали дев’ятеро людей з різних середовищ: меморіалізації, представники органів місцевого самоврядування, обласної адміністрації, спілки архітекторів, практикуючі архітектори та професори. В процесі виникало багато дискусій, проте результати конкурсу журі затвердило одноголосно.

«Ми обрали проєкт, де в центрі є поховання Героїв – це основний елемент, який ніщо не може затьмарити. Щодо самих поховань, надмогильних споруд все дотримано досить коректно. Є козацький хрест, є альтернативна версія цього поховання для нехристиян, є можливість дістатися до будь-якого місця поховання на кріслі колісному. Мабуть, рішення стосовно самої зони поховань є найбільш коректним з усіх поданих.

Ми розуміємо всю відповідальність та чутливість теми. Водночас ми говоримо не про обраний проєкт, який один в один буде реалізовуватись. Журі обрало архітекторів, з якими будемо працювати. Багато ідей, озвучених на зустрічах з дорадчою радою, з родинами та організаціями, будемо враховувати. Ми маємо вийти на найкращий результат, який буде влаштовувати всіх», – розповів головний архітектор Львова Антон Коломєйцев.

Раніше автори ідеї презентували вже свій проєкт дорадчій раді, куди входять представники Міністерства оборони та різних бригад Збройних Сил України, родини загиблих воїнів, представники громадськості та духовенства.

«Українська військова меморіалістика – це те, що ми повинні створити сьогодні з нуля, тому що її немає, а те, що було, не є прикладним. Тому Львів у цьому плані є першопрохідцем і важливо правильно як з функціональної, так і з естетичної точки зору побудувати цей проєкт, щоб він був гідним заплаченої ціни всіма загиблими, які там поховані. Ми сьогодні побачили хороший проєкт, але його ще треба доповнити і ми максимально готові до цього долучитися», – розповів Тарас Іщик, військовослужбовець 103 окремої бригади тероборони.

Представники родин загиблих теж схвально відгукнулися про презентований проєкт, лиш попросили відзначити на меморіалі імена зниклих безвісти захисників, щоб їхні родини також мали де вшанувати рідних.

«Ми з більшістю родин на цей проєкт чекаємо вже з 2014-2015 року. Але коли почалася повномасштабна війна і відкрилося нове поле, ми всі розуміли, що воно буде серцем нашого Львова. Сьогоднішні враження: місто нас почуло і архітектори врахували всі наші побажання до маленьких дрібниць. Щемливо дуже, тому що насправді проєкт просто в саме серце», – прокоментувала представниця ГО «Родин полеглих героїв Львівщини» Гелена Білик.

«Перше враження надзвичайно позитивне. Звичайно, я розумію, що це загальна арка, ще буде дуже багато уточнюючих елементів, і на команду чекає велика робота. Але якби я мала собі уявити поле почесних поховань, то те, що я побачила сьогодні, є дуже близьким до мого бачення», – додала Вероніка Карачевська, сестра загиблого захисника Миколи Забавчука.

Так зараз виглядає частина Личаківського кладовища, де хоронять бійців українсько-російської війни:

Зазначимо, що додаткові рекомендації команді переможців дало і журі конкурсу. Зокрема, воно радить додати більше озеленення, яке закриє міські будинки з північного боку меморіалу.

Довідково:

Всеукраїнський відкритий архітектурний конкурс на кращу пропозицію меморіального комплексу військових поховань Героїв України на вул. І. Мечникова у Львові оголосили у січні 2024 року. Він тривав більше трьох місяців.

Друге місце у конкурсі посів колектив зі Львова у складі Андрія Лесюка, Михайла Когута, Катерини Іващук, Ярослава Іваськіва, Єгора Перепелюка, Ігоря Когута.

Конкурсна пропозиція, яка посіла друге місце:

Третє місце віддали авторському колективу у складі Дениса Козака, Анни Помазанної, Христини Мухи, Артема Тютюнника, Сімоне де Якобіса, Малґожати Куцевич. Ось їхній проєкт: