Стецьків вимагає адекватної відповіді Мєдвєдєву

Українська влада 
повинна адекватно відповісти на послання президента Російської
Федерації Дмітрія Мєдвєдєва. Про це заявив у коментарі заступник  голови
фракції «НУ-НС» у ВРУ Тарас Стецьків, повідомляє прес-служба нардепа.

«Політична
заява  президента РФ Д. Мєдвєдєва у вигляді послання до президента України
В. Ющенка означає перехід до якісно іншої фази у російсько-українських
відносинах. На перший погляд може здатися, що це неадекватна відповідь на
висилку з України двох російських дипломатів та підсвідоме бажання помститися
В. Ющенку за 2004 рік. Ці моменти, безумовно, мають місце, однак вони – лише
привід. Не було би цього, знайшлося б щось інше.

Справжні причини 
і мотиви цієї заяви лежать значно глибше, є багатоплановими і небезпечними
для України.

Російське
кервіництво  усвідомлено взяло курс на ескалацію напруження у
відносинах з Україною. Цей курс – прямий наслідок раніше прийнятої стратегії на
реставрацію автократичної російської імперії, необхідною умовою якої є
відновлення панування на пострадянському просторі, в першу чергу, над Україною.
Ми знаходимося зараз на етапі безпрецедентного загострення інформаційної війни
проти України в глобальному масштабі. Ціль такої війни полягає у формуванні з
України образу ворога.

Ситуація,
безумовно, має і внутрішньо російський вимір. Образ ворога
дає можливість для російського керівництва відволікти
увагу російського суспільства від внутрішніх проблем і укріпити
власні позиції. Подібна заява, яка покликана прозиціонувати Д. Мєдвєдєва як
більшого російського націоналіста аніж В. Путін, дає можливість виграти
конкурентну боротьбу в імперській риториці – хто краще захистить Росію від
уявних ворогів. Проте, головне вістря послання спрямоване проти України як
держави.

Базова його
суть полягає у неприкритій зневазі до українського суверенітету та підтверджує
наміри постійно втручатися у внутрішні спрви України. Ніяк по-іншому не можна
оцінити рішення президента РФ відкласти призначення посла в Україну на пізніший
термін, пов’язаний із встановленням нової влади в нашій країні. Вона, на думку
Д. Мєдвєдєва, буде проводити інший (очевидно, вигдіний Росії) політичний курс.
Це можна розцінити як відвертий зовнішній тиск сусідньої держави на майбутній
волевияв українських громадян.

Курс України 
на вступ в НАТО, ігноруючи «відому  позицію Росії» –
це суверенне право нашої держави. Україна вибрала курс на Захід зовсім не
всупереч Росії, а виходячи з власних національних інтересів. Росія як суверенна
держава може мати свою позицію щодо будь-яких подій, але їй слід розуміти, що
Сонце не буде крутитися навколо Кремля. Протистояти сучасним зовнішнім викликам
і загрозам Україна може лише в системі колективної безпеки. Якщо ні, то
альтернативою є курс на відновлення ядерного статусу. Президент Росії хоче
такої перспективи? Я і мільйони українців – ні.

Послання містить
(поки що приховане) ідеологічне обгрунтування  ймовірно силового
втручання у внутрішні справи України. Д. Мєдвєдєв говорить: всі
прекрасно знають, що військової загрози з боку Росії для України немає і бути
не може. Як в такому контексті слід розуміти внесений в Державну Думу
законопроект « Про порядок використання збройних сил РФ за межами Росії»? Там,
зокрема, містяться дві підстави для військового вторгнення: відбиття нападу на
російські військові бази закордоном (читаємо – Севастополь і згадуємо
радіостанцію Глівіце 1939 року) і захист російських громадян закордоном (бачимо
Південну Осетію і роздачу російських паспортів). А тепер згадаємо ті місця
послання, де Україна звинувачується у постійних спробах ускладнити діяльність
ЧФ Росії та у військово-технічному співробітництві з Грузією (що також є
суверенним правом нашої держави і є питанням українсько-грузинських, а не
українсько-російських відносин). Чи довго доведеться шукати привід, якщо є
бажання та імперська амбіція? Паралелі із 1939 роком приходять на думку і тому,
що подібна риторика та істерія завжди передувала нападу Гітлера на чергову
європейську країну.

Тактично цим 
посланням російське керівництво оголосило себе учасником президентських
виборів в Україні, з усім «джентельменським» набором інструментів. Нам
вказують, якого політика з яким курсом треба підтримувати; робиться спроба,
спекулююючи на історичній, релігійній, мовній проблемі, далі розколювати
Україну; провокується розкол між владою і суспільством в Україні.

Слід зрозуміти 
– це послання стало можливим із двох причин: перед Україною сьогодні
зачинили двері НАТО та ЄС, окрім  того, українська
влада критично ослаблена внутрішньою боротьбою на взаємознищення. Росія
обов’язково скористається цим моментом, якщо українська еліта не відреагує на
ці загрози.

Найбільш адекватною
відповіддю на цей брутальний випад  мала
б стати консолідована позиція 
влади і еліти в цілому. Вважаю, має бути висловлена чітка позиція 
Президента України як глави держави  та МЗС України.

Має бути
позиція  Верховної Ради з чіткою і якісною 
оцінкою ситуації, можливо, апеляцією  до держав-гарантів
Будапештського меморандуму.

Уряд має рішуче
взяти курс на зміцнення обороноздатності країни, модернізацію збройних сил та
відновлення оборонно-промислового комплексу.

Обов’язковим 
в даній ситуації є правове  врегулювання
створення стратегічного  запасу газу, перехід на виключно
ринковий принцип формування ціни на газ і його транзит.

Необхідно
радикально змінити інформаційну політику, вжити 
рішучих адміністративних заходів щодо посилення інформаційної безпеки.

Особливу увагу 
уряд має звернути на створення соціальних та гуманітарних програм у Криму.

Проте
головна  умова, без якої реалізація цих і багатьох інших заходів
збереження української держави буде неможливою, є досягнення консенсусу
всередині владної еліти. Якщо у наших політичних керівників на першому місці
стоїть державний інтерес», – зазначив Т.Стецьків.